8. спіреєві (Spiraeoideae),

9. Шипшино­ві (Rosoideae),

10. Сливові (Prunoideae)

11. Яблуневі (Maloideae).

Для спіреєвих характерні плоди багатолистянки і коробочки; для шипшинових – багатокістянки, багато горішки, нерідко з участю гіпантія (шипшина); для сливових — суха або соковита кістян­ка; для яблуневих – яблуко. Найпримітивнішими в межах роди­ни розових є спіреєві, які, мабуть, дали початок, з одного боку, шипшиновим, а з іншого – яблуневим і сливовим.

Родина має дуже важливе господарське значення.

До неї на­лежать найпоширеніші:

1. плодово-ягідні культури помірної зони:

• яблуня – Malus; слива – Prunus;

• груша – Pyrus; абрикос – Armeniaca;

• черешня – Cerasus avium; вишня – Cerasus vulgaris;

• айва – Cydonia та ін.;

2. Декоративні:

• шипшина – Rosa;

• таволга – Spiraea;

• горобина – Sorbus;

• черемха – Padus та ін.;

3. Лікар­ські рослини:

• вовче тіло болотне – Comarum palustre;

• гадючник в’язолистий – Filipendula ulmaria;

• парило звичайне – Agrimonia eupatoria;

• перстач білий – Potentilla alba;

• перстач гусячий – Potentilla Anserina;

• перстач прямостоячий,

• калган – Potentilla Erecta;

• малина – Rubus ideaus;

• ожина – Rubus caesius;

• родовик лікарський – Sanquisorba officinalis;

• суниці лісові – Fragaria vesca;

• терен — Prunus spinosa;

• види родів: глід – Crataegus та шипшина – Rosa.

До Червоної книги України занесені:

• вишня Клокова (Cerasus Klokova),

• дріада восьмипелюсткова (Dryas octopetala),

• два кримських види роду глоду (Crataegus) та інші.

F

ilipendula ulmaria (L.) Maxim. – гадючник в’язолистий – лабазник вязолистный – представник підродини таволгові. Бага­торічна трав’яниста короткокореневищна рослина (мал. 93, 2). Кореневище з бульбоподібними стовщеннями на коренях. Сте­бло прямостояче, до 150 см заввишки. Листки непарноперисті. Квітки двостатеві, актиноморфні, з 5-членною подвійною оцві­тиною, зібрані у верхівкові суцвіття – китиці. Тичинок багато, плодолистиків 6-10, зав’язь верхня. Плід апокарпний – багаголистянка.

3

Поширення: вся Україна, крім півдня Степу. По вогких луках, берегах річок, чагарниках, вогких лісах.

Сировина: вся рослина.

Д

іючі речовини і використання: вітамін С, кумарини, фенольні сполуки, фенолглюкозиди, дубильні речовини, лейкоантоціані­дини, халкони, флавоноїди, катехіни, ефірна олія, тритерпенові кислоти, каротиноїди; дія – діуретична, зв’язувальна, ранозаго­ювальна, кровоспинна. Корені входять до складу збору за про­писом Здренко (при папіломатозі сечового міхура), мають протигеморойну, антиспастичну, потогінну дію, їх застосовують при злоякісних пухлинах.

Agrimonia cupatoria L. – парило звичайне – репейничек обыкновенный – представник підродини шипшинові (мал. 93, 3). Багаторічна трав’яниста короткокореневищна рослина заввишки до 1 м. Стебло негалузисте, листки непарноперисті, прикореневі утворюють розетку, стеблові, почергові, короткоопушені. Квітки актиноморфні, двостатеві, з подвійною 5-членною оцвітиною. Чашолистки зрослі, пелюстки роздільні, жовті. Суцвіття – пере­ривчаста китиця. Зав’язь верхня, плід – двогорішок, оточений гіпантієм.

Поширення: вся Україна. Світлі узлісся, схили балок, заплавні, суходільні луки, узбіччя доріг, маловикористовувані сільськогос­подарські землі.

Сировина: трава.

Діючі речовини: дубильні речовини, вуглеводи, органічні кис­лоти, флавоноїди, стероїди, сапоніни, вітаміни, тритерпеноїди. Дія – протизапальна, жовчогінна, сечогінна, потогінна, спазмо­літична, зв’язувальна, тонізувальна, кровоспинна, кровоочисна, відхаркувальна, глистогінна, протиалергійна.

Potentilla erccta (L.) Raeusch. – перстач прямостоячий, калган – лапчатка прямостоячая, калган – багаторічна трав’яниста рос­лина. Кореневище коротке, майже горизонтальне, нерівномірно стовщене, червонувате на свіжому зрізі (мал. 93, 1). Стебла вис­хідні, розгалужені у верхній половині, слабоопушені. Прикоре­неві листки черешкові, 3–5-пальчасті. Стеблові – трійчасті, з великими парними прилистками, сидячі. Квітки правильні, дво­статеві, поодинокі, з подвійноювільнопелюстковою 4-членною оцвітиною. Пелюстки жовті, трохи довші від чашечки. Тичинок 15-20, маточок багато, зав’язь верхня, плід – багатогорішок.

Поширення: сировинний регіон охоплює Карпати й Полісся, рідше – Лісостеп (спорадично), Степ – зрідка. Світлі вогкі роз­ріджені, переважно соснові, ліси, узлісся, вогкі й свіжі злаково-різнотравні луки, по краю прилісових боліт, лук.

Сировина: переважно кореневища та сік, рідше трава.

Діючі речовини і використання: дубильні речовини, феноли, ор­ганічні кислоти, жирні кислоти, тритерпеноїди, антоціани, ефірна олія;

• застосовують при хронічних гепатитах, діареї, стоматитах, ангінах, гінгівітах, опіках, екземах, парадонтозі, хворобах легень, нирок, виразковому коліті;

• входить до складу протидіарейних і шлункових зборів, комплексного препарату «Поліфітол-1».

Rosa canina L. – шипшина собача – шиповник собачий – високий кущ до 2,5 м з гілками, що дугоподібно звисають. Лист­ки чергові непарноперисті, з обох боків голі, прилистки довгі, зрослися з черешком. Квітки поодинокі, зрідка зібрані по 3–5 у щиткоподібні суцвіття. Чашолистків 5, перисторозсічені, після цвітіння спрямовані донизу. Віночок рожевий, пелюсток 5, квіт­коложе увігнуте, тичинок і маточок багато. Плід – ягодоподіб­ний багатогорішок у соковитому гіпантії.

Поширення: переважно Правобережна Україна, зокрема Кар­пати. Відкриті схили, узбіччя доріг, серед чагарників.

Сировина: плоди, корені, рідше – листя, квітки (пелюстки).

Діючі речовини і використання: плоди – каротиноїди, вітаміни (С – до 1 %, Е, РР), пектинові та дубильні речовини, органіч­ні кислоти, флавоноїди, жирна олія, стероїди та їх похідні; солі магнію, марганцю, фосфору, заліза, кальцію. Дія – жовчогінна, тонізувальна, сечогінна, заспокійлива, протизапальна, протимікробна, кровоспинна, зв’язувальна, антисклеротична. Як ві­тамінний і жовчогінний засіб застосовують настій і сироп плодів шипшини. «Холосас» – сироп зі згущеного водного екстракту плодів шипшини з цукром (при холециститі й гепатиті), «Каро­толін» – масляний екстракт каротиноїдів з м’якуша плодів шип­шини (при трофічних виразках, екземах), «Шипшинова олія» – при запаленні органів травлення та жовчовивідних проток, гемо­рої (зовнішньо).

В Україні поширена також шипшина травнева (Rosa majalis, мал. 94, 2) і шипшина зморшкувата (Rosa rugosa, мал. 94, 3), які використовують подібно до попереднього виду.

шипшина травнева шипшина зморшкувата

Rubus caesius L. — ожина сиза, ожина звичайна — ежевика сизая – кущ із дугоподібно зігнутими шипуватими пагонами, до 150 см заввишки, з сизуватим нальотом; можуть укорінюватись верхівкою пагона. Листки трійчасті, почергові, з обох боків роз- сіяноволосисті, з широколанцетними прилистками. Квітки вели­кі (до 3 см у діаметрі) білі, зібрані у щитки. Чашолистків і пелюс­ток по 5 (4); тичинок і маточок багато, зав’язь верхня. Плід – складна соковита кістянка.

Поширення: вся Україна. Світлі ліси, чагарники.

Сировина: пагони, листя, плоди.

Діючі речовини і використання: вуглеводи, органічні кислоти, вітаміни, катехіни, флавоноїди, лейкоантоціанідини, антоціани, дубильні речовини. Дія – потогінна, сечогінна, заспокійлива, зв’язувальна, послаблювальна, жарознижувальна, діуретична, протизапальна.

Для лікувальних цілей використовують також малину (Rubus idaeus) як вітамінний та протизапальний засіб; ожину несійську (ведмежину, Rubus nessensis) та костяницю (Rubus saxatilis) як ві­тамінний та харчовий продукт.