Методика санітарного обстеження джерел водопостачання

Санітарне обстеження включає три основні позиції:

-         санітарно-епідеміологічне обстеження району розміщення джерела води;

-         санітарно-топографічне обстеження його оточення;

-         санітарно-технічне обстеження стану обладнання джерела води.

При санітарно-епідеміологічному обстеженні виявляються і враховуються:

-         наявність кишкових інфекційних захворювань серед населення, яке користується водою з даного джерела, чи проживаючого поряд (холери, черевного тифу, паратифу А, В, дизентерії, вірусного гепатиту тощо);

-         наявність епізоотій серед гризунів, домашніх тварин (туляремії, бруцельозу, сибірської виразки, ящуру, коров’ячого сказу тощо);

-         санітарний стан населеного пункту (забруднення території поселення, способи збору та знешкодження нечистот, покидьок тощо).

Основне завдання санітарно-топографічного обстеження джерела води  - вияснити можливі джерела забруднення води (звалища, помийні ями, туалети, тваринні ферми, кладовища тощо), відстані від них до джерела води, рельєф місцевості (напрям стоку дощових, снігових вод – до джерела води чи в інший бік, напрям течії грунтових вод, паводків. На підставі санітарно-топографічного обстеження складається карта-схема взаєморозміщення джерела води і перерахованих об'єктів, з відміткою відстаней та напрямку ухилу місцевості.

У сумнівних випадках зв’язок джерела води з джерелом забруднення може бути встановлений дослідним шляхом. В джерело забруднення вливають насичений розчин хлориду натрію з розрахунку не менше одного відра на кожні 10 м відстані до джерела води, або розчин флуоросцеїну і кожні 3-4 години на протязі одного-двох днів визначають в джерелі води вміст хлоридів (чи флуоресценцію).

Санітарно-технічне обстеження джерела водопостачання має за мету вияснення стану технічного обладнання джерела, наприклад, наявність у колодязі – цямриння, навісу, відмостки, засобу підйому води, наявність “глиняного замка”; під’їздів і засобві водозабору з відкритих водойм, насосів у артезіанських свердловин, їх стан, необхідність ремонту та ін.

Важливе практичне значення має визначення кількості води в джерелі води та його дебіт (продуктивність). Наприклад, в колодязі з цямринням з бетонних кілець кількість води визначають за формулою:

V = π R² h,

де: V – кількість води в колодязі, м³;

 - 3.14;

R – радіус кільця цямрини, м;

h – товщина шару води, м.

Висоту шару води визначають шпагатним шнуром з вантажем, який опускають до відчуття дна і вимірюють мокру частину шнура.

Для визначення дебіту колодязя з нього викачують (чи вичерпують) 30-40 відер води, відмічають на скільки знизився рівень води і визначають час, на протязі якого відновиться попередній рівень води. Дебіт розраховують за формулою:

D = 

де: D – дебіт колодязя, л/годину;

V – об’єм відкачаної води, л;

t – час, за який відновиться рівень води та термін відкачування води, хвилини.

Дебіт струмка чи невеликої річки визначають за формулою:

Q = 0,5  b  h  v,

де: Q – дебіт, м³/сек;

b – ширина потоку, м;

h – найбільша глибина, м;

v – швидкість течії потоку, м/сек (визначається за допомогою поплавка і секундоміра).

Санітарно-технічне обстеження має за мету гігієнічну оцінку стану технічного обладнання водозабору з джерела. Так, при децентралізованому (місцевому) водопостачанні визначають правильність улаштування і експлуатації шахтного колодязя (наявність і стан цямриння, навісу, відмостки, засобів підйому води, „глиняного замка”); при централізованому водопостачанні з підземного міжпластового джерела - правильність облаштування і стан артезіанської свердловини, насосів для підйому води; у разі поверхневого джерела – водозабірного ковша, берегового водоприймального колодязя. При централізованому водопостачанні оцінюється санітарно-технічний стан головних споруд водопроводу, водопровідної мережі та споруд на ній (зокрема, водорозбірних колонок).

При санітарно-епідеміологічному обстеженні виявляють і враховують:

-       наявність кишкових інфекційних захворювань (холери, черевного тифу, паратифів А і В, дизентерії, вірусного гепатиту та інших) серед населення, яке користується водою з даного джерела чи проживає поряд;

-       наявність епізоотій (туляремії, бруцельозу, сибірської виразки. Ящуру, коров’ячого сказу тощо) серед гризунів, домашніх тварин;

-       санітарний стан населеного пункту (забруднення території, способи збору та знешкодження рідких та твердих побутових і промислових видходів та інше).

Під час санітарного обстеження здійснюють відбір проб води з відкритої водойми, колодязя або артезіанської свердловини для подальшого лабораторного дослідження.

Додаток Витяг з ГОСТу 2761-84

“Джерела централізованого господарсько-питного водопостачання. Гігієнічні, технічні вимоги і правила вибору”

Склад води прісноводних підземних і поверхневих джерел повинен відповідати таким вимогам:

-       сухий залишок – не більше 1000 мг/л (за погодженням з СЕС не більше 1500 мг/л);

-       хлоридів – не більше 350 мг/л;

-       сульфатів – не більше 500 мг/л;

-       загальна жорсткість – не більше 7 мг/екв/л (за погодженням із СЕС не більше 10 мг-екв/л);

-       хімічні речовини – не більше ГДК для води водойм господарсько-питного та культурно-побутового водокористування а також норм радіаційної безпечності, що затверджені Міністерством охорони здоров’я України;

-       за умов одночасної присутності у воді токсичних хімічних речовин, здатних при комбінованій дії до сумації негативних ефектів, необхідно дотримуватись правила сумаційної токсичності;

де: С₁, С₂, С_n – фактичні концентрації хімічних речовин у води, мг/л.

Залежно від якості води і методів водопідготовки, необхідних для отримання доброякісної питної води, підземні та поверхневі джерела поділені на три класи.

Показники якості води	Вид джерела води
	підземні води			поверхневі води
	клас
	Ι	ΙΙ	ΙΙΙ		Ι	ΙΙ	ΙΙΙ
Органолептичні:
Запах при 200С і 600С, бали	2	2	2		2	3	4
Присмаки, бали	2	2	2		2	3	4
Мутність, мг/дм3	1.5	1,5	10		20	1500	100000
Колірність, градуси	20	20	50		35	120	200
Температура,С	8-12	8-12	8-12		8-25	8-25	8-25
Сірководень, мг/дм3	-	3	10		-	-	-
Зовнішній вигляд	Без видимих неозброєним оком домішок
Показники природного хімічного складу (вибірково):
Сухий залишок, мг/дм3	1000-1500				1000-1500
рН	6-9				6,5-8,5
Твердість, мг-екв/дм3	7-10				7-10
Хлориди, мг/дм3	350				350
Сульфати, мг/дм3	500				500
Залізо, мг/дм3	0,3	10	20		1	3	5
Марган, мг/дм3	0,1	1,0	2,0		0,1	1,0	2,0
Фтор, мг/дм3	1.5	1.5	5,0			0,1-0,5
Нітрати, мг/дм3	45			45
Показники, що характеризують епідемічну безпеку та самоочищення води водойм
а) санітарно-мікробіологічні:
Число сапрофітних мікроорганізмів в 1 см3 води	100			1000-2000
Число бактерій групи кишкової палички (БГКП) в 1 дм3 води	3	100	1000		1000
Число лактозопозитивних кишкових паличок (ЛПК) в 1дм3 води	-	-	-		1000	10000	50000
Число ентерококів, в 1 дм3води		10	10			1000
Збудники кишкових інфекцій (сальмонели, шигели, ентеровіруси)	Не повинно бути			Можуть бути сальмонели, ентеровіруси в 10% проб
б) санітарно-хімічні:
Перманганатна окиснюваність, мг/дм3	2	5	15		7	15	20
Амонійні солі, мг/дм3		0,01-0,1				0,01-0,1
Азот нітритів, мг/дм3		0,005				0,005
Азот нітратів, мг/дм3		0,1				0,1
Розчинений кисень, мг/дм3		-				4,0
БПК20, мгО2/дм3		-			3	5	7