Хімічний зв’язок у комплексних сполуках

У наш час для пояснення утворення, будови та властивостей комплексних сполук використовують три теорії: метод валентних зв’язків (ВЗ), теорію кристалічного поля (ТКП), метод молекулярних орбіталей (МО).

Відповідно до методу ВЗ ліганди та комплексоутворювач з’єднані у комплексних сполуках двоелектронним ковалентним зв’язком, який здійснюється за донорноакцепторним механізмом. Донором електронних пар є ліганди, а акцептором — комплексоутворювач, який має вільні атомні орбіталі. Ковалентний зв’язок виникає внаслідок перекривання заселених електронною парою атомних орбіталей ліганда та вакантних атомних орбіталей центрального атома. Зв’язок здійснюється гібридизованими атомними орбіталями комплексоутворювача. Явище гібридизації пояснює, чому різні за формою та енергією атомні орбіталі комплексоутворювача утворюють ковалентні зв’язки однакової енергії та довжини. Гібридизовані орбіталі мають електронну хмару витягнутої форми, яка при взаємодії з орбіталями лігандів сприяє утворенню більшої площі їх перекривання, внаслідок чого зміцнюється зв’язок у комплексних сполуках. Тип гібридизації атомних орбіта лей визначає електронна конфігурація комплексоутворювача, його координаційне число, природа і електронна будова лігандів. Гібридизація атомних орбіталей комплесоутворювача, в свою чергу, визначає геометрію комплексу.

Метод валентних зв’язків пояснює утворення карбонілів металів, магнітні властивості речовин, значення координаційних чисел, геометричну будову комплексних іонів. Головною перевагою методу є його наукова обґрунтованість: кожній валентності відповідає двоелектронний зв’язок. Однак метод має недоліки,оскільки не всі зв’язки у комплексах двоелектронні, він не надає інформації про оптичні властивості комплексних сполук, їх забарвлення, спектри поглинання. Тому для пояснення властивостей хімічного зв’язку в комплексних сполуках часто використовують ще один метод — теорію кристалічного поля. Згідно з теорією кристалічного поля зв’язок між лігандами та комплексоутворювачем — іонний. Він виникає внаслідок електростатичної взаємодії різноіменно заряджених комплексоутворювача і лігандів. При взаємодії центрального атома та лігандів внаслідок впливу електростатичного поля лігандів змінюється енергія атомних орбіталей комплексоутворювача.

15 Тема “ Комплексні сполуки.” (2 г.)

Рекомендована література:

Є.Я. Левітін, А.М. Бризицька, Р.Г. Клюєва “Загальна та неорганічна хімія”

с. 270-271.

А.С. Мороз, Д.Д. Луцевич, Л.П. Яворська “Медична хімія” с. 252-254.

План повідомлення

1. Біологічна роль комплексних сполук:

а) гемоглобін – біологічні функції;

б) хлорофіл – біологічні функції та його склад;

в) використання в аналітичній хімії, фармацевтичній хімії як реактивів;

г) використання комплексних сполук фармакології як лікарських препаратів.

16 Тема “ Елементи VII – а групи”

Рекомендована література:

- Основна.

Е.Г. Оганесян, А.З. Книжник “Неорганическая химия”. с. 227, 234-236.

- Додаткова.

Є.Я. Левітін, А.М. Бризицька, Р.Г. Клюєва “Загальна та неорганічна хімія”

с. 396-397.

Орієнтовна картка для самостійної роботи з літературою до теми

“ Елементи VII – А групи” (2 г.)

Основні завдання	Вказівки	Відповіді
1. З якими сполуками галогенів вам приходилось мати діло? Складіть їх формули і поясніть їх становище. 2. Як отримують хлороводень в лабораторії?	1. Отримали 3 розчини: а) NaCl; б)NaBr; в) NaJ. Якими реакціями їх можна розпізнати?

Матеріали для самоконтролю.

Питання

1. Як зробити перетворення KClO₃ Cl₂ KCl HCl

Задачі

1. Організм людини за добу потребується 1,5 10^-3г J₂. Яка маса KJ задовольніть цю потребу?