І.2. Особливості подання матеріалу при вивченні варіативного модуля «Технологія електротехнічних робіт»

Щоб зацікавити та залучити до активного навчального процесу, навчити учня, треба його здивувати. Тому обов`язково після вивчення матеріалу учні повинні на кожну тему зробити свій міні проект. Для прикладу можна показати те як інші діти розробляли ці проекти зробити все для того, щоб учень почав працювати. Незвичність побаченого захоплює, зацікавлює і цим самим викликає бажання своїми руками створити щось подібне, гарне, неповторне – це дає працю рукам і думці.

Аналіз літературних джерел мною зроблений з тією метою, щоб детальніше оглянути, як автори пропонують застосовувати свою методику формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок в учнів 5-7 класів в процесі трудового навчання. Так, Батишев С.Я. говорить що в 5-7 класах доцільно проводити розпочату в початкових класах роботу саме по формуванню і розвитку в учнів загальнотрудових умінь і навичок, при цьому він наголошує, що розвиток трудових вмінь і навичок буде тим ефективнішим, чим краще буде сформована база теоретичних знань та практичних вмінь і навичок учнів з молодших класів. Він стверджує, що формуючи в учнів загальнотрудові вміння і навички на заняттях в шкільних майстернях необхідно дотримуватись відомих дидактичних принципів педагогіки: науковості, доступності, систематичності і послідовності, зв'язку теорії з практикою, міцності засвоєння знань, вмінь і навичок, єдності навчання, виховання і розвитку, свідомості і активності, наочності, а також індивідуального підходу. Неабияке значення в формування загальнотрудових вмінь і навичок учнів автор відводить вправам. Він стверджує, що саме під час вправ (тобто багаторазового повторення операцій і дій) саме і формуються ці вміння і навички в учнів. [7]

Багато цікавого методичного матеріалу з питань щодо методики формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок учнів старших класів при вивченні трудового навчання можна знайти в журналах "Школа и производство", "Трудова підготовка в закладах освіти", "Педагогіка і психологія". Так, наприклад, Кірілов М.Я. подає методичні рекомендації по проведенню занять з ручної обробки деревини 8-9 класах і пропонує свою методику формування та розвитку загальнотрудових умінь та навичок безпосередньо під час виконання роботи. Його методика базується на єдності і взаємозв'язку трудового навчання і суспільно-корисної праці, згідно якої основне місце на занятті займає практична діяльність учнів. При поясненні нового матеріалу автор рекомендує спиратися на знання учнів з математики, фізики. Особливу увагу звертає він звертає на розширення політехнічного кругозору школярів, розвиток їх технічного мислення, формування стійких інтересів до професій деревообробної промисловості. Як показало детальне опрацювання методичної та науково-педагогічної літератури, досвід підготовки та проведення уроків з трудового навчання у 5–9 класах середніх шкіл особливу роль в трудовій підготовці школярів відводиться урокам трудового навчання, які мають свою специфіку.

Практична спрямованість уроків праці створює особливий характер труднощів в роботі учнів. З одного боку, школярі залюбки беруться за трудові завдання, їх принаджують конкретність, видимість результатів діяльності, зміни обстановки уроку, певна рокованість дій та відносин. Але різниця у самих процесах виконання поставленого завдання дозволяють стверджувати про особливий статус даних труднощів: учень може знати, як виконати завдання, але його пальці не володіють необхідною гнучкістю, вправністю, йому незручно працювати в незвичній для нього позі. Не вміючи пояснити та подолати труднощі, що виникли, такі учні дуже часто починають задовольнятися низькою якістю виконаного завдання.

Слід виділити, що перехід учнів 5–6 класів на уроках з основ наук до видимо простих завдань на уроках з трудового навчання, дуже часто супроводжується пониженням інтересу до змісту уроків з трудового навчання та недооцінюванням вимог, які ставляться перед учнями. У деякої частини школярів формується відношення до уроків праці, як до другорядних. Спостереження вчених та педагогів показали, що по значущості серед навчальних предметів, встигаючі учні ставлять уроки з трудового навчання на одне з останніх місць. Для подолання такого роду поглядів та оцінок в середовищі учнів необхідно використовувати всі можливості уроків з трудового навчання та ситуацій, що виникають на них для виховання школярів. Таке твердження ґрунтується не тільки на результатах існуючих практичних досліджень, але й на результатах опрацьованої наукової та методичної літератури.

Повага до праці формується у школярів на основі знань про працю, які вони отримують на всіх уроках загальношкільного циклу та в процесі позакласної роботи, попереднього досвіду трудової діяльності, застосування засвоєних навиків та вмінь. У зв'язку з цим видається обґрунтованою та важливою думка про важливість виділення шляхів розумового розвитку дітей в процесі оволодіння ними трудовою діяльністю ще в молодшому шкільному віці. До таких шляхів відносяться оволодіння знаннями, які пов'язані з трудовою діяльністю; розвиток логічного мислення; формування інтелектуальних умінь та навичок, уміння планувати свою роботу, підбирати відповідні засоби для її здійснення, правильно знаходити шляхи та способи виконання трудового завдання.

Доцільною є рекомендація науковців-педагогів звертати особливу увагу на трудові досягнення окремої людини та ті дії, які забезпечують їй ці досягнення (мова йде "про робоче місце, основні робочі дії, про спеціальні предмети та знаряддя праці, результати праці).

Знання про працю колективу допомагають розкрити соціальні зв'язки людей. Вони включають знання про працю людей різних спеціальностей одного профілю (в будівництві наприклад це муляри, монтажники, кранівники, столяри); про загальний для всіх об'єкт праці (це може бути стадіон, будинок культури, промислове підприємство, школа тощо) та розподіл обов'язків в процесі роботи (наприклад, конвеєр об'єднує зусилля всіх робітників).

Спільне чи почергове використання школярами деяких верстатів, інструментів, пристосувань, загальний режим, колективна організація праці – все це сприяло відпрацюванню узгоджених дій, взаємодопомоги, розуміння трудових взаємовідносин між людьми, учасниками трудового процесу.

Педагогами було зафіксовано і те, що праця, організована в колективних формах, але з розподілом трудових функцій між різними виконавцями, допомагає встановленню між учнями відносин взаємної залежності, відповідальності та контролю. Таким чином, правильно організована праця дозволяє відноситись до учнів не тільки як до виконавців замовлення, але й як до організаторів виробничого процесу, вона дозволяє і допомагає навчати їх основам економічної грамоти, виховує повагу до результатів своєї і чужої праці. [1]

На початку заняття варто провести вступний інструктаж, щоб допомогти учням організуватись і направити їх на діяльність, засвоїти особливості роботи і раціональні методи їх виконання. Інструктаж – це пояснення, яке спрямоване на формування в учнів трудового уміння, розкриття змісту трудового завдання, способів його виконання та корекції дій. Є різні види інструктажу, фронтальний інструктаж, вчитель проводить одночасно для всіх учнів групи. Це спрощує ведення навчально-виховного процесу, створює гарні умови для пояснення нового матеріалу, поліпшує керування навчальною діяльністю учнів, які виконують однакові учбові завдання. Але фронтальний інструктаж інколи застосовувати недостатньо. Коли окремі учні, або бригада учнів виконують індивідуальну роботу, тоді використовують індивідуальний або бригадний інструктаж. Основним недоліком такого інструктажу є великі витрати часу вчителя, який повинен дати інструкцію кожній групі і складність управління їх діяльністю, так як у кожної бригади своє завдання.

Є ще один вид інструктажу, який використовується при організації навчальної роботи. Поточний інструктаж проводиться для бригади чи в індивідуальному порядку для учня на робочому місці, на основі спостережень за роботою учнів, або на їх прохання.

Особливо важливою задачею інструктажу є перевірка того, наскільки учень обдумано виконує завдання, контролює сам себе, як він засвоює на практиці теоретичні знання. Вчитель перевіряє також підготовку робочого місця, правильність виконання трудових прийомів, виявляє характер труднощі, які виникають в учнів, випадки порушення правил безпеки праці.

На уроках трудового навчання обов'язково повинна бути присутня і виховна робота. Вона дає змогу повніше і глибше розкрити зміст навчального матеріалу, сприяє формуванню в учнів позитивних мотивів учіння та їх розвитку як особистостей.

Також при вивченні даної теми застосовують методи практичної роботи. Це пов'язано з тим, що самі технологічні знання, вміння і навички не можна сформувати не використовуючи цих методів. У практичних методах навчання здійснюється це через практичні дії самих учнів і починається воно із застосування знань у самих діях. [16, 23, 8]