4 Вентиляція, її види, принципи розрахунку

До нормативних документів належать СНиП 2.04.85-86 "Отопление, вентиляция, кондиционирование" та ГОСТ 12.4.021-75 "Системы вентиляционные. Общие требования безопасности."

За методом переміщення повітря вентиляцію поділяють на природну, механічну, комбіновану, змішану.

За місцем дії вентиляція поділяється на припливну, витяжну, припливно-витяжну, місцеву припливну, місцеву витяжну.

Природна вентиляція - аерація (регульований, направлений обмін повітря) має позитивні властивості і недоліки. До позитивних властивостей належить безшумність, низька вартість, відносна простота, а до недоліків - залежність процесу від сили та напрямку вітру. Вентиляція відбувається за рахунок природних сил вітру, коли відкриті протилежні фрамуги вікон, чи фрамуги у вікнах та у ліхтарі приміщення (мал.2.1).

Мал.2.1 Схема аерації приміщень

Розрахунок природної вентиляції ґрунтується на визначенні площі фрамуг.

Штучна вентиляція (мал.2.2) може бути - приточна (а), витяжна (б), приточно - витяжна (в).

Загальнообміна вентиляція застосовується у випадку рівномірного розподілу шкідливостей по всьому приміщенню.

Мал. 2.2 Схема приточної (а), витяжної (б) та приточно – витяжної (в) вентиляції.

1- повітроприймач; 2- вентилятор; 3- фільтр – калорифер; 4- повітропровід; 5- насадки; 6- фільтр; 7- пристрої для викиду повітря.

Місцева приточна вентиляція - для створення необхідних умов в бмеженій частині приміщення (в разі розподілу шкідливостей по «всьому приміщенню, але при малій наявності робочих місць), мал. 2.3.а.

Місцева витяжна вентиляція застосовується у випадку на­явності в приміщенні місцевих (локальних) виділень шкідливостей

Мал. 2.3 Схема місцевої приточної (а) та місцевої витяжної (б) вентиляції.

Розрахунок обміну повітря у випадку наявності в приміщенні явного надлишку тепла проводять відповідно за формулою:

L= Q_я /(c* р *( t_в− t_п )),м³/год.

де Q_я- явний надлишок тепла, Дж/год;

с - теплоємність повітя, Дж/(кг·град):

р- щільність повітря, кг/м³;

t_в- температура всередині приміщення, °С;

t_п - температура повітря, яке подано до приміщення, °С;

У випадку наявності пари, газу, пилу розрахунок обміну по­вітря проводиться за формулою:L=G/( q_в− q_п), м³/год.

де G - кількість шкідливостей, що утворюються в приміщенні, г/год;

q_в - концентрація шкідливості в повітрі приміщення, г/м³ ;

q_п - концентрація шкідливості в повітрі, яке подано до приміщення, г/м³.

У випадку наявності бортових відсмоктувачів на ваннах, кожухів розрахунок кількості повітря роблять за формулою:

L= F*V*3600 м³

де F - площа повітряних, відсмоктувачів, м²;

V- швидкість переміщення повітря, м/с.

5 Засоби індивідуального захисту

Оскільки у виробничих умовах не завжди можна ліквідувати небезпечні і шкідливі виділення, а також повністю запобігти аваріям, важливе значення набувають засоби індивідуального захисту.

Вони мають захищати органи дихання від:

- пилу. Це респіратори типу „Пелюстка” ШБ-1 , „Астра 2” тощо;

- пилу та газу однонаправленої дії в незначних концентраціях - У-2К, РУ-60, Ф-62Ш;

- пилу та газу різнонаправленої дії - це виробничі протигази (фільтруючі прилади). За призначенням їх поділяють на протиаерозольні (ФА), протигазові (ФГ), універсальні (ФУ);

- великих концентрацій газу та нестачі кисню - ізолюючі протигази, спеціальні маски, акваланги, скафандри.