Загальні методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів Планування самостійної роботи

Для раціональної організації самостійної роботи студент пови­нен вміло розподілити свій час, передбачений навчальним планом, для позааудиторної роботи. У цілому навчальний час студентів включає години, призначені для аудиторної (регламентованої) роботи (лекції, семінарські заняття, консультації з викладачем, наукові конференції та олімпіади, складання іспиту) та позааудиторної роботи (підготовка до семінарських занять та іспиту, написання доповідей, рефератів, робота з літературою в бібліотеці, пошук інформації в мережі Інтернет).

Оскільки самостійна робота студентів не регламентується нав­чальним розкладом, студент повинен планувати її самостійно, в іншому випадку її ефективність буде значно нижчою. На початку вивчення курсу слід розробити календарний план самостійної роботи за запропонованою формою і затвердити його у викладача, який веде семінарські заняття (додаток А). Кількість годин, передбачена для роботи над кожною темою, зазначена в тематичному плані.

Форми самостійної роботи

До основних форм самостійної роботи студентів належать:

• опрацювання лекційного матеріалу;

• підготовка до семінарських занять;

• самостійна робота з підручниками, науковою та періодичною літературою;

• вивчення та аналіз законодавчих і нормативних документів;

• пошук і опрацювання матеріалів через мережу Інтернет;

• узагальнення та аналіз фактичних даних;

• проведення самостійних наукових досліджень;

• підготовка доповідей, рефератів, презентацій;

• виконання індивідуальних завдань;

• написання контрольних робіт;

• підготовка до іспиту.

Форми контролю самостійної роботи студентів:

• індивідуальні консультації та співбесіди;

• тестування, перевірка контрольних робіт;

• заслуховування рефератів та презентацій;

Опрацювання лекційного матеріалу є важливою складовою опанування матеріалу курсу, оскільки лекція формує наукові основи знань, знайомить з важливими теоретичними і фактичними матеріала­ми, виділяє основні проблеми та питання щодо тематичного змісту курсу. Для кращого засвоєння лекційного матеріалу слід після лекції прочитати її конспект, вносячи необхідні правки та виділяючи основні місця.

Підготовка до семінарських занять включає вивчення реко­мендованої до даної теми літератури, пошук додаткових джерел інформації, підготовку відповідей на питання, що виносяться на семі­нарське заняття, опанування нових термінів. Ведення спеціального конспекту для підготовки до семінарських занять, де студент готує відповіді на питання, робить виписки з опрацьованої літератури, веде словник, є обов’язковим.

Ефективність проведення семінару визначається рівнем само­стійної підготовки студентів. Метою семінарського заняття є підве­дення підсумків самостійного опанування студентами навчального матеріалу, теоретичних джерел, тематичних завдань, а також закріп­лення знань та умінь з курсу. Завданням семінарського заняття є навчання студентів вмінню публічного виступу, логічно, змістовно, аргументовано, переконливо висловлювати свої думки, робити правиль­ні висновки, пов’язувати матеріал навчального курсу з сучасними проблемами функціонування банківської системи України.

Тому запорукою успішного проведення практичного заняття є ретельна підготовка до нього та раціональний розподіл часу. Слід враховувати, що на семінарському занятті оцінюються не лише відповіді на основні питання, але й інші форми роботи студентів, зокрема ґрунтовні доповнення, повідомлення, участь у обговоренні виступів, постановка проблемних питань до доповідача, доповіді, презентації тощо.

Самостійна робота з підручниками, науковою та періодич­ною літературою, вивчення та аналіз законодавчих та норматив­них документів будується на основі роботи з каталогами та конспек­тування. Для раціонального запам’ятовування матеріалу потрібно створювати невеликий конспект з викладенням тез чи головних думок, або посилань на конкретні сторінки книги чи журналу, що дозволяє швидко знаходити потрібний матеріал. Інформаційні джерела умовно поділяються на основні та додаткові. Основні є обов’язковими до вивчення, але глибоке та ефективне опанування курсу вимагає звертання до спеціальної літератури з кожної теми. При ксерокопію­ванні журнальних статей слід виділяти (підкреслювати) основні думки.

Повний список рекомендованої літератури наведений у кінці даних «Методичних рекомендацій». Значну кількість важливої інфор­мації містять періодичні видання, зокрема журнали «Банковская прак­тика за рубежом», «Світ фінансів», «Вісник НБУ», «Банківська справа», «Банковское дело», «Банківські технології», «Банковские услуги», «Фінанси України», щотиж­невик «Бизнес и банки» тощо.

Слід враховувати, що бібліотека КНТЕУ має електронний ката­лог літературних джерел, а також електронну базу даних законо­давчих та нормативних актів.

Значну кількість інформації з курсу можна отримати шляхом пошуку і опрацювання матеріалів через мережу Інтернет, узагальнення та аналізу фактичних даних.

Проведення самостійних наукових досліджень, підготовка рефератів, доповідей, презентацій потребує підбору та вивчення спеціальної літератури. Кожен студент на початку вивчення курсу повинен обрати індивідуальну тему наукового дослідження, резуль­тати якого оформляються у вигляді презентації й доповідаються на семінарському занятті, засіданні наукового гуртка або науковій кон­ференції.

Потрібно звернути увагу на правильність оформлення рефера­тів. Реферат – це письмовий твір, який розкриває певну тему на базі присвячених їй друкованих праць. Таким чином, основою написання реферату є ретельне вивчення літературних джерел з даної тематики. Текст реферату розміщується на стандартних аркушах, сторінки повинні бути пронумеровані. При оформленні рефератів слід дотри­муватися стандартних вимог щодо оформлення наукових робіт. Титульний аркуш оформлюється за наведеним зразком (додаток Б). План реферату є обов’язковим, може бути як простим, так і складним, містить вступ, основну частину, висновки, список використаної літе­ратури, додатки. Список літератури складається у алфавітному поряд­ку або у порядку посилань, у ньому повинні бути відображені як опрацьовані підручники, так і законодавчі акти, монографії, періодичні видання, довідники тощо. Посилання на електронні джерела містяться в кінці списку.

Приклад оформлення джерел у списку літератури.

1. Банківський менеджмент : навч. посіб. / О. Кириченко [та ін.]. – К. : Основи, 1999. – 671 с.

2. Овдій Ю. Планування – актуальне завдання банків України / Ю. Овдій // Вісник НБУ. – 2000. – № 7. – С. 10–12.

У тексті реферату обов’язковими є посилання на джерела інформа­ції, дотримання вимог щодо оформлення і нумерації таблиць і рисунків.

Виконання індивідуальних завдань, написання контрольних робіт здійснюється студентами самостійно відповідно до завдання на основі вивчення спеціальної літератури. Письмова контрольна робота є однією з форм самостійної роботи студентів по вивченню окремих тем і питань навчальному курсу. Вона – важливий засіб перевірки знань студентів і може використовуватись при поточному і підсумко­вому контролі засвоєння матеріалу дисципліни.

Для самоперевірки якості засвоєння знань студентам пропону­ються тестові завдання і питання для самоконтролю. Для успіш­ного тестування студенти повинні вивчити літературу, рекомендовану з кожної теми. На кожне питання тестів передбачена одна правильна відповідь. Рівень знань студентів оцінюється таким чином: «відмінно», якщо на 90% питань надано правильні відповіді; «добре», якщо пра­вильні відповіді становлять 75–90%; «задовільно» – не менше 60% правильних відповідей.

Результати тестування оцінюються викладачем, обговорюються на заняттях і враховуються при проміжному та підсумковому контролі. Тестування може проводитися з використанням комп’ютерів.

Важливою формою самостійної роботи є підготовка до іспиту. Іспит є однією з форм підсумкової перевірки та оцінки знань і умінь студентів в обсязі навчального матеріалу, який визначається програ­мою курсу. Отже, ця форма самостійної роботи пов’язана із узагаль­ненням і систематизацією матеріалу курсу, вивченням проблемних питань та формуванням вміння логічно викладати головну суть питан­ня на папері. Іспит проходить у письмовій формі у вигляді коротких і ґрунтовних відповідей на поставлені теоретичні запитання та тести, а також виконання індивідуального завдання. Екзаменацій­ний білет складено таким чином, щоб викладач мав можливість оцінити знання студента з матеріалу всього курсу, а також вміння студента логічно мислити та викладати свої думки (додаток В). Самостійна підготовка до іспиту пов’язана з попереднім повторенням матеріалу курсу за допомогою контрольних запитань.