4.1. Збирання й визначення даних для складання кошторисів.

Для розробки кошторисної документації як і всього проекту будівництва виконують техніко-нормувальну роботу в кілька етапів.

Перший етап охоплює збирання й вивчення даних, необхідних для складання проекту організації і визначення кошторисної вартості будівництва запроектованого об'єкта виконується за такими напрямками:

• обслідування земель, що підлягають під забудову, їх приналежність, виявлення на дільницях забудов підприємств, доріг, угідь, підземних та надземних комунікацій, житлових та інших будівель тощо;

• збір даних про електро-, газо-, водо- й паропостачання та одержання на них технічних умов використання як для цілей будівництва, так і експлуатації від тих підприємств, які мають на це прашо;

виявлення в районі будівництва можливостей використання будівельних матеріалів, заводів та підприємств, що можуть забезпечити будову бетонними, залізобетонними, дерев'яними та металевими кож і рукціями, а також умови доставки їх місця будівництва;

виявлення наявності існуючих видів транспорту (.ііпіімобільний, залізничний та ін.) й пунктів, в яких можна організувати и.німжію ро іпантажувальні роботи, а також телефонного зв'язку;

ібирання відомостей про кар'єрне господарство гравію, піску ,іП(і іці'ікчтю, її той же час вираховування можливостей використання ііідмідім промислових підприємств (шлаків, золи й інше);

одержання дозволу на порубку лісу, умов заготівлі деревини 1.1 и ір.ин поріування;

одержання припису санітарно-емідеміологічних, пожежних, ■ і" і.ііічііи 1.1 Інших служб про порядок додержання норм і правил, пі ми"и<іі'ііи- мконодавством.

Другий етап - це складання та видача забудовником завдання на проектування. В завданні на проектуваня обов'язковими даними є:

• назва підрядника

• матеріально-технічна база підрядника

• оснащення будівельників машинами та механізмами

• розміри різних нарахувань

-джерела фінансування майбутнього будівництва.

На основі визначених даних проектувальники розробляють архітектурно-будівельну частину проектно-кошторисної документації, передаючи її кошторисникам, які в свою чергу займаються вивченням, визначенням та розрахунками обсягів будівельно-монтажних робіт.

Третій етап - підрахування обсягів (об'ємів) робіт - одна з найбільш трудомістких частин складання кошторисної документації. Для виконання цих робіт необхідно мати повний комплект робочих креслень будівель та споруд і вміти їх добре читати.

Доскональне вивчення текстових матеріалів проектів разом з кресленням вузлів, деталей і каталогами виробів дає можливість правильно підраховувати обсяг основних, допоміжних та супутніх будівельно-монтажних робіт.

4.2. Правила визначення та обчислення обсягів робіт за конструктивними елементами.

Методологія і порядок підрахунку об'ємів робіт повинні відповідати положенням, які викладені в нормативних актах, по яких складається кошторисна документація згідно РЕКН.

Одиниці виміру в підрахунках об'ємів окремих конструкцій і видів повинні відповідати одиницям виміру, які прийняті в збірниках елементних кошторисних норм (м³, м², т, м, шт, тощо).

В залежності від того, з якою метою проводиться підрахунок об'ємів робіт, одиниця виміру окремих видів робіт приймається на основі РЕКН.

Раніше, ніж приступити до підрахунків об'ємів робіт, необхідно перевірити повноту і комплектність робочих креслень, підібрати стандарти, каталоги, номенклатурні довідники на вироби, напівфабрикати, деталі і конструкції, детально вивчити проект по всіх планах, розрізах, фасадах, вузлах і деталях, а також тектову частину проекту, в якій додатково даються необхідні пояснення, посиланя на державні стандарти, каталоги тощо.

Послідовність підрахунку принципового значення не має.

Більшість проектних і будівельних органі і.іцій при підрахунку об'ємів робіт дотримуються такої по< лідшиии її: і псцифікації іЬІріїн залізобетонних виробів, запошкчіия ирорі іім пікші і дні'|и'іі, фунд.ім«чн иі стіни підвалів, земляні роботи, стіни, перегородки, покрівля, опоряджувальні роботи, підлоги. Послідовність підрахунку інших робіт і конструктивних елементів практичного значення для раціоналізації підрахунку не мають.

Щоб запобігти помилок, неточностей в підрахунках об'ємів, всі підрахунки об'ємів робіт слід записувати в спеціальні таблиці. Об'єми робіт, для підрахунку яких потрібна велика кількість формул і ескізів, слід підраховувати в додатках, а в таблицю записувати кінцевий результат.

Детально підраховують і записують об'єми тільки тих робіт, на які відсутні робочі кресленя (земляні роботи, монолітні бетонні і залізобетонні роботи, кам'яні фундаменти, перегородки, штукатурні, покрівельні, малярні і інші роботи).

По тих об'ємах робіт чи конструктивних елементах, на які в робочих кресленнях є специфікації (збірні залізобетонні, металеві конструкції, вироби, деталі), в відомість підрахунку об'ємів робіт записують тільки кінцеві дані специфікацій із посиланням на номери креслень і специфікацій, із яких взяті ці об'єми, тобто кількість конструкцій чи виробів.

Слід уважно слідкувати за тим, щоб при підрахунках об'ємів робіт не пропускати так званих супутних робіт, тобто робіт, не передбачених нормативами (РЕКНУ) і тому їх необхідно підраховувати окремо, кіпцеві результати підрахунків слід округляти до „сотих".

Правила підрахунку об'ємів робіт.

Земляні роботи.

Для підрахунку обсягів земляних робіт необхідно визначити І><) (міри І форму земляних споруд (траншей, котлованів) і площу (іудімельного майданчика.

Н пас і юрті будівлі і в кресленнях курсових проектів з предмету „Конструкції будівель і споруд" (КбіС) даються розміри конструкцій, І М І іміри будівлі, приміщень, тощо, а розміри земляних споруд необхідно ии4іііічиіи. їх розміри і форма залежить від прийнятого способу

ні мінні робіт, складу грунтів, глибини земляних споруд, рівня

і рупктих иод, конструкцій фундаментів, тощо.

Ширину дна котлованів і траншей для фундаментів, траншей і ні ііріік/і.ід.ішін ірубоїіроводів, а також крутість укосів котлованів і

11' пі нкі |и> іробляються без кріплень, приймають в відповідності з

н ні (ііиІІ 1.02,01-87 «Земляньїе сооружения, основания и

• | .ні її її ііп.і» І ( ми 11 III 1 8о* «Техника безопасности в строительстве».

І.ii. д/іи і фічкових І окремо стоячих фундаментів ширина по

дну котлованів і траншей назначається із врахуванням ширини конструкцій фундаментів, гідроізоляції, опа/іубки і кріплень з додаванням 0,3-0,2 м з кожної сторони, відповідно.

При необхідності переміщення людей в пазухах котлованів, траншей відстань між підошвою відкосу і фундаментів повинна бути не менше 0,6 м (див.СниП ч.Ш). Г/іибина траншей, котлованів визначається після закінчення планувальних робіт і зрізання рослинного шару.

Розмір будівельного майданчика визначаємо шляхом додавання до розмірів будівлі 15-20 м в кожну сторону, або згідно з генпланом об'єкту.

Найбільша крутість укосів, котлованів і траншей, які розробляються без кріплень, приймаються по таблиці №4 СниП Ш-4-80*. Таблиця 4. Грунти	Крутість укосів, виїмки при глибині в м до:
	1,5	3	5
1	2	3	4
Насипні	1:0,67	1:1	1:1,25
Піщані і гравійні	1:0,5	1:1	1:1
Супісь	1:0,25	1:0,25	1:0,85
Суглинок	1:0	1:0,5	1:0,75
Глина	1:0	1:0,25	1:0,5
/Іеси ілесовидні	1:0	1:0,5	1:0,5

В деяких грунтах, розташованих вище рівня ґрунтових вод, і

при відсутності поблизу підземних споруд, копання котлованів і траншей з вертикальними стінами без кріплень може виконуватись на глибину не більше:

• в насипних, піщаних і великоуламкових -1,0 м;

• в супісях -1,25 м;

• в суглинках і глинах -1,5 м.

Крутість укосів виємок або насипів характеризується відношеням висоти укосу (Н) до його закладання (/) або tg кута нахилу ( а ) до горизонту:

ї%а-НІІ = \Іт,де\т = ІІН- показник (коефіцієнт) крутізни укосу.

Ь — а + 2/. Площа поперечного перетину траншеї: Р=(а+Ь)/2хН м².

Об'єм траншеї: \/=1_ м³, де І_ - довжина траншеї. Значення „т" приведені в таблиці 4.

Після взначення розмірів земляної споруди її об'єм підраховують як об'єми різних геометричних фігур.

Для складання рельєфів інші способи підрахунку об'єміп робіт

є в підручниках по технології, але для підрахунку об'ємів робіт в курсових роботах і курсових проектах їх використовувати недоцільно.

Глибину виїмок визначають після зрізання рослинного шару товщиною 0,2-0,5 ^м> або згідно проекту.

Обсяги земляних робіт підраховують по проектних даних з розподілом в залежності від способів їх виконання і класифікації грунтів згідно РЕКН збірник 1.