Правопис прислівників

разом

коли це складні прислівники,

утворені сполученням приймен­ника: а) з прислівником: від + нині = віднині, відтепер, донині, до­тепер, забагато, повсюди, подекуди, потроху; б) з іменником: без + вісти = безвісти, вдень, зісподу, за­разом, на початку, наприклад, по­ночі, удень, украй, уряд, услід; в) з коротким прикметником: від + давна = віддавна, завидна, напевне, потихеньку, сповна, сп 'яну;

г) із за­йменником: в + нічию = внічию, втім, навіщо, передусім, почім; ґ) з числівником: на + троє = натроє, начетверо, заодно

складні прислівники, утворені спо­лученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови: в + до + світа = вдосвіта, вподовж, завбіль­шки, завглибшки, навскач, навпаки, навздогін, навтікача

складні прикметники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою части­ною мови: аби + куди = абикуди, аніскільки, анітелень, деколи, чима­ло, щонайбільше, якраз

окремо

коли це прислівникові сполу-

ки, що складаються з прий­менника та іменника (між прийменником й іменником легко вставити прикметник-означення): без відома - без мого відома, без кінця-краю, без угаву, з розгону, на голову, на про­щання, по знаку, у стократ, че­рез силу, як слід

прислівникові словосполуки, що складаються з двох імен­ників, поєднаних приймен­ником (або прийменниками): день + у + день = день у день, раз у раз, рік у рік

прислівникові словосполуки, які складаються з узгоджуваного прикметника (числівника, зай­менника) та іменника: темної + ночі = темної ночі, другого + дня = другого дня, тим разом

прислівники, утворені поєд­нанням прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по троє, по четверо

через дефіс

коли це складні прислівники, утворені від прикметників або за­йменників за допомогою прийменника по та закінчення -ому (або (-к)и): по +батьківськ + -ому = по-батьківському, по-україн­ському, по-сусідськи

коли це складні прислівники, утворені за допомогою приймен­ника по від порядкових числівників: по + перше = по-перше, по-друге, по-четверте

складні прислівники з частками будь-, -небудь, казна-, -будь, -то,

хтозна-: будь+ де = будь-де, де-небудь, казна-коли, коли-небудь, так-то, хтозна-як складні прислівники, утворені з двох прислівників: вряди-годи, десь-інде, десь-інколи

складні прислівники, утворені повтором слова або основи без службових слів (або зі службовими словами між ними): будь + що + будь = будь-що-будь, ось-ось, як-не-як

Правопис сполучників

через дефіс з частками -то, -но: тільки-но, тому-то, тим-то

Окремо складні сполучники із частками б, би, ж, же: або ж, аджеж,алеж, а як же, коли б, отже ж, хоча б

разом складні сполучники, які становлять цілісне поєднання повно­значних слів із частками або прийменниками: в + тім = втім, наче +6 = начеб, причому, проте, щоб, якби

ПРАВОПИС ЧАСТОК НЕ І НІ З, РІЗНИМИ ЧАС­ТИНАМИ МОВИ

разом

коли виступають у зна­ченні префікса: невіль­ник, негода, невсипущий, непорушно, несамовито

частка не у складі пре­фікса недо-: недобачити, недовиконувати, недо­держати, недолюблюва-

ти, недовиконаний, недо­биток, недокрів 'я

частка не з іменниками, прикметниками, займен­никами, прислівни-

ками, якщо вони з не позначають нове понят­тя: недоля, несподіванка, невдалий, неписьменний, недарма, недурно

частка не з дієприкмет­ником, якщо він є означенням: незакінчена праця, нез'ясовані питан­ня, неспростовні факти

частка ні із займенни­ками і з прислівника­ми: ніщо, ніякий, ніде, ні­скільки, ніяк

окремо

з усіма дієсловами (не любити, не пра­цювати), крім тих дієслів, які без не не вживаються: неволити, непокоїтися, не­славити, нестямитися

частка не зі словами, з якими не складає одного поняття, а є тільки заперечен­ням: То не вітер розхитує тополю, то вона сама хитається від прожитих років.

частка не при дієсловах, дієприкметни­ках, що виступають у функції присуд-

ка, при формах на -но, -то й дієприслів­никах: не може не писати, не підступаю­чи ближче, не поспішаючи

частка не з прикметниками у функції присудка: Ця річка не широка.

частка не з числівниками, займенни­ками та прислівниками: не три, не п 'я-тий, не ти, не так

частка не з підсилювальними прислів­никами та присудковими словами, а також зі словами, що пишуться через дефіс: не дуже, не зовсім, розмовляють не по-нашому

частка ні, вживана як повторюваний єднальний сполучник із заперечним значенням або як підсилювальна част­ка: ні до роботи, ні до розмови

частка ні для заперечення наявності предмета чи ознаки: ні кроку, ні копій­ки, ні риба ні м 'ясо, ні те ні се

частка ні в складі займенників, якщо вона в непрямих відмінках віддаляєть­ся від займенників прийменниками: ні до чого, ні з ким, ні на якому

ПРАВОПИС ЧАСТОК З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ

разом

частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- у складі будь-якої части­ни мови: абищо, аніскільки, де­далі, чималенький, щогодини, що­сили, якнайшвидше

частки би(б), то, що в складі сполучників: щоб, якби, нібито, і частка же (ж) у складі стве­рджувальних часток: авжеж, атож

частка -ся (-сь) у зворотних діє­словах: будується, наївся (наівсь)

частка -сь у складі займенни­ків і прислівників: котрийсь, котресь, якась, десь, щось

окремо

частка що в сполуках дарма що, тільки що, хіба що, що аж до

частка то в експресивних спо­луках що то за, що то, чи то

через дефіс

частки бо, но, от, то, таки, коли 'вирізняють значення окремого слова: іди-но, так-от, отакий-то, важкий-таки, так-таки

частки будь-, -будь, -небудь, каз­на-, хтозна- у складі займенни­ків і прислівників: будь-хто, чий-будь, хто-небудь, казна-що, хтоз­на-який

частки хай, нехай, за допомогою яких утворюються форми пер­шої і третьої особи однини й множини наказового способу: хай працюю, хай працює, хай пра­цюють

частка би (б), за допомогою

якої утворюється форма умо­вного способу дієслова: зайшов би, пішли б

частки же (ж), що відіграє видільну роль у реченні: Ходи ж зі мною.

частки то, це, що мають у складі речення значення вказівності або визначальності: На що то одній людині стільки грошей?