Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
фізіологія крові л 17 Документ Microsoft Word (...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
516 Кб
Скачать
☆

2.1.3. Функції

Функції крові, лімфи і тканинної рідиіш розподіляються певним чином. Кров і лім­фа виконують транспортну функцію: кров

транспортує поживні речовини й кисень до тканин, кінцеві продукти обміну речо­вин до органів виділення, а лімфа перено­сить^ ліпіди, (від кишок) та білки (від печій­ки) у кров. Тканинна рідина, здійснюючи безпосередній контакт з усіма клітинами тіла, забезпечує обмін речовий між кліти­нами, кров'ю і лімфою. Розглядаючи де­тальніше, серед функцій крові можна виді­лити такі: дихальну, поживну, видільну, за­хисну, регуляторну, гомеостатичну, термо­регуляторну.

Дихальна функція крові полягає в пере­несенні кисню та вуглекислого газу між органами дихання (легені, зябра, шкіра) і тканинами тіла.

Поживна функція. Кров забезпечує над­ходження до клітин тіла поживних, тобто еиерговмісних органічних речовин від трав­ного каналу або депонуючих органів — печінки, підшкірної жирової тканини (в ра­зі ендогенного живлення під час голоду­вання).

Видільна функція крові полягає у пе­ренесеній від тканин тіла до органів виді­лення — нирок, легень, печійки, шкіри — непотрібних і шкідливих речовин, надлишку води, мінеральних солей тощо. Ці речови­ни утворюються в клітинах тіла як кінцевий продукт обміну речовин чи результат їх діяльності або потрапляють до організму разом з їжею і питною водою.

Захисна функція крові здійснюється в кількох напрямках. По-перше, це захист ор­ганізму від інфекційних захворювань — імунітет, який забезпечується фагоцито­зом і виробленням антитіл. По-друге, знищення всіх мутантних клітин власного організму, які можуть утворитись під час поділу клітин. Це також функція імунітету. По-третє, захист від крововтрати при по­раненнях судин підтримується системою згортання (коагуляції) крові.

Регуляторна функція крові полягає в перенесенні гормонів та інших фізіологіч­но активних речовин від місця їх утворення (залози внутрішньої секреції, деякі ткани­ни) до клітин усіх органів і тканин орга­нізму, на мембрані яких є відповідні рецеп­тори до певних фізіологічно активних ре­човин.

Гомеостатична функція. Кров забезпе­чує сталість внутрішнього середовища орга­нізму (гомеостаз) у необхідну для нормаль­ного функціонування його клітин і тканщі, шляхом вмикання певних стабілізувальийх систем (див. "Фізико-хімічні властивості", с. 25). Гомеостатичні системи підтримують сталість таких показників внутрішнього се­редовища, як рН, осмотичний тиск, співвідно­шення йонів, концентрація глюкози тощо, причому йдеться не про абсолютну сталість кожного з показників, а про відносну, ди­намічну сталість. У процесі життєдіяльності організму кров, лімфа і тканинна рідина зазнають певних змін, і гомеостатична фун­кція полягає в тому, щоб коригувати ці зміни, не допускати небезпечних для жит­тя відхилень показників внутрішнього се­редовища.

Терморегуляторна функція, по суті, та­кож належить до гомеостатичної функції, проте через особливості процесу терморегу­ляції та виняткової ролі в ньому крові розглядається окремо. Терморегуляторна функція крові полягає в тому, що кров як водний розчин має виключно високу тепло­ємність і завдяки цьому мало змінює свою температуру в разі її нагрівання чи охо­лодження, тобто кров відіграє термостабі-лізувальну роль. Крім того, кров перено­сить тепло між органами, запобігаючи пе­регріванню тенлопродукуючих органів і надмірному охолодженню органів, що відда­ють тепло назовні.

У деяких безхребетних тварин кров ви­конує ще одну досить специфічну функ­цію — вона бере участь у створеній так званого гідравлічного скелета. Внаслідок скорочення м'язів якогось сегмента тіла тиск крові чи гемолімфи в ньому різко зростає і він використовується твариною як опора для переміщення інших сегментів чи частий тіла (наприклад, у дощового черв'яка, виноградного слимака, у голко­шкірих та личинок деяких комах).