- •Лекція № 6
- •1 Відомості про державні стандарти
- •2 Вироби та їхні складові частини
- •3 Конструкторські документи і стадії проектування
- •4 Зображення виробів на машинобудівних кресленнях
- •Залежно від змісту зображення поділяються на
- •Залежно від числа січних площин розрізи поділяються на:
- •Залежно від положення січної площини розрізи бувають:
- •Правила нанесення штрихування на кресленнях
- •5 Графічне позначення матеріалів та правила їх нанесення на кресленнях
- •6 Умовності та спрощення
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
3 Конструкторські документи і стадії проектування
Згідно з ГОСТ 2.102 — 68 до конструкторських документів належать графічні та текстові документи, що містять усі дані про склад і будову виробу, а також про йогорозробку, виготовлення, контроль, експлуатацію та ремонт.
Залежно від змісту розрізняють такі основні види конструкторських документів для загального машинобудування:
креслення деталі, що містить зображення деталі та необхідні дані про її виготовлення і контроль;
складальний рисунок (креслення), що містить зображення виробу та всі необхідні дані про його складання (виготовлення) і контроль; рисунок (креслення) загального вигляду, що визначає конструкцію виробу, взаємодію його складових частин та пояснює принцип його роботи; теоретичний рисунок (креслення), що містить дані про форми виробу (обводи) та координати його складових частин;
габаритний рисунок (креслення), що містить спрощене зображення виробу з габаритними, встановлювальними та приєднувальними розмірами; монтажний рисунок, що містить спрощене зображення виробу та необхідні дані для монтажу його на місці застосування; схема, на якій показано умовні зображення або позначення складових частин виробу та зв'язки між ними; специфікація — це документ, що визначає зміст складальної одиниці, комплексу або комплекту;
пояснювальна записка — це документ, в якому описано будову та принцип дії виробу і наведено обгрунтування прийнятих при його розробці технічних та техніко-економічних рішень;
технічні умови — це документ, що містить експлуатаційні показники виробу та методи контролю його якості.
Крім перелічених, до конструкторських документів належать різноманітні відомості, таблиці, розрахунки, експлуатаційні та ремонтні документи.
Залежно від способу виконання та характеру використання конструкторські документи поділяють на такі види:
оригінали — це документи, виконані на будь-якому матеріалі й призначені для виготовлення вихідних рисунків;
вихідні рисунки — це креслення, які допускають багаторазове зняття з них копій, вони оформлені справжніми підписами посадових осіб;
дублікати — це креслення-копії вихідних рисунків, призначені для зняття з них копій;
копії — це креслення, ідентичні вихідним рисункам або дублікатам, призначені для безпосереднього використання на виробництві, в умовах проектування, експлуатації, ремонту виробу тощо.
Перелічені документи при одноразовому використанні на виробництві дозволяється виконувати в ескізному вигляді.
Відповідно до ГОСТ 2.103—68 залежно від стадії розробки конструкторську документацію поділяють на проектну та робочу.
До проектних документів належать:
технічна пропозиція, що містить технічне та техніко-економічне обгрунтування доцільності розробки документації виробу на основі аналізу поданого замовником технічного завдання відповідно до ГОСТ 2.118—73; технічне завдання — це документ, що має дані про призначення, технічні й тактико-технічні характеристики виробу, показники його якості та склад конструкторської документації;
ескізний проект — це сукупність документів, що містять принципіальні конструкторські рішення, дані про призначення, будову та принцип дії виробу, його основні параметри та габаритні розміри (ГОСТ 2.118—73); технічний проект — сукупність документів, що містять остаточні технічні рішення та вихідні дані для розробки робочої документації (ГОСТ 2.120—73).
Робоча документація складається на всі види виробів, передбачених стандартом, і призначена для їх безпосереднього виготовлення, контролю й ремонту.
Основний конструкторський документ для деталі — це креслення деталі, а для складальних одиниць, комплексів — специфікація.
