8При яких швидк.Вітру ймовірні пилові та піщ.Бурі.

Пилові (чорні ) бурі – швидк.вітру більше 12-15м/c

9 Назвіть грун.-клім.зони Укр.

Рівнина зона-Полісся,Лісостеп,Степ -95%, Гірська з-на Крим,Карпати- 5%

10.З якою метою виділяються земельні фонди?

З метою протиерозійної організації землекористування виділяються: ерозійні фонди привододільний, присітковий, гідрографічний. Привододільний ерозійний фонд займає близько 50% водозбору, має крутість схилів 0—3° (0—5%), ерозія відсутня або незначна (слабозмиті ґрунти), використовується під польову сівозміну (вирощуються зернові, просапні, технічні культури). Присітковий фонд складає біля 35% водозбору, має крутість схилів 3—8(9)° або 5—15%, ґрунти — середньо- та силь-нозмиті, в нижній частині є розмиви, улоговини; використо­вується, як правило, під ґрунтозахисну сівозміну (з обов'язко­вою участю багаторічних трав). Гідрографічний фонд складає біля 15% (іноді до 40%) водозбору, має крутість схилів більше 8—9° (15%), ерозійні процеси максимально виражені, сильно розвинута лінійна ерозія (яри), землі — незручні, малопридатні для сільського господарства, переважаюче значення мають лісомеліоративні насадження.

12Як характеризується та використовується привододільний фонд?

Привододільний ерозійний фонд займає близько 50% водозбору, має крутість схилів 0—3° (0—5%), ерозія відсутня або незначна (слабозмиті ґрунти), використовується під польову сівозміну (вирощуються зернові, просапні, технічні культури). Перша ТГЗ — зона інтенсив­ного землеробства (зерно-просапні сівозміни, інтенсивні тех­нології) — має крутість схилів 0—3°, нееродовані і слабоеродо-вані ґрунти, використовується під польову сівозміну (культиву­ються зернові культури — озимі і ярові, цукрові буряки, куку­рудза; просапні культури висіваються упоперек схилів).

13.Як характеризується та використовується присітковий фонд? Присітковий фонд складає біля 35% водозбору, має крутість схилів 3—8(9)° або 5—15%, ґрунти — середньо- та силь-нозмиті, в нижній частині є розмиви, улоговини; використо­вується, як правило, під ґрунтозахисну сівозміну (з обов'язко­вою участю багаторічних трав). Друга ТГЗ — зона біологічного землеробства (зерно-трав'яні та трав'яно-зернові сівозміни, ґрунтозахисні технології) — має крутість схилів 3—7°, переважають середньозмиті ґрунти (в на­явності можуть бути незначні площі незмитих, слабо- і силь-нозмитих ґрунтів), використовується під ґрунтозахисну сівозміну без просапних культур; останні можуть висіватися лише під захистом смуг із багаторічних трав або озимих

14.Як характеризується та використовується гідрографічний фонд?

Гідрографічний фонд складає біля 15% (іноді до 40%) водозбору, має крутість схилів більше 8—9° (15%), ерозійні процеси максимально виражені, сильно розвинута лінійна ерозія (яри), землі — незручні, малопридатні для сільського господарства, переважаюче значення мають лісомеліоративні насадження.Третя ТГЗ — зона природних фітоценозів (постійне залу­ження травосумішами, смуго-грунтозахисні технології) — має крутість схилів понад 7°, переважають сильнозмиті грунти, ви­користовується під суцільне залуження бобово-злаковими сумішами з періодичною їх зміною черезсмуговим перезалу-женням та заліснення; такий агрофітоценоз повинен макси­мально наближатися до природного.

15 Основні ф-ї головних,супутн.порід та кущів у лісом.насадж.

Головні пород.-повині забезп.найб.висоту, довговічність, стійка проти вітровалу і захворювання. Сумісність та біологічну стійкість за даних гр.-гідрологічних умов. Супутні пор.-сприяють росту гол.порід покращують гр..умови- перспективні форм.конструкції для даного р-ну.

16.Описати тип зміш. та відс.за просв. для продувної конст

Деревно-чагарн., з участю чагарн.до 50%. Деревно-тіньовий, сильно продувна, без чагарників. Комбінований, кущів до 30%.

17.Описати тип зміш. та відс.за просв. для ажкрної конст

Змішаний тип змішування, відсоток просвітності:між стовбурами та в кроах 15-35%

18.Описати тип зміш. та відс.за просв. для щільної конст

Тип змішування – деревно чагарниковий, змішаний; відсоток просвітності між стовбурам та в кронах становить:0-10%

26.Принципи розмішення ПЛС.

Розм.ПЛС визн.3 умовами: умовами рельєфу, відалю між ПЛС та їх напрямками.

1.ПЛС розм.на сг землях в рівнин.умовах і на схилах до 2град.

2.Відстань між осн. ПЛС не повина перевищ 300м у степу і 400м у поліс і лісостепу.на піщаних і серед грунтах. Поперечні ПЛС розм Перепенд.осн.і не перевищ.2000м у степу 1000-1500,на піщаних 1000м.

3.Напрямок осн.ПЛС. перпенд до основного напряму шкідлив вітрів.

25. 10000\а*в.

27.Як вирах відстань між осн ПЛС.

Відстань між осн. ПЛС не повина перевищ 300м у степу і 400м у поліс і лісостепу.на піщаних і серед грунтах. Всі осн ПЛС на глин і суглин грунтах розм на відстань що неперевищ 30 висот насадж у 30р віці ця відстань знаходиться в межах 300-700м.

28.Розташування та роль допоміжних ПЛС. Відстань між поперечними (допоміжними) лісовими смутами, які розмішуються перпендикулярно до основних, визначається до­вжиною поля, яка забезпечує продуктивне використання сільсько­господарської техніки. Поперечні лісові смуги розміщуються на віддалі, яка не перевищує 2000 м; у південному Степу цю відстань не бажано перевищувати за 1000—1500 м; на піщаних і супіщаних фунтах — 1000 м (незалежно від ґрунтово-кліматичної зони).

29.Обгрунтування розривів у ПЛС і СЛС. При розробці проектів створення полезахисних насаджень розміщення лісосмуг повинно бути погоджене з дорожньою мережею. На стиках основних, допоміжних і граничних полезахисних смуг влаштовуються розриви для проїзду с-г техніки, які на плані позначаються умовними знаками на їх перетині. Величина розривів: основний – 25 м, Т-подібний – 20 м, додаткові розміщуються через 500-600 м, шириною 6 м. в стокорегулюючих смугах влаштовуються розриви у вододільній частині, які теж позначаються на плані.