2. Місцеве самоврядування в Україні. Система місцевого самоврядування.

Місцеве самоврядування — це одна з форм народовладдя в Україні, сутність якої виявляється в самостійному вирішенні населенням питань місцевого значення.

Місцеве самоврядування — різновид політичної, але не державної влади. Воно визнається і гарантується Конституцією України, є однією з засад конституційного ладу.

Місцеве самоврядування в Україні регулюється розділом XI Конституції України, Законом України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 р., а також Європейською хартією місцевого самоврядування, ратифікованою Верховною Радою України, що ввійшла, таким чином, до складу національного законодавства.

Місцеве самоврядування в Україні — це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади — жителів села чи добровільного об’єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста — самостійно або під відповідальність органів та по­садових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місце­вого значення в межах Конституції і законів України.

Основні принципи місцевого самоврядування:

1. народовладдя;

2. законність;

3. гласність;

4. колегіальність;

5. поєднання місцевих і державних інтересів;

6. виборність;

7. правова, організаційна та матеріально-фінансова самостійність у межах повноважень, визначених законами;

8. підзвітність та відповідальність перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;

9. державна підтримка та гарантії місцевого самоврядування;

10. судовий захист прав місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.

Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144).

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Компетенція органів місцевого самоврядування:

1. управління майном, що перебуває в комунальній власності;

2. затвердження програм соціально-економічного і культурного розвитку і контроль за їхнім виконанням;

3. затвердження бюджету відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контроль за їхнім виконанням;

4. встановлення місцевих податків і зборів (з переліку, який затверджено Верховною Радою України);

5. проведення місцевих референдумів і реалізація їхніх результатів;

6. утворення, реорганізація та ліквідація комунальних підприємств, організацій і установ, а також здійснення контролю за їх діяльністю;

7. інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Органам місцевого самоврядування можуть передаватися окремі повноваження виконавчої влади. їхнє виконання фінансується за рахунок Державного бюджету України. З цих питань органи місцевого самоврядування підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.