Лекція 2. Місце краєзнавства і туризму в системі шкільної освіти України

В Україні туристично-краєзнавча робота активізувалась у 20-х роках. З виникненням товариств і гуртків по вивченню свого краю в краєзнавчу роботу залучаються широкі маси трудящих. В цей час відкриваються шкільні екскурсійні станції. Поглибилась краєзнавча основа навчальних програм. З метою вивчення рідного краю велика увага приділялась організації та проведенню екскурсій.

У 50—60-х роках регулярно виходить краєзнавчий збірник «Краєзнавство в школі», ініціаторами створення якого і постійним редактором був проф. О. Т. Діброва.

При написанні багатотомної історії міст і сіл України у 60—70-х роках до краєзнавчої роботи залучається численний загін істориків та географів, а також кращих краєзнавців республіки.

Серед вчених-краєзнавців можна виділити праці методистів вищої школи та методистів-учителів. У 50— 60-х роках з'являються праці М. Г. Русакова з методики краєзнавчих досліджень населених пунктів. У 70-х роках були опубліковані праці з методики організації краєзнавства М. Ю. Костриці, у 80-х роках — з методики організації туристично-краєзнавчої роботи М. П. Крачило.

З метою активізації краєзнавчої роботи в Україні Українським географічним товариством проводиться перша краєзнавча конференція (1992 р.) на державному рівні.

Краєзнавчий підхід у викладанні географії.

Географія це єдиний предмет, який знайомить учнів з основами наук про Землю, природними умовами і ресурсами планети. Саме на основі географії формуються погляди на довкілля. Дієвою формою зв`язку шкільної географії з життям є краєзнавчий принцип навчання.

Географічне краєзнавство-це вивчення взаємозв’язків природних і соціальних явищ рідного краю з науковою, навчальною, практичною і виховною метою. Воно формує національний характер, моральні, естетичні, патріотичні напрями у вихованні.

Краєзнавчий принцип викладання географії дає змогу вчителю пов’язувати в єдине ціле процес навчання і виховання, перетворюючи теоретичні знання на конкретні уміння та навички. На основі живого споглядання явищ, об’єктів відбувається їх сприйняття, формуються уявлення і поняття необхідні для практичної діяльності.

Успішна організація географічного краєзнавства і його ефективність у навчально-виховній роботі в цілому, а також у використанні краєзнавчого матеріалу зокрема, залежить від декількох умов. Важливе значення серед них мають:

• теоретична і методична підготовка вчителя географії;

• практична підготовка до проведення краєзнавчої роботи і використання краєзнавчих матеріалів у процесі вивчення географії.

Головне — учитель повинен бути озброєний методом вивчення навколишньої дійсності.  

Головне призначення географічного краєзнавства полягає у тому, щоб дати учням змогу у знайомій місцевості в повсякденній обстановці спостерігати географічну дійсність у співвідношеннях і зв’язках її окремих компонентів і результати спостережень використовувати на уроках для формування понять на одержаних реальних уявленнях, що становлять основу географічної науки.

Шкільне краєзнавство

Шкільне краєзнавство поділяється на навчальне (програмне), характер і зміст якого визначаються шкільною програмою, та позакласне (позапрограмне), що будується відповідно до плану виховної роботи школи чи позашкільної установи.

Взаємопов'язаний і комплексний розвиток туризму та краєзнавства становить суть і зміст туристично-краєзнавчої роботи. Результати цієї роботи залежать насамперед від того, наскільки сам педагог — її організатор — компетентний у галузі туризму та краєзнавства, чи зумів він зацікавити, організувати і повести за собою юних краєзнавців. Виходячи з вимог, що їх висуває туристично-краєзнавча робота, вчитель повинен добре знати рідний край, систематично його вивчати, володіти азбукою туризму і навичками дослідника.

Залежно від спрямованості, змісту й характеру пізнавальних операцій туристично-краєзнавчу роботу можна поділити на такі види: пізнавальна, дослідницька, практична (прикладна).

Пізнавальна діяльність учнів пов'язана із спостереженням навколишнього середовища. Характерною особливістю цього виду туристично-краєзнавчої роботи є те, що в процесі її учні здобувають знання з безпосереднього оточення. Така діяльність розвиває інтерес дітей до туристично-краєзнавчої роботи, формує позитивне ставлення до різних сторін життя.

Дослідницька діяльність передбачає не пасивне спостереження, а різноманітну активну роботу. Це науковий пошук, відкриття раніше невідомих фактів. У дослідницькій діяльності особливо яскраво виявляється активність учнів, вміння їх самостійно здобувати знання.

Творчий пошук ведеться на високому рівні пізнавальної, практичної ініціативи, активності та емоційного настрою, що створює сприятливі передумови для розвитку високих моральних якостей особистості. Кожний учасник подорожі, експедиції або екскурсії під керівництвом учителя може проводити спостереження та елементарні наукові дослідження. Це підвищує увагу учнів до об'єктів дослідження, сприяє активізації розумової діяльності дітей.

Практична (прикладна) діяльність виникає і розвивається під впливом цілеспрямованого дослідницького пошуку. Вона формує активне ставлення до навколишньої дійсності, перетворює здобуті в процесі пошуку знання на переконання, а здобуті результати ставить на службу практиці державного будівництва. В процесі практичної діяльності завдяки єдності емоційних і прикладних чинників інтенсивно формується світогляд.

Шкільний туризм та екскурсії - позапрограмне краєзнавство, завдання і зміст якого відповідні плану виховної роботи школи.

Форми організації та зміст туристичної роботи в школі.

Основними формами туристично-краєзнавчої роботи з учнями є прогулянки, екскурсії, подорожі та походи, естафети, зльоти, експедиції.

Прогулянка — найпростіша форма туристично-краєзнавчої роботи. Прогулянки організовують у ліс, на річку, в гори і т. д. Вони не потребують особливих витрат і спеціального туристського спорядження. Прогулянки найчастіше проводять з учнями молодших класів.

Екскурсія — форма туристично-краєзнавчої роботи, перед якою ставиться мета закріпити знання, здобуті на уроках. Екскурсії охоплюють учнів усіх класів, їх проводять протягом навчального року. Особливе місце вони займають у шкільних програмах з географії.

Екскурсія, як і урок, має свою мету, тему, план і свої методи роботи. Мета екскурсії визначається змістом матеріалу, що вивчається, а саме: попереднє накопичення уявлень; збирання ілюстративного матеріалу; закріплення матеріалу; вироблення умінь і навичок самостійної роботи на місцевості. Основними методами роботи на екскурсіях є групові спостереження; їх поєднують із самостійною роботою учнів.

Подорожі (туристські подорожі можуть не передбачати тривалих піших переходів на місцевості; лише цим, на нашу думку, вони відрізняються  від туристських походів) та походи є тривалішою за часом і складнішою формою туристсько-краєзнавчої роботи порівняно з прогулянками та екскурсіями. Тривалість їх коливається від 1 до 30 днів. Основна відмінність туристського походу від екскурсії полягає в тому, що в туристському поході проводяться спостереження різноманітних об'єктів, явищ і процесів, які зустрічаються на маршруті, за наперед складеним насиченим планом, тоді як екскурсія передбачає вивчення точно відібраних об'єктів, явищ і процесів за спеціальною програмою.

Естафета — це така форма дитячого туризму, яка передбачає вивчення певного району, області, краю чи всієї країни не однією групою, а кількома, які на певних відрізках маршруту змінюють одна одну. Завчасно трасу туристської подорожі поділяють на ділянки. Пройшовши свою ділянку і виконавши поставлені перед нею завдання, туристська група передає естафету наступній і т. д. На районному чи обласному туристському зльоті всі матеріали естафети узагальнюються і підбиваються підсумки.

Зльоти мають на меті обмін досвідом і підбивання підсумків туристично-краєзнавчої роботи. Вони передбачають також змагання з туристського багатоборства або спортивного орієнтування, огляд художньої самодіяльності.

Експедиції — найскладніша форма туристично-краєзнавчої роботи, що передбачає проведення певних наукових досліджень. У шкільних краєзнавчих експедиціях беруть участь безліч дітей.

Зв'язок краєзнавчо-туристичної роботи з навчанням та вихованням.

Одним з напрямів підвищення ефективності навчально-виховного процесу в географії є туристично-краєзнавча робота.

Екскурсії і туристські походи — важливий засіб формування світогляду школярів. Подорожі та екскурсії розширюють кругозір, дають можливість краще пізнати історію та географію Вітчизни, пробуджують глибоку любов до природи. Закінчивши навчання, учні часто згадуватимуть рідну школу, туристські стежки, що вивели їх на широку дорогу життя, вечори біля туристського вогнища, які згуртували їх і дали, наснагу на добрі діла.

Туризм — не тільки фізичний розвиток, бадьорість, і працездатність, а й відмінний засіб виховання у дітей; цілеспрямованості, зібраності, прагнення до пізнання. Романтика пізнання — чи не найцінніша особливість туризму.

Краєзнавчий принцип — один з педагогічних принципів навчання, який означає уточнення, конкретизацію, розкриття та підтвердження наукових понять прикладами з навколишнього середовища. Основним завданням шкільного краєзнавства є всебічне вивчення рідного краю, збирання та узагальнення краєзнавчого матеріалу. Краєзнавчий принцип передбачає систематичне встановлення зв'язків між вивченням географії і тими знаннями, які здобувають учні в результаті безпосереднього дослідження краю.

При вивченні рідного краю в школі широко поширене ряд напрямків: географічне, історичне і народногосподарське.

- Географічне вивчення клімату, рельєфу, грунтового покриву (види, властивості, особливості), рослинності, корисних копалин і т.д.

- Історичне - пізнання історії краю з найдавніших часів до наших днів, вивчення охорони пам'яток старовини, мистецтва, архітектури пам'яток;

- Народногосподарське - вивчення населення, господарства його досягнень і вплив людини на навколишнє середовище.

Всі ці напрями тісно пов'язані і доповнюють один одного. Сприяють поліпшенню міжпредметного зв'язку, відіграють важливу роль у новітній, науково-технічної підготовки учнів і успішний початок пізнавального інтересу всього прекрасного в природі.

++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++