- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу ( розгорнутий конспект ) .
- •Отже, на сьогоднішній лекції ми розглянемо такі питання:
- •Збуджувальні синапси, їх нейромередіатори, розвиток збуджувального постсинаптичного потенціалу, параметри, фізіологічна роль.
- •Гальмівні синапси, їх нейромедіатори.
- •А. Тести для самоконтролю:
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
V. План та організаційна
СТРУКТУРА ЛЕКЦІЇ .
№ П/П |
Основні етапи лекції та її зміст . |
Цілі в рівнях абстрак- ції |
Тип лекції. Засоби активізації студентів. Матеріали методичного забезпечення . |
Розподіл часу. |
1.
2.
3.
|
Підготовчий етап. Визначення актуальності теми, навчальних цілей, мотивації.
Основний етап. Викладення лекційного матеріалу за планом: 1) Процеси збудження та гальмування в ЦНС. 2) Збуджувальні синапси, їх нейромередіатори, розвиток збуджувального постсинаптичного потенціалу, параметри, фізіологічна роль. 3) Гальмівні синапси, їх нейромедіатори. 4) Постсинаптичне та пресинаптичне гальмування, механізм розвитку. Види постсинаптичного гальмування
Заключний етап 1) резюме лекції, загальні висновки, 2) відповіді на можливі запитання, вирішення тестів, ситуаційних завдань, 3) завдання для самопідготовки . |
ІІ
ІІ
ІІ
ІІ
|
Міждисциплінарна лекція .
Засоби наочності : мультимедійне забезпечення, таблиці , муляжі , роздатковий матеріал .
Питання , тести, проблемні і ситуаційні задачі .
Навчальна література, завдання , питання .
Домашнє завдання - «Фізіологія людини» стор. 120 - 139. - Я. І. Федонюк « Анатомія та фізіологія з патологією», стр. |
5 % ( 5 хв ) .
90 % (70 хв ).
5 % ( 5 хв) . |
VI. Зміст лекційного матеріалу ( розгорнутий конспект ) .
Для діяльності нервової системи має надзвичайно важливу роль як збудження так і гальмування. Збудження дозволяє сприймати інформацію, яка надходить з зовнішнього середовища і адекватно реагувати на неї, а гальмування – блокує проведення збудження та обмежує його розповсюдження, що припиняє циркуляцію збудження по ЦНС. Якщо б не було гальмування, то збудження циркулювали б по ЦНС нескінченно. Крім того, при збудженні одного нервового центру гальмуються інші, які на даний момент непотрібні, що дозволяє виробити умовні рефлекси.
Загально відомо, що у дітей збудливі процеси переважають над гальмівними, що пояснюється більш пізнім дозріванням гальмівних структур.
Знання фізіологічних особливостей процесів збудження і гальмування в нервовій системі дасть студентам можливість більш глибоко зрозуміти нервову регуляцію діяльності організму.