Педагогічна майстерність

Гуманістична Професійна Педагогічні Педагогічна

спрямованість компетентність здібності техніка

спрямо- ціннісні знання методика -комунікативність прийоми прийоми

ваність на орієнта- педагогіка -перцептивні володіння впливу

іншу осо- ції психологія здібності собою на

бистість предмет -динамізм інших

особистості

-емоційна

стабільність

-оптимістичне

прогнозування

-креативність

Гуманістична спрямованість – це найголовніша характеристика педагогічної майстерності.

Г.м. – це спрямованість на особистість іншої людини, утвердження словом і працею найвищих духовних цінностей, моральних норм поведінки й стосунків.

Це вияв професійної ідеології вчителя, його ціннісного ставлення до педагогічної дійсності, її мети, змісту, засобів, суб’єктів.

Спрямованість особистості кожного вчителя багатоаспектна. Ії становлять ціннісні орієнтації:

• на себе (самоутвердження – щоб бачили в мені кваліфікованого вимогливого, справжнього вчителя);

• на засоби педагогічного впливу (коли найважливіше для вчителя – програма, заходи, способи їх предявлення);

• на школяра (дитячий колектив в актуальних умовах –адаптація);

• на мету пед-ної діяльності (на допомогу школяреві в розвитку – гуманістичнга стратегія).

Для педагога провідною є орієнтація на головну мету за гармонійної узгодженості від від інших; гуманізація діяльності, гідного самоутвердження, доцільності засобів, врахування потреб вихованців.

Лише за умови почуття відповідальності перед майбутнім, усвідомлення мети і великої любові до дітей починає формуватися професійна майстерність учителя.

Гуманістична спрямованість є виявом здатності бачити великі завдання у малих справах. Вона дає змогу оцінювати свою діяльність з точки зору не лише безпосередніх, а й опосередкованих результатів, тобто тих позитивних індивідуальних змін у життєдіяльності і структурі своїх вихованців, частковим організатором яких він є сам як особа, відповідальна за якість організації виховного процесу.

Професійна компетентність – це знання предмета, методики його викладання, педагогіки і психології.

Знання вчителя звернені, з одного боку до дисципліни, яку він викладає, а з другого до учнів, психологію яких мусить добре знати. Готуючись до уроку вчитель обмірковує його зміст, методики, враховує особливості сприймання учнів цього класу, власні можливості.

Знання педагога – не сума засвоєних дисциплін, а особистісно забарвлена усвідомлена система, де є місце власним оцінкам, критичним поглядам. «Головне в житті не саме знання, а та гармонія, яка виявляється, коли знання добре вміщені в душі, та філософія, яка визначає людину, її світогляд».

Для того, щоб викликати в учнів певне ставлення до предмету, який обговорюється на уроці, вчитель виславлює своє розуміння проблеми, свої міркування.

Треба пам’ятати: якщо вчитель сам не розкривається перед учнями, не дає їм проникнути у світ своїх почуттів, думок, марно очікувати щирих відповідей. І таке навчання не є розвитком творчого потенціалу учнів, а перетворюється на тяжкий шлях «накопичення знань».

Швидкість набуття майстерності не регламентується лише накопиченням професійних знань. Справді, студентові який добре вчиться в педагогічному вузі, не не завжди легко на педагогічній практиці в школі. Є індивідуальні передумови успішеої діяльності, стимулятори професійного зростання – здібності.

Здібності до педагогічної діяльності:

Залежать від ___особливостей перебігу психічних процесів, що сприяють успішній педагогічній діяльності. Виділяють 6 провідних здібностей до педагогічної діяльності:

1)комунікативність – професійна здатність педагога, що характеризується потребою у спілкуванні, готовністю легко вступати в контакт, викликати позитивні емоції у співробітника й відчувати задоволення від спілкування.

2)перцептивні здібності (перцепція –сприймання)- професійна проникливість, пильність, педагогічна інтуіція, здатність сприймати і розуміти іншу людину.

3)динамізм особистості – здатність активно впливати на іншу особистість.

4)емоційна стабільність – здатність володіти собою, зберігати самоконтроль, здійснювати саморегуляцію за будь-якої ситуації, незалежно від сили зовнішніх чинників, що провокують емоційний зрив.

5)оптимістичне прогнозування – прогнозування розвитку особистості з орієнтацією на позитивне в ній і перетворення всієї структури особистості через вплив на позитивні якості.

6)креативність- здатність до творчості, спроможність генерувати незвичайні ідеї, відходити від традиціних схем, швидко розв’язувати проблемні ситуації.

Які педагогічні уміння необхідні вчителю – вихователю?

1. Конструктивні вміння: забезпечують

-планування еівчально-виховної роботи відповідно до навчальної програми і планів;

-вибір доцільних форм і видів діяльності;

-вибір дієвих методів виховного впливу;

-планування перспективних напрямів керівництва дитячим колективом;

-здійснення індивідуального і диференціюваного підходу до учнів.