- •Семінарське заняття №1
- •Виникнення економічної теорії, основні етапи її розвитку
- •2. Економічні категорії і закони
- •1) Специфічні економічні закони;
- •2) Особливі економічні закони;
- •3) Загальноекономічні закони.
- •3. Грошовий обіг. Інфляція та дефляція
- •4. Споживач як суб'єкт ринкових відносин
- •5. Мотиваційні чинники, що формують поведінку споживачів
- •Види мотивів та їх характеристика
2. Економічні категорії і закони
Процес пізнання предмета економічної теорії передбачає розгляд різних законів і категорій.
Економічний закон виявляє загальні, об'єктивні, необхідні, сталі причинно-наслідкові зв'язки між економічними категоріями, явищами та процесами. Як і закони природи, економічні закони мають об'єктивний характер. Але вони виникають, розвиваються і діють лише у процесі економічної діяльності людей, тобто мають історичний характер.
Розрізняють економічні закони найзагальніші, загальні та специфічні, які діють разом і створюють цілісну систему економічних законів. Найзагальніші економічні закони діють у всіх економічних системах (закон економії часу, підвищення потреб); загальні закони — лише у кількох економічних системах (закони товарного виробництва). Специфічні закони є характерними для певної економічної системи та окремої її сфери (закони додаткової вартості, монопольного прибутку).
Економічні закони - це закони функціонування економіки, економічних відносин. Як і всякі закони, вони виражають "такий зв'язок двох явищ, коли при наявності одного явища всякий раз відбувається й інше".
Економічні закони розрізняються по своєму змісті і по тривалості дії. У самому загальному плані (для всіх способів виробництва) економічні закони класифікуються в такий спосіб:
Економічні закони класифікуються по наступним групах у залежності від їхньої історичної стійкості:
1) Специфічні економічні закони;
2) Особливі економічні закони;
3) Загальноекономічні закони.
Специфічні економічні закони - це закони розвитку конкретних, історично визначених форм господарювання.
Наприклад, закони розподілу при рабстві, кріпосництві й ін. До них відносяться основний економічний закон способу виробництва, закон нагромадження, закон народонаселення.
Специфічні закони виражають істотні риси функціонування і розвитку формації. Саме специфічні закони принципово відрізняють друг від друга різні системи економічних законів.
Економічна теорія приділяє пильну увагу вивченню в першу чергу специфічних економічних законів. Вони найбільше повно виражають соціально-економічну природу й історичне місце тієї чи іншої системи виробничих відносин.
Особливі економічні закони - це закони, властиві ряду історичних епох, у яких зберігаються умови для їхньої дії.
До них відносяться закон вартості, закон переважного росту I підрозділу в порівнянні з ІІ підрозділом, закони грошового обігу й ін.
Загальні економічні закони - закони, властиві усім без винятку історичним епохам.
Вони виражають поступальний процес розвитку суспільного виробництва. Наприклад, закон економії часу, закон зростання потреб, закон поділу суспільної праці.
На початкових етапах використання економічних законів розвитку ринку економічні закони реалізуються через стихійну діяльність людей, через конкурентну боротьбу подібно непізнаним силам природи. У сучасній же умовах розвитку ринку, коли основною формою власності стала колективна (монополістична, акціонерна, державна і т.п.), стихійний характер дії економічних законів доповнюється елементами їхнього свідомого використання через механізм державного і наднаціонального регулювання економіки, розширення масштабів планомірності в межах великих підприємств і їхніх об'єднань.
Методи використання економічних законів — це методи керування економікою.
Їх можна підрозділити на дві великі групи:
1) адміністративні, (директивні). Вони використовуються державою для забезпечення стабільності виробництва;
2) економічні. Вони використовуються суспільством для розвитку ініціативи і самостійності підприємств в умовах ринкових відносин.
Методи використання економічних законів спираються на облік загальнонародних і особистих економічних інтересів, забезпечують правильне їхнє сполучення.
Поняття, які відображають в узагальненому вигляді умови або сторони економічного життя суспільства, називають економічними категоріями (товар, гроші, вартість, прибуток, заробітна плата, витрати). Економічні категорії більш мінливі, ніж економічні закони, тобто з розвитком виробничих відносин, продуктивних сил відбувається процес трансформації кожної категорії та всього категоріального апарату економічної теорії.
