Основними показниками роботи консультації стосовно обслуговування вагітних є:

1. Рівень материнської та перинатальної смертності.

2. Відсоток невиношування.

3. Наявність пізніх гестозів, особливо важких форм.

4. Співвідношення між кількістю пологів та абортів.

Документація жіночої консультації:

• паспорт дільниці (дільниця — 8 000 осіб, 25 % жінок дітородного віку (від 15 до 45 років);

• журнал пологів;

• журнал обліку вагітних;

• індивідуальні картки вагітних і породіллей (Ф—111у);

• обмінна картка (Ф—113у);

• індивідуальна картка амбулаторної хворої (Ф—025у);

• контрольна картка диспансерного спостерігання (Ф—030у);

• картка профілактичних оглядів; талон до лікаря;

• книга запису викликів лікаря додому;

• журнал попередніх записів; записи амбулаторних операцій;

• санаторно-курортна картка; статистичний талон (для уточнення діагнозу);

• щоденник лікаря.

Обов'язки медичної сестри процедурного кабінету

1. Виконання маніпуляцій згідно з листком призначень.

2. Взяття крові з вени для дослідження.

3. Визначення групи крові. Медсестра виконує технічну частину роботи : показує результат лікареві, який визначає групу крові.

4. Під контролем лікаря проведення гемотрансфузії.

5. Проведення проб на чутливість до антибіотиків.

6. Допомога лікареві у проведенні тих маніпуляцій, які входять до його компетенції.

7. Якщо виникають ускладнення під час виконання призначень, медична сестра негайно повинна повідомити про це лікаря.

8. Ведення журналу обліку проведених маніпуляцій.

9. Вчасна інформація про необхідність заміни обладнання, яке стало непридатним для подальшого вжитку.

10. У маніпуляційній постійно повинен бути список хворих, які перехворіли на вірусний гепатит, медсестра повинна дотримувати правил профілактики сироваткового гепатиту і запобігати можливості професійного інфікування вірусним гепатитом і СНІДом.

11. Медична сестра маніпуляційного кабінету повинна неухильно дотримувати правил асептики та виконувати вимоги санітарно-гігієнічного режиму.

12. Медична сестра несе відповідальність за вчасне і якісне виконання призначень лікаря, санітарний стан кабінету й дотримання техніки безпеки, охорони праці, збереження обладнання кабінету, а також виконання хворими призначеного режиму.

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ АКУШЕРСЬКОГО СТАЦІОНАРУ

Структура акушерського стаціонару

(відповідно до інструкції з організації проведення комплексу профілактичних заходів щодо виникнення внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах Наказу Міністерства охорони здоров'я України N 234 від 10.05.2007):

1. Акушерське приймально-оглядове відділення;

2. Акушерське відділення з індивідуальними пологовими залами, індивідуальними та сімейними пологовими палатами, післяпологовими палатами для спільного перебування матері і новонародженого;

3. Відділення патології вагітних;

4. Операційний блок;

5. Анестезіологічне відділення (палати) з ліжками інтенсивної терапії для жінок;

6. Відділення (палати) інтенсивної терапії новонароджених;

7. Відділення (палата) для неонатального догляду;

8. Кімната для зберігання та розведення вакцини БЦЖ;

9. Кімната для зберігання та розведення вакцини для профілактики вірусного гепатиту В;

10. Кімната для приготування молочних адаптованих сумішей;

11. Маніпуляційна;

12. Палата із санвузлом (не менше однієї в залежності від потужності пологового стаціонару - 2-3) з окремим входом для госпіталізації роділь та породіль з інфекційними захворюваннями в стадії гострих клінічних проявів;

Обсерваційні акушерські відділення та спеціалізовані акушерські стаціонари інфекційного профілю у складі багатопрофільних лікувальних закладів не створюються. Існуючі обсерваційні відділення реорганізовуються до забезпечення діяльності в режимі індивідуальних та сімейних пологових залів, індивідуальних післяпологових палат, що є ефективним методом профілактики виникнення внутрішньолікарняних інфекцій.

Основні показники роботи пологового стаціонару.

1. Кількість пологів за рік.

2. Кількість передчасних пологів.

3. Кількість ускладнених пологів.

4. Материнська смертність (включає смертність вагітних, роділлей та породілей-до 42 дня після пологів).

5. Перинатальна смертність (включає антенатальну—під час вагітності, інтранатальну — під час пологів та ранню неонатальну — протягом перших 168 годин).

6. Кількість мертвонароджених (кількість мертвонароджених на 100 народжених живими та мертвими).

7. Смертність новонароджених (рання неонатальна смертність — протягом перших 168 годин після народження).

8. Частота кесаревих розтинів на 1000 пологів.

9. Кількість недоношених новонароджених (кількість недоношених мертвих та живих на 100 народжених живими і мертвими).