2.2.“Rule of Law” і німецька доктрина “Rechtsstaat”

Вважається, що термін “Rechtsstaat” було придумано саме в той період, з яким пов’язуються «початки німецького конституціо­налізму», бо вже тоді в нього закладалось те значення, під яким розумі­лося поняття «конституціоналізм» або «конституційне правління».

А.Концепція «формальної» Rechtsstaat

Б.Концепція «матеріальної» Rechtsstaat

Суть «конкретних аспектів», через які можна було вияви­ти прояви німецької «матеріальної» Rechtsstaat, то до них ще в середині 50-х років ХХ століття відносили, зокрема, такі елементи, як:

a) «конституція з високим рівнем стабільності»;

b) «конституційна ґарантія особистих свобод» (Grundrechte як німецький відповідник англосаксонського Bill of Rights);

c) «статутне право, ухвалене законодавчим органом (Gesetze), окрім своєї відповідності формальним нормам писаної конституції, має також відповідати певному стандартові справедливості»;

d) «виконавча влада повинна діяти тільки на основі статутно­го уповноваження та в межах конституційних рамок»;

e) «поділ влади»;

f) «незалежність судівництва»;

g) «судовий нагляд за виконавчою і законодавчою діями».

В.Чотири моделі Rechtsstaat

1) модель «ліберальної» Rechtsstaat;

2) модель «субстантивної» Rechtsstaat (виникнення якої пов’я‑зується з «ранньою» школою німецького конституціоналізму першої половини ХІХ століття);

3) модель «формальної» Rechtsstaat (розроблена «пізньою» шко­лою німецького конституціоналізму впродовж останніх деся­тиріч ХІХ століття);

4) модель «демократичної» Rechtsstaat.

(i) модель «ліберальної» Rechtsstaat

Як вважає автор, модель «ліберальної» Rechtsstaat завжди сприймалась як «політична ідеологія» і відповідна їй «організація полі­тичної сфери», пов’язані зі специфічною фазою в історичному роз­витку сучасного (капіталістичного) суспільства, себто фазою вільної конкуренції. Відповідно до такого розуміння — модель «ліберальної» Rechtsstaat спирається на чітке розмежування «приватної сфери» і «сфери публічної влади», тобто власне «держави».

В самому «Основному Законі» Німеччини відображено принцип “rule of law”, який, зі свого боку, виявляється у таких конституційних принципах, як:

1) принцип поділу влади

2) принцип законності адміністративної діяльності, себто управління

3) принцип основоположних прав людини

4) принцип доступу до судів

5) принцип пропорційності

6) принцип юридичної визначеності

7) принцип відповідальності держави та посадових осіб

8) законодавчий процес має підпорядковуватися конституційному порядкові, а виконавча і судова влади — праву та за­конові

9) принцип розумності

10) принципом пропорційності

11) принцип вимірності права.

Отже, усе викладене дає нам змогу вести мову про очевидність зближення, навіть до великої міри — «конверґенції», двох доктрин (“rule of law” і “Rechtsstaat”); це супроводжується, безперечно, впливом англосаксонської доктрини на німецьку, а не навпаки. Таке зближення двох доктрин, для якого властива істотна міра їх «конверґенції», вияв­ляється у, так би мовити, «лібералізації» початково суто «формальної» Rechtsstaat. Унаслідок цього «формальна» Rechtsstaat, збагатившись по­сутніми елементами «ліберальної» від народження концепції “rule of law”, перетворилась на «матеріальну» Rechtsstaat.

Для «матеріальної» Rechtsstaat характерним є те, що її концепту­альна ідея спрямована передовсім на підпорядкування державної вла­ди не «законові», а «верховним принципам права та цінностям». Вона меншою мірою стосується «формально закріплених ґарантій свободи» і незрівнянно більше переноситься у площину досягнення «матеріаль­но справедливого результату».