1.4. Побудова планів прискорень

Плани прискорень будуємо для заданого кута φ₁ = 150º, який визначає положення кривошипа при силовому розрахунку, та для кута Ці кути відповідають 5–му та 11–му положенням механізму.

При наближених розрахунках приймається, що кривошип обертається рівномірно. Тоді прискорення точки а кривошипа дорівнює її нормальному прискоренню, тобто

мс .

приймаємо масштаб прискорень  мс /мм. довжина відрізка , який зображає в масштабі прискорення точки а кривошипа:

мм.

На площині вибираємо полюс  . Оскільки прискорення точки о дорівнює нулю, то відповідна точка о співпадає з полюсом, точка с також співпадає з полюсом оскільки вона нерухома. Від полюса  відкладаємо паралельно оа, у напрямі від а до о відрізок .

Для визначення прискорення точки В складаємо векторне та відповідне рівняння у відрізках плану

,

де – нормальне і тангенціальне прискорення точки В відносно А.

– нормальне і тангенціальне прискорення точки В С.

Нормальне прискорення точки В відносно А

, м·с^–2,

зображається на плані відрізком

, мм.

Нормальне прискорення точки В відносно С

, м·с^–2,

зображається на плані відрізком

, мм.

Нормальні прискорення точки В відносно А і відносно А зображуємо на плані згідно із напрямками і розміщеннями, які вказані у векторному рівнянні поданому вище.

Результати розрахунків прискорень для 5–го та 11–го положень механізму зводимо в таблицю 2.

табл.2

i	, град	, м·с–2	, м·с–2	, м·с–2	, с–2	, м·с–2	, м·с–2	, с–2	, м·с–2	, м·с–2	, м·с–2	, м·с–2	, с–2	, м·с–2	, м·с–2
5	150	0.30	3.09	6.27	8.58	0.75	6.22	18.9	8.93	0.33	1.5	9.22	12.5	6.88	1.13
8	330	4.80	2.45	12.9	6.81	2.30	12.8	38.8	18.5	1.14	2.40	17.2	20	10.3	6.50

від точки а відкладаємо паралельно АВ у напрямі від В до А відрізок . А з полюса  – відкладаємо паралельно СВ у напрямі від В до С відрізок . З точки n₂ проводимо перпендикуляр і з точки n₃ також проводимо перпендикуляр до нормальних прискорень. На їх перетині знаходиться точка b.

Прискорення

м·с^–2.

м·с^–2.

Кутове прискорення шатуна 2

, с^–2.

Кутове прискорення коромисла 3

, с^–2.

визначимо напрям кутового прискорення для п`ятого положення механізму. Для цього точку В разом з шатуном 2 повертаємо уявно навколо нерухомої у відносному русі точки А в напрямі тангенціального прискорення . Одержаний для п`ятого положення групи уявний напрям обертання за стрілкою годинника є напрямом ₂.

визначимо напрям кутового прискорення для п`ятого положення механізму. Для цього точку В разом з коромислом 3 повертаємо уявно навколо нерухомої у відносному русі навколо точки С в напрямі тангенціального прискорення . Одержаний для п`ятого положення групи уявний напрям обертання за стрілкою годинника є напрямом ₃.

прискорення точки D визначаємо відповідно до подібності:

м·с^–2.

мм.

Будуємо на плані прискорень з полюса π відрізок cd, який проходить через точку b.

Для побудови прискорення точки Е використовуємо векторне рівняння:

де – нормальне і тангенціальне прискорення точки Е відносно D.

Нормальне прискорення

, м·с^–2,

зображається на плані відрізком

, мм.

від точки d відкладаємо паралельно ED у напрямі від E до D відрізок . З точки n₄ проводимо перпендикуляр до ED, а з полюса  – відкладаємо паралельно стояку уу пряму. З точки n₄ проводимо перпендикуляр до прямої, яка паралельна стояку уу і на їх перетині буде точка е.

Прискорення

м·с^–2.

Кутове прискорення шатуна 4

, с^–2.

визначимо напрям кутового прискорення для п`ятого положення механізму. Для цього точку Е разом з шатуном 4 повертаємо уявно навколо нерухомої у відносному русі точки D в напрямі тангенціального прискорення . Одержаний для п`ятого положення групи уявний напрям обертання проти стрілки годинника є напрямом ₄.

За теоремою подібності знаходимо положення прискорень центрів мас шатунів. На прямій аb відкладаємо відрізок

,

а на прямій db відрізок

.

прискорення

м·с^–1.