- •Практичне заняття з нормативної дисципліни “Цивільний захист”
- •Тема 3.1.5. “Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру”
- •1. Виявлення і оцінка очікуваної інженерної обстановки, що може виникнути на території досліджуваного об’єкта у результаті зсуву ґрунту
- •Ступені зруйнування елементів (упродовж першої години після початку зсуву, залежно від глибини залягання шару ґрунту, що сповзає Нзал, м)
- •Перелік та обсяг невідкладних робіт у зоні нс
- •2 Виявлення і оцінка очікуваної інженерної обстановки, що може виникнути на території Павлівського авіаційного заводу у результаті підвищення рівня ґрунтових вод (підтоплення)
Ступені зруйнування елементів (упродовж першої години після початку зсуву, залежно від глибини залягання шару ґрунту, що сповзає Нзал, м)
Найменування елементів |
Руйнування |
|||
слабке |
середнє |
сильне |
повне |
|
Масивні промислові будівлі з металевим каркасом і крановим обладнанням вантажопідйомністю 60...100т |
1,0...2,0 |
2,1...5,0 |
5,1...10,0 |
>10,0 |
Масивні промислові будівлі з металевим каркасом і крановим обладнанням вантажопідйомністю 20...50т |
1,0...2,0 |
2,1...4,0 |
4,1...8,0 |
>8,0 |
Будівлі цегляні одно- ,двоповерхові |
≤1,0 |
1,1...2,0 |
2,1...5,0 |
>5,0 |
Будівлі цегляні (або із збірних залізобетонних елементів) багатоповерхові |
≤2,0 |
2,1...3,0 |
3,1...6,0 |
>6,0 |
Котельні |
≤1,0 |
1,1...2,0 |
2,1...3,0 |
>3,0 |
Залізобетонні огорожі |
- |
<1,0 |
1,1...2,0 |
>2,0 |
Газгольдери та наземні резервуари |
≤ 1,0 |
1,1...2,0 |
2,1...3,0 |
>3,0 |
Трансформаторні підстанції закритого типу |
≤1,0 |
1,1...2,0 |
2,1..3,0 |
>3,0 |
Захисні споруди класу А-IV |
1,1...2,0 |
2,1...5,0 |
5,1...10,0 |
>10,0 |
Шосейні дороги з асфальтовим покриттям |
≤1,0 |
1,1...2,0 |
2,1...3,0 |
>3,0 |
Найменування елементів |
Руйнування |
|||
слабке |
середнє |
сильне |
повне |
|
Захисні споруди класу А-III |
2,1...3,0 |
3,1...5,0 |
5,1...10,0 |
>10,0 |
Злітно-посадкові смуги (бетоновані) |
≤1,0 |
1,1...2,0 |
2,1...3,0 |
>3,0 |
Залізничні колії |
≤1,0 |
1,1...2,0 |
2,1...3,0 |
>3,0 |
Заглиблені КЕМ (водопровід, теплотраса, каналізація, газопровід) |
≤1,0 |
1,1...2,0 |
2,1...5,0 |
>5,0 |
Трубопроводи на металевих і залізобетонних естакадах |
<1,0 |
1,0...2,0 |
2,1...3,0 |
>3,0 |
Кабельні підземні лінії |
- |
≤1,0 |
1,1...2,0 |
>2,0 |
Кабельні наземні лінії |
- |
≤1,0 |
1,1...2,0 |
>2,0 |
Повітряні ЛЕП високої напруги |
- |
≤1,0 |
1,1...2,0 |
>2,0 |
Визначені таким способом ступені можливого зруйнування кожного з елементів відображають на Плані досліджуваного об`єкта “Картки очікуваної інженерної обстановки...” з використанням тактичних знаків синього кольору у вигляді:
двох нахилених прямих (довжиною 10...15 мм кожна), що взаємно перетинаються, - у разі можливого повного зруйнування елемента;
нахиленого овалу (велика вісь якого має довжину 10...15 мм) з поперечними рисками (довжина кожної з них і відстань між ними становлять 3...4 мм) – у разі сильного зруйнування;
двох нахилених взаємно паралельних прямих (кожна довжиною 10...15 мм) з поперечними рисками (довжина кожної з них і відстань між ними становлять 3...4 мм) – у разі середнього зруйнування;
нахиленої прямої (довжиною 10...15 мм) з поперечними рисками (довжина кожної з них і відстань між ними становлять 3...4 мм) у разі слабкого зруйнування;
Вказані тактичні знаки слід “наносити” на умовні зображення конкретних елементів на Плані досліджуваного об`єкта “Картки очікуваної інженерної обстановки...” (зберігаючи постійність нахилу прямих).
Слід також відзначати, що:
при слабкому зруйнуванні будівлі (споруди) пошкоджується її дах, руйнується заповнення вікон і дверей, починають руйнуватися не несучі перегородки між сусідніми приміщеннями, частково руйнується штукатурне покриття, а тому в цих приміщеннях люди можуть отримати травми і поранення, а обладнання і майно можуть бути пошкодженими;
при середньому зруйнуванні будівлі (споруди) до ознак слабкого зруйнування додається повне зруйнування даху будівлі, повне зруйнування ненесучих стін і перекриттів, повне зруйнування штукатурного покриття (внаслідок чого в будівлі може виникнути пожежа через пошкодження електромережі), тому в цих приміщеннях люди можуть загинути або отримати травми, поранення, опіки та отруєння чадним газом, а обладнання і майно – руйнується;
при повному зруйнуванні вся будівля перетворюється в уламки будівельних конструкцій, які утворюють завал, тому люди гинуть, отримують тяжкі травми, поранення, опіки та отруєння, опиняються під завалом, а обладнання – руйнується.
Місця можливого виникнення завалів відображають на Плані досліджуваного об`єкта “Картки очікуваної інженерної обстановки...” за допомогою тактичного знака синього кольору у вигляді нахиленої прямої довжиною 10...15мм, який “наносять” біля умовного позначення будівлі (споруди, де прогнозується сильне або повне зруйнування. Поряд з тактичним знаком завалу виконують пояснювальний напис у вигляді дробу (у чисельнику якого вказують висоту завалу – Нзав,м, а у знаменнику – його довжину - Дзав,м, і ширину - Шзав,м):
При цьому величини висоти, довжини і ширини можливого завалу визначають з використанням співвідношень:
Нзав 0,5 Нбуд, (1)
Дзав Дбуд + Нбуд, (2)
Шзав Шбуд + Нбуд, (3)
де Дбуд, Шбуд і Нбуд - довжина, ширина і висота будівлі, м (на місці якої прогнозується утворення завалу).
Повні, сильні (а іноді й середні) зруйнування будівель (споруд, трубопроводів, підземних кабелів, повітряних ліній тощо) можуть спричиняти аварії, які супроводжуються виникненням вторинних надзвичайних ситуацій техногенного характеру, внаслідок вторинних пожеж (вибухів) – 10200, аварій з викидом РР – 10500 тощо. Результати такого прогнозу відображають на Плані досліджуваного об`єкта “Картки очікуваної інженерної обстановки...” шляхом виконання поряд з умовним позначенням будівлі (споруди, трубопроводу, електрокабелю і т. Ін.), де прогнозується повне, сильне чи середнє зруйнування, пояснювального напису у вигляді номера коду сфери виникнення відповідної вторинної НСТХ.
Визначення ті відображення кількості можливих аварій на конкретних видах комунально-енергетичних мереж (КЕМ) і технологічних мереж (ТМ) здійснюється з використанням співвідношення:
Nав конкр КЕМ = LповнCповн+LсильнCсильн+LсерCсер, (4)
де Nав конкр КЕМ (ТМ) – кількість аварій, що прогнозується на конкретному виді КЕМ чи ТМ (наприклад, на газопроводі, або на теплотрасі, або електрокабелі тощо), ав.; Lповн, Lсильн, Lсер - довжина ділянки конкретної КЕМ чи ТМ (яка за прогнозом може отримати повне, сильне чи середнє зруйнування), км; Cповн, Cсильн, Cсер - коефіцієнти, величина яких залежить від ступеня зруйнування конкретної ділянки КЕМ чи ТМ: Cповн = 12 ав/км, Cсильн = 6 ав/км, Cсер = 4 ав/км.
Результати такого розрахунку округляють до більшого цілого числа та відображають на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості “Картки очікуваної інженерної обстановки...” у вигляді пояснювального напису, наприклад:
“Nав. газопров = ...ав”, “Nав. теплотр = ...ав”, “Nав. електрокаб = ...ав”.
Визначення та відображення можливої величини втрати основних фондів (ОФ) досліджуваного об`єкта внаслідок первинної НСПрХ рекомендується виконувати з використанням співвідношення.
Втрати ОФ =[1,0 ( ВОФповн)+0,7 ( ВОФсильн)+
+0,4 ( ВОФ сер) + 0,2 ( ВОФсл)] / МЗП, (5)
де = ВОФповн, ВОФсильн, ВОФсер, ВОФсл – сумарні вартості основних фондів, тис.грн., елементів досліджуваного об`єкта, які за прогнозом отримають повні, сильні, середні, слабкі зруйнування відповідно; МЗП – величина мінімальної заробітної плати, тис.грн.
Результати такого розрахунку рекомендується відображати на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості “Картки...” з використанням пояснювального напису у вигляді “Втрати ОФ = ...МЗП”.
Визначення та відображення можливої величини загальних (Мзаг, ос) і санітарних (Мсан, ос) втрат виробничого персоналу (населення) людей, що знаходяться з початком зсуву у виробничих приміщеннях уражають уламки будівельних конструкцій, уражальні чинники пожеж та інших вторинних НСТХ. При цьому до санітарних втрат відносять тих, хто внаслідок впливу уражальних чинників може отримати травми, поранення, опіки, отруєння і т.ін., а до загальних втрат – ще й людей, які можуть загинути. Можливі величини загальних і санітарних втрат рекомендується визначати з використанням співвідношень:
Мзаг = 1,0 ( Nповн) + 0,8 ( Nсильн) + 0,12 ( Nсер) + 0,08 ( Nсл), (6)
Мсан = 0,3 ( Nповн) + 0,2 ( Nсильн) + 0,09 ( Nсер) + 0,03 ( Nсл), (7)
де ( Nповн), ( Nсильн), ( Nсер), ( Nсл) – сумарна кількість осіб виробничого персоналу найбільшої працюючої зміни, що можуть знаходитись у будівлях, (спорудах), де прогнозується повне, сильне, середнє, слабке зруйнування, осіб.
Результати таких розрахунків рекомендується відобразити на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості “Картки...” з використанням пояснювальних написів у вигляді ”Мзаг = ...осіб” і ”Мсан = ... осіб”.
Визначення та відображення можливої величини збитків (Зб, МЗП) внаслідок надзвичайної ситуації рекомендується здійснювати з використанням співвідношення:
Зб = Втрати ОФ+18Мсан+288 (Мзаг - Мсан) (8)
Результати такого розрахунку рекомендується відображати на вілній від інших зображень ділянці Плану місцевості «Картки…» з використанням пояснювального напису у вигляді: «Зб=…МЗП».
Визначення та відображення можливого рівня надзвичайної ситуації. Рекомендується за визначеним раніш значеннями величин Мзагиб = (Мзаг - Мсан), осіб, Мсан, осіб і Зб, МЗП, визначити поодинокі (часткові) рівні надзвичайної ситуації.
За підсумковий рівень надзвичайної ситуації приймають найвищий з вказаних часткових. Саме його відображають на вільній від інших зображень ділянці Плану місцевості “Картки...” за допомогою пояснювального напису у вигляді: “Рівень НС - ...”.
Визначення і відображення переліку та обсягу невідкладних робіт у зоні НС рекомендується виконувати на зворотному боці бланка “Картки...” за таким зразком.
