- •Спрощення у групах приголосних
- •Числівники
- •Подвоєння і подовження приголосних
- •Форми р відмінка ім II відміни чол роду
- •Правопис складних іменників
- •Особл правопису скл прикметників
- •Правопис прислівників
- •Правопис сполучників
- •Правопис слів іншомовного походження
- •2Для відокремлення речень, що об'єднуються за допомогою повторюваних сполучників і...І, ні...Ні, або...Або, то...То, чи...Чи: Або не сокіл я, або спалила мені неволя курила;
- •Складних синтаксичних конструкціях
- •Літературна мова, вимова
- •Оголошення
- •Укр літ початку хх ст.
- •«Марія» у. Самчука — перший в українській літературі художній твір про насильницьку колективізацію, страждання українських трудівників села під час «розкуркулення» та голодомору.
Правопис прислівників
разом
коли це складні прислівники,
утворені сполученням прийменника: а) з прислівником: від + нині = віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, повсюди, подекуди, потроху; б) з іменником: без + вісти = безвісти, вдень, зісподу, заразом, на початку, наприклад, поночі, удень, украй, уряд, услід; в) з коротким прикметником: від + давна = віддавна, завидна, напевне, потихеньку, сповна, сп 'яну;
г) із займенником: в + нічию = внічию, втім, навіщо, передусім, почім; ґ) з числівником: на + троє = натроє, начетверо, заодно
складні прислівники, утворені сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови: в + до + світа = вдосвіта, вподовж, завбільшки, завглибшки, навскач, навпаки, навздогін, навтікача
складні прикметники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови: аби + куди = абикуди, аніскільки, анітелень, деколи, чимало, щонайбільше, якраз
окремо
коли це прислівникові сполу-
ки, що складаються з прийменника та іменника (між прийменником й іменником легко вставити прикметник-означення): без відома - без мого відома, без кінця-краю, без угаву, з розгону, на голову, на прощання, по знаку, у стократ, через силу, як слід
прислівникові словосполуки, що складаються з двох іменників, поєднаних прийменником (або прийменниками): день + у + день = день у день, раз у раз, рік у рік
прислівникові словосполуки, які складаються з узгоджуваного прикметника (числівника, займенника) та іменника: темної + ночі = темної ночі, другого + дня = другого дня, тим разом
прислівники, утворені поєднанням прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по троє, по четверо
через дефіс
коли це складні прислівники, утворені від прикметників або займенників за допомогою прийменника по та закінчення -ому (або (-к)и): по +батьківськ + -ому = по-батьківському, по-українському, по-сусідськи
коли це складні прислівники, утворені за допомогою прийменника по від порядкових числівників: по + перше = по-перше, по-друге, по-четверте
складні прислівники з частками будь-, -небудь, казна-, -будь, -то,
хтозна-: будь+ де = будь-де, де-небудь, казна-коли, коли-небудь, так-то, хтозна-як складні прислівники, утворені з двох прислівників: вряди-годи, десь-інде, десь-інколи
складні прислівники, утворені повтором слова або основи без службових слів (або зі службовими словами між ними): будь + що + будь = будь-що-будь, ось-ось, як-не-як
Правопис сполучників
через дефіс з частками -то, -но: тільки-но, тому-то, тим-то
Окремо складні сполучники із частками б, би, ж, же: або ж, аджеж,алеж, а як же, коли б, отже ж, хоча б
разом складні сполучники, які становлять цілісне поєднання повнозначних слів із частками або прийменниками: в + тім = втім, наче +6 = начеб, причому, проте, щоб, якби
ПРАВОПИС ЧАСТОК НЕ І НІ З, РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ
разом
коли виступають у значенні префікса: невільник, негода, невсипущий, непорушно, несамовито
частка не у складі префікса недо-: недобачити, недовиконувати, недодержати, недолюблюва-
ти, недовиконаний, недобиток, недокрів 'я
частка не з іменниками, прикметниками, займенниками, прислівни-
ками, якщо вони з не позначають нове поняття: недоля, несподіванка, невдалий, неписьменний, недарма, недурно
частка не з дієприкметником, якщо він є означенням: незакінчена праця, нез'ясовані питання, неспростовні факти
частка ні із займенниками і з прислівниками: ніщо, ніякий, ніде, ніскільки, ніяк
окремо
з усіма дієсловами (не любити, не працювати), крім тих дієслів, які без не не вживаються: неволити, непокоїтися, неславити, нестямитися
частка не зі словами, з якими не складає одного поняття, а є тільки запереченням: То не вітер розхитує тополю, то вона сама хитається від прожитих років.
частка не при дієсловах, дієприкметниках, що виступають у функції присуд-
ка, при формах на -но, -то й дієприслівниках: не може не писати, не підступаючи ближче, не поспішаючи
частка не з прикметниками у функції присудка: Ця річка не широка.
частка не з числівниками, займенниками та прислівниками: не три, не п 'я-тий, не ти, не так
частка не з підсилювальними прислівниками та присудковими словами, а також зі словами, що пишуться через дефіс: не дуже, не зовсім, розмовляють не по-нашому
частка ні, вживана як повторюваний єднальний сполучник із заперечним значенням або як підсилювальна частка: ні до роботи, ні до розмови
частка ні для заперечення наявності предмета чи ознаки: ні кроку, ні копійки, ні риба ні м 'ясо, ні те ні се
частка ні в складі займенників, якщо вона в непрямих відмінках віддаляється від займенників прийменниками: ні до чого, ні з ким, ні на якому
ПРАВОПИС ЧАСТОК З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ
разом
частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- у складі будь-якої частини мови: абищо, аніскільки, дедалі, чималенький, щогодини, щосили, якнайшвидше
частки би(б), то, що в складі сполучників: щоб, якби, нібито, і частка же (ж) у складі стверджувальних часток: авжеж, атож
частка -ся (-сь) у зворотних дієсловах: будується, наївся (наівсь)
частка -сь у складі займенників і прислівників: котрийсь, котресь, якась, десь, щось
окремо
частка що в сполуках дарма що, тільки що, хіба що, що аж до
частка то в експресивних сполуках що то за, що то, чи то
через дефіс
частки бо, но, от, то, таки, коли 'вирізняють значення окремого слова: іди-но, так-от, отакий-то, важкий-таки, так-таки
частки будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна- у складі займенників і прислівників: будь-хто, чий-будь, хто-небудь, казна-що, хтозна-який
частки хай, нехай, за допомогою яких утворюються форми першої і третьої особи однини й множини наказового способу: хай працюю, хай працює, хай працюють
частка би (б), за допомогою
якої утворюється форма умовного способу дієслова: зайшов би, пішли б
частки же (ж), що відіграє видільну роль у реченні: Ходи ж зі мною.
частки то, це, що мають у складі речення значення вказівності або визначальності: На що то одній людині стільки грошей?
