4. Ставки податку на доходи фізичних осіб.

Ставка податку згідно з п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України становить 15% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п. 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст.164 цього Кодексу щодо доходів, зазначених в абзаці першому п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17% (для довідки: на 1 січня 2012 р. мінімальна заробітна плата – 1073 грн., десятикратний розмір мінімальної заробітної плати - 10730 грн., на 1 січня 2013 р. мінімальна заробітна плата – 1147 грн., десятикратний розмір мінімальної заробітної плати - 11470 грн.).

Встановлені у абзацах першому та другому цього пункту ставки податків не застосовуються до доходів, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті. Так, відповідно до п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 5% бази оподаткування щодо нарахованих доходів, які перелічені у цьому пункті, зокрема:

-процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;

-процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

-процент на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці;

-дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

-дохід у вигляді відсотків (дисконту), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону;

-доходи у вигляді дивідендів.

Згідно з п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку може становити інший розмір, визначений відповідними нормами розділу IV „Податок на доходи фізичних осіб” цього Кодексу.

5. Податкова соціальна пільга.

Однією з цілей запровадження податкової соціальної пільги (далі — ПСП) є соціальна підтримка осіб з незначними доходами. На суму ПСП зменшується оподатковуваний дохід фізичної особи при розрахунку суми ПДФО, що дозволяє фізичній особі сплачувати цей податок у меншій сумі. ПСП застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Платник податку самостійно обирає місце застосування ПСП, для чого подає роботодавцю заяву про застосування цієї пільги.

Згідно з пп. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), за умови, що розмір такої заробітної плати не перевищує суму, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, який діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помножену на 1,4 та округлену до найближчих 10 грн. У 2012 році граничний розмір заробітної плати, що дає право на застосування ПСП, становить 1500 грн.; у 2013 році граничний розмір заробітної плати, що дає право на застосування ПСП, становить 1610 грн.

Податковий кодекс України передбачає застосування різних розмірів ПСП, а саме:

1) так званої звичайної ПСП у розмірі 100%. Відповідно до пп. 169.1.1 ст. 169 Податкового кодексу України така ПСП визначається у розмірі, що дорівнює 100% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку. Проте у п. 1 розділу ХІХ Податкового кодексу України установлено, що пп. 169.1.1 ст. 169 цього Кодексу набирає чинності з 1 січня 2015 року, а до 31 грудня 2014 року для цілей застосування цього підпункту ПСП надається в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Звичайна ПСП у розмірі 100% може надаватися:

— будь-якому платникові податку;

— платнику податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — у розрахунку на кожну таку дитину;

2) підвищеної ПСП. Вона надається у розмірі, що дорівнює 150% звичайної ПСП. Підвищена ПСП у розмірі 150% може надаватися платнику податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років і т.д.;

3) максимальної ПСП. Вона надається у розмірі, що дорівнює 200% звичайної ПСП. Максимальна ПСП у розмірі 200% може надаватися платнику податку, який є Героєм України, Героєм Радянського Союзу і т.д.

У 2012 році діють такі розміри ПСП:

— звичайна (100%) — 536,50 грн. (1073 грн. х 50%) (пп. 169.1.1 ПКУ);

— підвищена (150%) — 804,75 грн. (пп. 169.1.3 ПКУ);

• максимальна (200%) — 1073 грн. (пп. 169.1.4 ПКУ).

У 2013 році діють такі розміри ПСП:

— звичайна (100%) — 573,50 грн. (1147 грн. х 50%) (пп. 169.1.1 ПКУ);

— підвищена (150%) — 860,25 грн. (пп. 169.1.3 ПКУ);

• максимальна (200%) — 1147 грн. (пп. 169.1.4 ПКУ).

Порядок надання ПСП регламентовано нормами ст. 169 Податкового кодексу України. За загальним правилом у 2013 році претендувати на ПСП зможуть платники податків, заробітна плата яких не перевищує 1610 грн. Виняток із цього правила передбачено ПКУ для платників податків, які мають право на ПСП на дітей, а саме для:

1) одного із батьків, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років (пп. 169.1.2 ПКУ);

2) платника податків, який має дитину (дітей) віком до 18 років і є одинокою матір’ю (батьком), удовою (удівцем) або опікуном, піклувальником (пп. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ);

3) одного з батьків, які утримують дитину-інваліда (дітей-інвалідів) віком до 18 років (пп. «б» п.п. 169.1.3 ПКУ).

Для цих осіб граничний розмір заробітної плати, що дає право на застосування ПСП, визначається кратно кількості дітей (абзац другий пп. 169.4.1 ПКУ) (тобто у 2013 році - 1610 грн. х кількість дітей і отриманий результат порівнюється з розміром заробітної плати, яка нарахована таким особам). Для другого з батьків, які мають право на ПСП на дітей за вказаними підставами, граничний розмір зарплати, що дає право на її застосування, визначається в загальному порядку (тобто у 2013 році - 1610 грн.).