- •1. Теоретичні підходи до аналізу міжнародної економічної інтеграції
- •1.1. Поняття і сутність міжнародної економічної інтеграції
- •1.2. Причини і форми міжнародної економічної інтеграції
- •1.3. Тенденції розвитку світового господарства та економічної інтеграції
- •2.1.Аналіз розвитку та етапи формування меркосур
- •3.Історія створення меркосур
- •2.2.Членство в інтеграційного об’єднанні меркосур
- •3.Історія створення меркосур
- •3.1. Цілі та організаційна структура меркосур
- •4.Зовнішня політика меркосур
- •4.1.Перспективи та проблеми меркосур
2.2.Членство в інтеграційного об’єднанні меркосур
МЕРКОСУР охоплює територію в 12 мільйонів квадратних кілометрів з населенням 270 мільйонів чоловік і сумарним обсягом валового внутрішнього продукту близько 1 трильйона доларів США. Це майже 60% території Латинської Америки, 46% її населення і близько 50% ВВП, 60% сукупного товарообігу, 40% прямих зарубіжних інвестицій та 33% обсягу зовнішньої торгівлі регіону. На сьогодні це четверта за потужністю економіка у світі (після ЄС, НАФТА та Японії), порівняна з економікою АСЕАН за обсягом ВВП, та третє за показником ВВП на душу населення велике інтеграційне об’єднання світу після ЄС та НАФТА. Зростає роль МЕРКОСУР як економічного та геополітичного гравця. Зацікавленість у співробітництві з МЕРКОСУР проявили не тільки держави Андської Групи, але й 15 англомовних країн карибського басейну (CARICOM). Центральноамериканська інтеграційна система SICA у 1998 році заключила з МЕРКОСУР угоду про злиття зон вільної торгівлі двох об’єднань. Мексика та Чилі активно намагаються зайняти місце зв’язуючої ланки між НАФТА та МЕРКОСУР. ЄС з 1991 року провів з МЕРКОСУР понад 15 раундів переговорів про зону вільної торгівлі між блоками (у грудні 1995 року підписано договір про союз та інтеграцію). Для ЄС МЕРКОСУР - найбільший партнер у Латинській Америці, для МЕРКОСУР ЄС - основний торговельний партнер та інвестор. Росія проводить прямі переговори з МЕРКОСУР з 2000 року, на цю організацію припадає понад 50% торгівельного обороту Росії з Латинською Америкою (4 млрд.дол.). МЕРКОСУР все активніше співпрацює з регіональними міжнародними організаціями, членами яких є країни колишнього соціалістичного табору. Прикладом такої співпраці став бізнес-форум ГУУАМ — ОЧЕС — МЕРКОСУР, що відбувся в Криму 3—4 липня 2003 року. Його мета — сприяти виробленню спільних механізмів здійснення торговельних зв'язків згідно з умовами Всесвітньої організації торгівлі та розширювати економічну співпрацю. Договори про вільну торгівля підписані з Ізраїлем та Єгиптом. Таким чином МЕРКОСУР стає більш привабливим полюсом тяжіння американських країн, аніж НАФТА, і до того ж має вищий ступінь інтеграції. У 2008 році Аргентина та Бразилія прийняли рішення про відмову від використання американського долара у міждержавних платежах, перейшовши на взаємний обіг бразильських реалів та аргентинських песо. Такий крок сприятиме зростанню фінансової незалежності об’єднання та запобіганню негативних наслідків можливого обвалу американського долара. Експортно-імпортні відносини країн МЕРКОСУР на світовому ринку. Довгий час країни-сучасні члени МЕРКОСУР були колоніями іспанської та португальської імперій, економіка яких розвивалась за рахунок сільськогосподарського виробництва та видобутку корисних копалин. У ХХ столітті ці країни пережили індустріалізацію, однак старі галузі не втратили колишньої ролі, особливо у експортних поставках. Продукція сільського господарства складає основну частку в експорті Аргентини, Уругваю, Бразилії,Парагваю (в середньому 35%). Найбільшими статтями експорту, спільними для практично всіх країн-учасниць МЕРКОСУР, є: м’ясо та м’ясопродукти; молокопродукти, зокрема кисломолочні; шерсть, шкіра та вироби з них (зокрема виробництво взуття, Бразилія). Аргентина, Бразилія та Уругвай є крупними постачальниками риби та інших морепродуктів. Крім того, Аргентина займає лідируючі позиції в світі за експортом пшениці, сої та кукурудзи, експортує також соєву олію. Бразилія виступає накрупнішим світовим постачальником кави. Бразиліята Парагвай експортують деревину тропічних порід і охоплюють практично третину цього сегмента ринку. До 20% експортних операцій припадає на гірничу сировину та напівфабрикати. Венесуела є найкрупнішим експортером нафти в Латинській Америці та членом ОПЕК. Певну кількість нафти експортують також Аргентина і Бразилія. Новою складовою експорту країн МЕРКОСУР все більше виступає продукція машинобудування (15%), зокрема автомобілі (Аргентина), виробниче обладнання (Бразилія, Аргентина), сільськогосподарська техніка (Аргентина, Бразилія, Уругвай). До 10% припадає на експорт продукції чорної та кольорової металургії та хімічної промисловості (Бразилія, Аргентина). Основними партнерами по експорту виступають країни МЕРКОСУР, інші країни Латинської Америки, США, країни ЄС, Китай, Росія. Причому у випадку Бразилії та Аргентини лише 20-25% експорту надходить до інших країн-членів МЕРКОСУР, то у випадку Парагваю і Уругваю - 30-40%. На Китай і США припадає по 10% експорту, на ЄС - до 30% (переважно Німіччина, Франція, Голландія, Іспанія), на Росію - 4%. Загальний річний обсяг експорту - 215,04 млрд.дол.США. Просування продукції сільського господарства МЕРКОСУР на ринок ЄС є однією з найактуальніших проблем розвитку відносин між зазначеними інтеграційними блоками. Її вирішення відкладається внаслідок вищої конкурентоспроможності південноамериканських продуктів (м'яса, зернових, молочних продуктів, фруктів і овочів) порівняно з їх аналогами в деяких країнах ЄС, передусім у Франції та Ірландії. Для підтримки своїх виробників європейські країни субсидують ціни, причому субсидії часом досягають 49 % витрат виробництва. Країни МЕРКОСУР вимагають ліквідації субсидій, цьому сприяють і переговори зі зниження тарифних бар'єрів у межах ВТО. На значення цієї проблеми для МЕРКОСУР вказує той факт, що частка сільськогосподарських продуктів в експорті країн цього регіону в ЄС становить близько 50 %. Однак, згідно з оцінками експертів, тільки 14 % з усього експорту МЕРКОСУР в ЄС припадає на так звані чутливі статті і лише 2 % — на продукти, імпорт яких може мати негативні наслідки для Європи стосовно втрати ринкових квот. Імпорт до країн МЕРКОСУР представлений наступними групами товарів: продукція машинобудування (прилади, обладнання, електоронно-обчислювальна техніка, транспортні засоби, трактори та комбайни), енергоносії, хімікати, пластмаси, папір, окремі групи споживчих товарів. Від 30 до 50% імпортних операцій проходить всередині МЕРКОСУР. Іншими імпортними партнерами є США (15%), країни ЄС (30%, особливо Німеччина),Китай (10%), Японія (5%). Загальний річний обсяг імпорту - 158,96 млрд. дол. США. Таким чином, позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами складає близько 50 млрд. дол. США. Дослідження економістів показують, що у взаємній торгівлі країн МЕРКОСУР домінують товари, мало конкурентноспроможні на світовому ринку. В результата взаємна торгівля стає перевагою для виробників, але не для покупців, які надають перевагу імпортним товарам з більш розвинутих країн. Щоправда, частка високотехнологічних товарів у внутрішньому товарообороті країн МЕРКОСУР має стійку тенденцію до зростання: якщо у 1970-му році частка машинобудівної продукції складала лише 3,4%, тов 1985 - 12,6%, у 1996 році - 16,4% (у країнах Андської Групи вона за цей же період зросла всього лиш з 0,4% до 3,1%). 2.3.Організаційна структура МЕРКОСУР
Організаційна структура: - головний орган керування управління МЕРКОСУР – це Рада Раду Загального Спільного ринку. Він збирається періодично на вищому вищім рівні рівню,рівневі (глав голів,глави держав і урядів, міністрів закордонних справ) і здійснює політичне планування розвитку інтеграції. - Група Загального Спільного ринку – головний виконавчий орган, що функціонує постійно. Він має: - об'єднану парламентську комісію (представницький орган парламентів МЕРКОСУР); - соціальний і економічний консультативний форум (представницький орган економічних і соціальних секторів економік країн- учасниць); - адміністративний секретаріат зі із штаб-квартирою в Монтевідео (Уругвай), а також 10 технічних комісій, що підкоряються підпорядковуються Групі загального спільного ринку й торгівлі, що займаються позичаються питаннями, митного регулювання, технічних норм, валютно-фінансової політики, макроекономічної політики, наземного й морського транспорту, промислової промисловій технології, сільського господарства хазяйства й енергетики. Створення МЕРКОСУР привело навело,довело,призвело,спричинило до збільшення взаємної торгівлі між його учасниками. У зоні вільної торгівлі чотирьох країн ліквідовані мита й інші обмеження на 90% товарів, погоджені загальні спільні зовнішні тарифи для торгівлі із третіми країнами на 85% імпортованих товарів. Відбулося розширення поширення торгово-економічного співробітництва з іншими регіональними торговельними торговими угрупованнями групуваннями Латинської Америки. Незважаючи на гарні результати, МЕРКОСУР страждає від тих же проблем, які уповільнюють розвиток практично всіх інтеграційних об'єднань "третього миру світу". Головні з них – це різнорідність країн- учасниць і відносно низький рівень їхнього економічного розвитку. Двосторонні Двобічні економічні зв'язки сполучення "нових індустріальних країн", Бразилії й Аргентини, досить міцні, але їхня інтеграція з більше більш слабкими країнами, Парагваєм і Уругваєм, менш менше стійкастала.
