Слайд № 12

Публічна влада, відокремлена від колективу, пов'язана з суспільними|громадськими| колективами, з|із| суспільними|громадськими| інтересами колективу і його членів (а не з|із| технічними навиками|навичками| або професіоналізмом). Вона суспільна|громадська| за своїм характером|вдачі| (а не особиста|особова|, як в сім'ї, не техніко-виробнича, як в бригаді, і не релігійна, як в об'єднанні віруючих) та обумовлена не спорідненими|родинними| відносинами, не завданнями|задачами| виробничого циклу (трудовий колектив), не загальною|спільною| вірою (наприклад, релігійний колектив), не роллю «авторитету» в банді, а єдністю деяких суспільних|громадських| інтересів членів колективу.

Суспільні|громадські| колективи теж|також| мають різний характер|вдачу|. Багато з|із| них є|з'являється,являється| різного роду добровільними об'єднаннями (партії, профспілки, виробничі кооперативи і т.д.). У них виникає своя суспільна|громадська| корпоративна влада. Вона реалізується і самим об'єднанням (наприклад, на загальних|спільних| зборах|зібраннях| його членів), і створюваними їм органами (правліннями, радами|порадами|, комітетами і ін.).

Деякі об'єднання створюються у зв'язку з приватними інтересами своїх членів (наприклад, об'єднання акціонерів, прагнучих одержати|отримати| особистий|особовий| прибуток в акціонерному суспільстві|товаристві|, або об'єднання колекціонерів-філателій). Для доступу в такі колективи встановлені|установлені| особливі умови (наприклад, в клуб футболістів або союз|спілку,сполучник| письменників), корпоративна влада в подібних колективах є|з'являється,являється| приватна корпоративною владою. Елементи публічного|прилюдного| управління в суспільному|громадському| управлінні такого колективу мінімальні, але|та| вони є.

Який би не був колектив (якщо це тільки|лише| не злочинна, антигромадська організація і не колектив, заснований на споріднених|родинних| зв'язках), у владі такого колективу завжди є ознаки, зародки публічної|прилюдної| влади, але|та| це не значить|означає|, що всякий|усякий| колектив володіє саме публічною|прилюдною| владою.

Значніші такі елементи в масових об'єднаннях, які переслідують суспільно значущі цілі політичного або соціально-економічного характеру|вдачі| (політичні партії, профспілки і ін.). Влада, що існує|наявний| в них, має публічний|прилюдний| корпоративний характер|вдачу|. Повною мірою публічна|прилюдна| влада і публічне|прилюдне| управління властиві територіальним публічним|прилюдним| колективам унаслідок|внаслідок| їх особливої природи.

Слайд № 13

Територіальний публічний|прилюдний| колектив. Слово «публічний|прилюдний|» в українській мові найчастіше розуміється як загальне|спільне|, суспільне|громадське| надбання. У деяких західних мовах|язиках| за традицією, що йде від латині, риЬНс|, риЪ^ие і т.д. позначає|значить| і «суспільний|громадський|», і «державний», хоча в багатьох навчальних дисциплінах на перший план висувається останнє значення. Курси публічного |прилюдної|адміністрування, що існують|наявний| в багатьох західних університетах, включають перш за все|передусім| державне і у меншій мірі муніципальне управління.

У науці звичайно особливо не виділяються територіальні публічні|прилюдні| колективи. Тим часом такі колективи мають багато особливостей. Як мовилося, саме з|із| ними зв'язані в повному|цілковитому| об'ємі|обсязі| публічна|прилюдна| влада і публічне|прилюдне| управління, хоча така влада і форми публічного|прилюдного| управління залежно від характеру|вдачі| територіального публічного|прилюдного| колективу далеко не однакові.

Територіальні публічні|прилюдні| колективи різні по складу, масштабам і формам. Найбільш всеосяжний|усеосяжний| територіальний колектив — міжнародне співтовариство|спілка|, рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| від його імені ухвалює Організація Об'єднаних|з'єднаних| Націй (її органи). Регіональні і інші міжнародні організації (наприклад, Організація африканської єдності), вони також можуть приймати з певних питань (згідно статуту|уставу|) що зобов'язують|зобов'язав| відносно своїх членів рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|.

Деякі з таких організацій вже достатньо|досить| централізовані, наприклад, в Європейському союзі|спілці,сполучнику|, що включає вже 27 держав, створюється своє, європейське право. Європейський союз|спілка,сполучник| має не тільки|не лише| риси|межі| конфедерації, але і багато елементів федеральної держави (Європейський парламент, єдина валюта і ін.), у|в,біля| такого об'єднання є своя міжнародна наддержавна |влада. Набагато меншою централізацією володіє Союз держав Білорусії і Росії, проголошена відповідно до договору між ними в 1999 р., але і воно має загальні|спільні| органи, які можуть приймати ті, що зобов'язують|зобов'язав| рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| (в основному за згодою кожного учасника договору).

Публічним|прилюдним| територіальним колективом є|з'являється,являється| державно організоване суспільство|товариство| тієї або іншої країни. В даний час|нині| на Землі|грунті| існує 200 держав. Іноді|інколи| виникають переддержавні утворення (такими були, наприклад, звільнені|визволені| райони в деяких країнах Африки під час озброєної боротьби проти|супроти| колоніалізму). Вони створюють свої органи управління, що спираються|обпираються| в основному на повстанські озброєні сили. Публічним|прилюдним| колективом особливого роду є|з'являється,являється| народ суб'єкта федерації у федеративній державі. У всіх країнах суб'єкти федерацій мають свої законодавчі органи, органи управління (окрім|крім| Танганьіки — одного з суб'єктів федерації Танзанії). Публічними|прилюдними| територіальними колективами є|з'являються,являються| територіальні (національно-територіальні) автономні утворення(наприклад, Автономна Республіка Крим на Україні, що має свою конституцію), регіональні муніципальні утворення (наприклад, регіони| і департаменти у Франції), громадські муніципальні утворення (міста і села).