- •Розробка родовищ корисних копалин. Промислова екологія
- •Огляд і класифікація методів вимірювання вологості
- •Аналіз факторів, що впливають на ефективність технологічного процесу видобування облицювального каменю з використанням бурових робіт
- •Дослідження морфологічного складу твердих побутових відходів міста житомира
- •Лабораторний практикум як важлива форма організації навчального процесу при вивченні дисципліни «Охорона праці»
- •Оцінка факторів, які впливають на ефективність видобування бутощебеневої сировини вибуховим методом в умовах діючих кар’єрів україни
- •Житомирський державний технологічний університет дослідження методу підрахунку об’ємів вилучених гірських порід за результатами проведення маркшейдерської зйомки
- •Аналіз речовинного складу та властивостей бурштину клесівського родовища
- •Акустичні методи неруйнівного контролю
- •Проблеми і завдання акустичного контролю будівельних конструкцій з природного каменю
- •Туристична діяльність та її реалізація в житомирській області
- •АнаЛiз умов застосування алмазно-канатного рІзання при розпилюванні кам’яних блоків на плити-заготовки
- •Цифрова фотограмМетрична станція «дельта» як інструмент моделювання гірничих об’єктів і маркшейдерського забезпечення кар’єрів декоративного каменю
- •Вплив параметрів системи розробки кар’єрів блочного каменю на вибір вантажотранспортного обладнання
- •Антропогенна перетвореність ландшафтних комплексів житомирщини як індикатор господарського використання та впливу
- •Поширення масштабів екологічної кризи як результат відносин людини і природи
- •Екологічні збитки від відкритих гірничих розробок
- •Використання статистичного аналізу для вивчення тріщинуватості масиву при визначенНі форм природних окремостей
- •Дослідження напрямків використання пірофілітових сланців кур’янівського родовища
- •Порівняльний аналіз технологічних способів відокремлення монолітів від масиву на родовищах високоміцних порід природного облицювального каменю
- •Дослідження впливу параметрів буропідривних робіт на якість гірничої маси в умовах розробки березівського родовища гранітів
- •Застосування методу поверхневого ущільнення порід з використанням вапна з домішками на робочих площадках кар’єрів іршанського гзк зат «кримський титан»
- •Дослідження впливу сезонних термічних напруг на продуктивність робіт на кар’єрах блочного каменю
Туристична діяльність та її реалізація в житомирській області
Десята частина світового валового продукту створюється у сфері туристичної діяльності. Туризм, як правило, є фактором, який стимулює охорону, реставрацію та раціональне використання природних ресурсів та культурно-історичних цінностей. За останні роки туристична діяльність в Україні розвивається більш впевненими темпами, про що свідчать статистичні показники розвитку туристичної галузі (рис. 1).
т
ис.
чол.
Рис. 1. Розвиток туристичної галузі в Україні в 2000–2010 рр.
Як видно з наведених даних, Україна стає все більш привабливим об’єктом туризму як для іноземних громадян, частка яких постійно зростає, так і для самих українців, які починають надавати перевагу відпочинку в різних куточках своєї країни.
Реформування галузі туризму повинно бути комплексним і не зводитися до раціонального використання наявного ресурсно-рекреаційного потенціалу регіону. Необхідне якісне покращання кінцевого продукту його функціонування, найбільш повне задоволення потреб населення.
Сфера туризму одержала розвиток у регіонах, зокрема і в Житомирській області (рис. 2).
Рис. 2. Розвиток туристичної галузі в Житомирській області в 2001–2010 рр.
За останні роки в Житомирській області спостерігається тенденція до збільшення кількості об’єктів туристичної діяльності та зростання обсягу туристичних послуг.
Для залучення туристів у Поліський регіон необхідно створити сприятливий імідж та інформаційне середовище у сфері надання туристичних послуг. З цією метою пропонується розробити паспорт туристичного потенціалу регіону. Паспорт повинен мати: інформацію про геополітичний стан регіону; особливості рельєфу, рослинного світу, забезпеченості курортно-рекреаційними ресурсами; характеристику ландшафтів, природних і архітектурно-історичних ресурсів; туристичні маршрути.
Зміст туристичного паспорта дає можливість прийняти екологічні рішення щодо подальшого використання рекреаційних ресурсів з метою ведення туризму в досліджуваному регіоні.
©
Н.М. Лазун,
2011
УДК 622.35
О.Г. Левицький, магістрант, V курс, гр. РР-21м, ГЕФ
Науковий керівник – к.т.н., доц. Кальчук С.В.
Житомирський державний технологічний університет
АнаЛiз умов застосування алмазно-канатного рІзання при розпилюванні кам’яних блоків на плити-заготовки
Алмазно-канатні верстати на кар’єрах з’явилися достатньо давно, але використання алмазного каната в каменеобробці тільки починає набувати широкого поширення. Незважаючи на те, що суть технології алмазно-канатного різання в кар’єрі та каменеобробному цеху однакова, досить різними є умови їх застосування. Схожість цих процесів полягає в тому, що використовується однаковий інструмент – алмазний канат – отже, буде схожий енергетичний аспект взаємодії алмазного інструменту з породою. Енергоємність руйнування важлива для визначення продуктивності різання для каменю різної міцності. Але будова обладнання суттєво відрізняється, це впливає на відмінність у силових і швидкісних режимах взаємодії інструменту з породою.
При видобуванні блоків на кар’єрі залежно від того, за яким напрямком (поперечним чи поздовжнім) відокремлюється моноліт від масиву, коефіцієнт форми змінюється в дуже широкому інтервалі kф = 0,15–0,2, але коефіцієнт KМ = Псер./Пmax, що враховує відношення середньої продуктивності до максимальної, має достатньо вузький інтервал у межах KМ = 0,55–0,75. У процесі відокремлення моноліту від масиву довжина лінії контакту непостійна і набуває значення від 0 до (0,25–0,5)π. Радіус кривизни φ збільшує додаткове навантаження на канат. У випадку стаціонарних алмазно-канатних верстатів форма блоків відносно стала, довжина контакту блока з інструментом також постійна, тому можна керувати в широкому діапазоні швидкістю різання та швидкістю робочої подачі, не збільшуючи зношування алмазного інструменту. Це особливо важливо, коли потрібно здійснювати обробку каменю різної міцності. Керувати системою охолодження теж достатньо зручно. Також можливою є зміна діаметра шківів – для отримання максимальної продуктивності й найменшого зношування інструменту.
Отже, порівнюючи кар’єрні та стаціонарні алмазно-канатні установки, оскільки використовується однаковий інструмент – алмазний канат, ми можемо дійти висновків, що енергоємність процесу руйнування схожа, оскільки залежить від міцності алмазного інструменту та фізико-механічних властивостей породи. У випадку кар’єрних установок на зношування інструменту впливають також додаткові фактори: радіус кривизни вибою, зміна довжини лінії контакту в процесі відокремлення моноліту від масиву, нерівномірне охолодження інструменту. Тому методику розрахунку режимних параметрів на кар’єрі не можна повною мірою застосувати для стаціонарних алмазно-канатних верстатів. А подальші дослідження потребують визначення найбільш ефективних діапазонів режимних параметрів для стаціонарних верстатів, зокрема швидкості різання, швидкості робочої подачі.
З цією метою можливо застосувати методику розрахунку кар’єрних канатопильних установок за таких умов:
кривизна контуру залишається постійною (траєкторія руху алмазного каната стала);
робоча частина каната має прямолінійний контур;
робочий контур каната знаходиться або у вертикальній, або у горизонтальній площині;
процес, а відповідно й параметри різання, залишаються постійними протягом усього періоду алмазно-канатного розпилювання.
Визначення технологічних особливостей роботи канатопильних верстатів на облицювальних високоміцних породах дозволить значно підвищити ефективність застосування сучасної алмазно-канатної каменеобробної техніки.
©
О.Г. Левицький,
2011
УДК 622.1+528.71
В.Г. Левицький, асист.
Р.В. Соболевський, к.т.н., доц.
Житомирський державний технологічний університет
