2. Кримінально-правовий аналіз окремих із злочинів проти основ національної безпеки України.

Ст.111 Державна зрада

Відповідно до ч.1ст.111 КК України державна зрада – це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній економіці, інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту; шпигунство; надання іноземній державі чи її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Безпосереднім об’єктом виступає безпека України.

Із об’єктивної сторони даний склад злочину є формальним і вважається закінченим із моменту вчинення однієї з трьох наступних дій.

1) Перехід на бік ворога в умовах військового стану або збройного конфлікту. В даному випадку злочин буде закінчений лише тоді, коли громадянин України реально перейшов на бік ворога і вступив на службу у збройні сили противника або служби розвідки чи контррозвідки. Перехід на бік ворога буде караним якщо він був вчинений під час військового стану або збройного конфлікту.

2) Шпигунство – це передача або збирання з метою передачі відомостей, що містять державну таємницю іноземній державі, органам або їх представникам. Для цієї форми державної зради обов’язковою ознакою є предмет злочину – відомості, що містять державну таємницю.

Шпигунство як форма державної зради за своїми ознаками абсолютно ідентичні із шпигунством, передбаченим ст.114 КК України. Єдина відмінність між ними полягає у суб’єкт вчинення (при державній зраді – громадянин України, ст.114 КК України – іноземець, або особа без громадянства).

3) КК України не конкретизує видів підривної діяльності, однак, це можуть бути будь-які дії, кінцевою метою яких є завдання шкоди інтересам України і дії, спрямовані на зміну зовнішньої і внутрішньої політики, на насильницьку зміну керівництва держави і т.д.

Із суб’єктивної сторони – прямий умисел.

Суб’єкт – громадянин України, якому виповнилося 16 років.

Ч.2 ст.111 КК України містить заохочувальну норму, яка дає підстави звільнити від кримінальної відповідальності суб’єкта за таких умов в їх сукупності:

• громадянин України отримав завдання від представника іноземної держави на шкоду інтересам України;

• особа не виконала жодних дій на виконання поставленого завдання;

• добровільно повідомила у правоохоронні органи про отримане завдання та про особу, яка його доручила.

Ст. 112 Посягання на життя державного чи громадського діяча

Основний безпосередній об’єкт – безпека держави в політичній сфері.

Обов’язковий додатковий об’єкт – життя та здоров’я потерпілої особи.

Обов’язковою ознакою цього складу злочину є наявність потерпілих осіб, до них кримінальний закон відносить:

1) голова Верховної Ради України;

2) Президент України;

3) народні депутати України;

4) прем’єр-міністр України;

5) члени Кабінету Міністрів України;

6) голова та судді Конституційного суду України.

7) голови та судді Верховного суду України та вищих спеціалізованих судів;

8) генеральний прокурор України;

9) голова Національного Банку України;

10) голова Рахункової палати;

11) уповноважений з прав людини при Верховній Раді;

12) керівник політичної партії.

Із об’єктивної сторони даний склад злочину є формальним і характеризується посяганням на потерпілу особу. Посягання як правило вчиняється шляхом активної дії (здійснення пострілу, нанесення удару), однак, може полягати і в бездіяльності (ненадання допомоги державному діячу з метою позбавлення життя).

Посягання виражається:

1) у вбивстві зазначеної потерпілої особи;

2) у замаху на вбивство потерпілої особи.

Характерним для посягання є те, що воно вчиняється саме у зв’язку з діяльністю, яку виконує державний чи громадський діяч.

Із суб’єктивної сторони злочин вчиняється із прямим умислом. Обов’язковою ознакою також є або мета – перешкодити державній чи громадській діяльності потерпілої особи, або мотив – помститись за таку діяльність.

Суб’єкт – особа, яка досягла 14 років.

Ст.113 Диверсія

За ч.1 ст.113 КК України, диверсія – це вчинення вибухів, підпалів чи інших дій з метою ослаблення держави, що спрямовані на масове знищення людей чи заподіяння їм тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров’ю, на зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе оборонне чи народногосподарське значення, а також вчинення із цією самою метою дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій.

Диверсія – це двохоб’єктний злочин, де основним безпосереднім об’єктом є внутрішня та зовнішня безпека України, а обов’язковим додатковим – життя та здоров’я осіб, власність, громадська безпека, довкілля.

Обов’язковою ознакою диверсії є предмет злочину, а саме:

1) будівлі та споруди, які мають важливе оборонне та народногосподарське значення (мости, дамби, тунелі, електростанції, аеропорти та ін.);

2) атмосферне повітря, водні ресурси;

3) лісові насадження та земельні угіддя;

4) рослинний і тваринний світ.

Із об’єктивної сторони диверсія сконструйована, як злочин з формальним складом для якого характерні такі дії:

• вчинення вибухів, підпалів чи інших дій (обвали або затоплення), що спрямовані на масове знищення людей чи заподіяння їм тілесних ушкоджень;

• руйнування або пошкодження будівель та споруд, що мають важливе оборонне чи народногосподарське значення;

• масове отруєння;

• радіоактивне забруднення;

• поширення епідемій (вірусні захворювання серед людей – чума, холера);

• поширення епізоотій (вірусні захворювання представників тваринного світу – ящур, сказ);

• поширення епіфітотій (вірусні та грибкові захворювання рослинного світу – жовта іржа пшениці, гомопсис кукурудзи).

В цілому даний склад злочину є закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із семи зазначених дій.

З суб’єктивної сторони – прямий умисел і обов’язкова мета – ослаблення держави.

Суб’єкт злочину – особа, який виповнилось 14 років.

Ст.114 Шпигунство

За ч.1ст.114 КК України шпигунство – це передача або збирання з метою передачі відомостей, що містить державну таємницю іноземній державі, організації або їх представникам.

Безпосередній об’єкт – державна безпека в економічній, політичній інформаційній сферах (зовнішня безпека України).

Обов’язковою ознакою шпигунства є його предмет, а саме – відомості, які містять державну таємницю і розміщені на будь-якому матеріальному носії.

З об’єктивної сторони шпигунство - формальний склад злочину, який вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однією із двох наступних дій:

1) передача відомостей, які містять державну таємницю іноземній державі, організації або їх представникам. Передача являє собою будь-які дії, в результаті яких зазначені відомості стали відомими іноземній державі чи її представникам.

2) збирання відомостей, що містять державну таємницю з метою їх подальшої передачі іноземній державі, організації чи їх представникам.

Із суб’єктивної сторони – прямий умисел і обов’язкова мета - передати відомості, що містять державну таємницю іноземній державі, організації або їх представникам. Відсутність цієї мети виключає кваліфікацію за ст.114 КК України.

Суб’єкт злочину: спеціальний – іноземець або особа без громадянства.

Ч.2 ст.114 КК України вказує на умови, за наявності яких винна особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності за шпигунство.