Додатки

Рішення про проведення санації приймається:

• З ініціативи суб'єкта господарювання, який перебуває в кризі, - коли існує загроза неплатоспроможності та оголошення його банкрутом у недалекому майбутньому

• Після того, як боржник з власної ініціативи, звернувся до арбітражного суду із заявою про порушення справи про своє банкрутство (якщо підприємство є фінансове неспроможним або існує реальна загроза такої неспроможності).

• З ініціативи фінансово-кредитної установи

• З ініціативи заставодержателя цілісного майнового комплексу підприємства.

• З ініціативи державного органу з питань банкрутства, якщо йдеться про санацію державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25%.

• З ініціативи Національного Банку України - якщо йдеться про фінансове оздоровлення комерційного банку ПИТАННЯ : Хто приймає рішення про проведення санації?

Програма та план антикризових заходів мають задовольняти такі вимоги:

• забезпечувати комплексне вирішення питань фінансового оздоровлення та відновлення працездатності цілісного організму підприємства;

• бути підпорядкованими стратегічним інтересам підприємства і привабливими для власника, керівництва, персоналу підприємства;

• бути привабливими для зовнішніх інвесторів та забезпечувати залучення зовнішніх коштів;

• встановлювати цілі, які кількісно вимірюються та можуть контролюватися;

• містити рішення, що усувають існуючі проблеми і загрозу для функціонування підприємства;

• конкретизувати завдання в розрізі структурних підрозділів та функціональних служб підприємства;

• передбачати змістовні (кількісні та якісні) наслідки запропонованих заходів, можливі терміни їх отримання.

За проведення процесу санації необхідно визначити її цілі та стратегію. На підставі обґрунтованої стратегії розробляється система санаційних заходів, формується програма та проект плану санації.

Нормативно-правове регулювання процесу банкрутства в Україні ґрунтується на Законах України “Про банкрутство”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про аудиторську діяльність”, а також на Арбітражному процесуальному кодексі України. Слід зазначити, що суб'єктом банкрутства можуть стати підприємницькі структури або державні підприємства, що неспроможні своєчасно виконати свої зобов'язання перед кредиторами або перед бюджетом. Однак неспроможний суб'єкт господарювання на цьому етапі ще не є банкрутом. Він визнається таким тільки з рішення Арбітражного суду. До прийняття такої ухвали йому надається можливість вийти зі стану неспроможності через процедуру санації.

Бізнес-план фінансового оздоровлення розробляється звичайно представниками санатора, підприємства-боржника і незалежної аудиторської фірми.

Досудова санація - система заходів для відновлення платоспроможності боржника, які здійснюються власником підприємства-боржника з метою запобігання його ліквідації. Ці заходи провадяться згідно з чинним законодавством до початку порушення справи про банкрутство.

Виходячи з вибраної концепції фінансового оздоровлення обґрунтовується прийняття рішення про конкретну форму здійснення заходів та джерела їх фінансування. Існують дві форми можливого вибору:

1) санація підприємства спрямована на рефінансування(це процес здійснення банком активних операцій (кредитних вкладень) за рахунок позик, отриманих у інших банках) його боргу (без зміни юр. особи). Така санація здійснюється, щоб допомогти підприємству усунути свою неплатоспроможність у тому разі, коли його кризовий стан ідентифіковано як тимчасовий і такий, що не має катастрофічного характеру;

2) санація підприємства спрямована на його реорганізацію (Реорганізація — це повна або часткова заміна власників корпоративних прав підприємства, зміна організаційно-правової форми організації бізнесу, ліквідація окремих структурних підрозділів або створення на базі одного підприємства кількох). Така санація здійснюється за глибокого кризового стану підприємства і потребує здійснення низки організаційних процедур, спрямованих на створення ефективніших організаційних форм його господарської діяльності.

Санація може бути спрямована на реструктуризацію(Реструктуризація підприємства - це цілеспрямована зміна структури компанії і входять до неї елементів, які формують її бізнес, у зв'язку з впливами, що надаються факторами зовнішнього або внутрішнього середовища.) активів або на реструктуризацію пасивів. За формальними ознаками розрізняють два види санації:

• санація без залучення додаткових фінансових ресурсів на підприємство:

1. зменшення номінального капіталу підприємства;

2. конверсія власності в борг;

3. конверсія боргу у власність;

4. пролонгація строків сплати заборгованості;

5. добровільне зменшення заборгованості;

6. самофінансування.

• санація із залученням нового фінансового капіталу.

1. альтернативна санація;

2. зменшення номінального капіталу з наступним його збільшенням (двоступінчаста санація);

3. безповоротна фінансова допомога власників;

4. безповоротна фінансова допомога персоналу;

5. емісія облігацій конверсійного займу;

6. залучення додаткових позик.

За джерелами мобілізацій фінансових ресурсів розрізняють автономну санацію (власні кошти підприємства та капітал його власників) та гетерономну (зовнішню) санацію (кошти кредиторів та держави). Виділяють окремий вид санації підприємств - з допомогою державної фінансової підтримки. Фінансування державою санаційних заходів може здійснюватися на поворотній або безповоротній основі. Крім того, в окремих випадках держава може вдатися до непрямих методів сприяння санації суб'єктів господарювання: податкові пільги, створення особливих умов підприємницької діяльності і т.д. Мобілізацію внутрішніх резервів фінансової стабілізації спрямовано передовсім на поліпшення (або відновлення) платоспроможності та ліквідності підприємства. Як правило, її здійснюють за такими основними напрямами:

1. Реструктуризація активів.

2. Зменшення (заморожування) витрат.

3. Збільшення виручки від реалізації.

Чиста санація полягає в санації балансу неспроможного підприємства. Вона спрямована на формальне покриття зазначених у балансі збитків.