3.3. Рекомендована література:

Основна:

1. Мороз А.С. та ін. Медична хімія, 2008; 225 - 256.

2. Лекційний матеріал.

3. Хухрянский В.Г., Циганенко А.Я., Павленко Н.В. Химия биогенных элементов, 1990, С. 36-68.

4. Глинка Н.Л. Общая химия.

5. Селезнев М.П. Аналитическая химия, 1978г.

6. Алексеев А.Н. Качественный анализ, 1975г.

7. Граф логічної структури.

Додаткова:

8. Михайличенко Н.И. Общетеоретические основы химии,1979.

9. Ахметов Н.С. Неорганическая химия, 1975.

10. Авцын А.П., Жаворонков А.А., и др. Микроэлементоды человека, 1991.

11. Швайкова М.Д. Токсикологическая химия,1975.

12. Артамонова В.Г., Шаталова Н.Н. Профессиональные болезни, 1988.

13. Машковский М.Д. Лекарственные средства. 1993. Т І и т ІІ.

14. Государственная фармакопея СССР. Одиннадцатое издание. 4.15. Державна фармакопея України.

3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою

№	Основні завдання	Вказівки	Відповіді
1.	Вивчити: Комплексні сполуки.	Визначення
2.	Основні положення теорії Вернера	Дати визначення понять (центральний атом, координаційне число, ліганди, дентатність лігандів, комплексний іон, внутрішня та зовнішня координаційна сфери).
3.	Класифікація комплексних сполук: – за зарядом комплексного іону; – за природою ліганда; – внутрішньокомплексні сполуки – хелати, поліядерні комплекси, клатрати, фулерени.	Складати граф логічної структури (схему)
4.	Рівновага в розчинах комплексних сполук: дисоціація (первинна, вторинна), Кнест та Кст.	Записати формулу для розрахунку констант стійкості та нестійкості комплексного йону, поясніть хімічну суть констант
5.	Біологічна роль комплексних сполук та їх використання в медицині: ферум-, кобальто- та цинковмісні біокомплексні сполуки; поняття про металолігандний гомеостаз, його порушення; комплексони як антидоти (хелатотерапія); комплексні сполуки як антиоксиданти для зберігання лікарських препаратів.	Скласти міні-констпект, запишіть формули указаних сполук, дайте їм коротку характеристику

3.5. Матеріали для самоконтролю:

1. Написати формулу комплексу міді із аміаком CuSO₄ ⋅ 4NH₃ та пояснити складові частини:

Рішення:

[Cu(NH₃)₄] SO₄

Іон Cu²⁺ – центральний атом.

Ліганд – молекули аміаку NH₃.

Координаційне число n =4.

Зовнішня сфера – сульфат-іон SO₄^2–.

2. Назвати комплексну сполуку[Cr(H₂O)₆]Cl₃:

Рішення: гексааквахром(III) хлорид.

3. Назвати комплексну сполуку Na₃ [FeF₆]:

Рішення: натрій гексафтороферат(III).

4. Визначити заряд комплексоутворювача в сполуці

К ⁺[Pt ^х NH₃ ⁰ Сl₅ ^-]:

Рішення (+1)+Х+(-5)=0; Х=5-1; Х=4.

5. Визначити заряд комплексного іону в сполуці

[Cо ⁺³(NH₃) ⁰₅СІ ^-]⁺² СІ ^-₂:

Рішення: (+3)+(0⋅5)+(-1)=+2

6. Написати рівняння первинної дисоціації комплексної сполуки

K₄ [Fe(CN)₆] :

Рішення:

K₄ [Fe(CN)₆] ↔ 4K⁺ + [Fe(CN)₆]^4–.

7. Написати рівняння константи нестійкості та константи стійкості комплексонного іону [Ag(NH3)2]⁺ :

Рішення:

Комплексний іон дисоціює за рівнянням (вторинна дисоціація): [Ag(NH₃)₂]⁺ ↔ Ag⁺ + 2NH₃