2.Функції мови

1)Комулікативна- полягає в тому, що вона — найважливіший засіб спілкування людей і забезпечення інформаційних процесів у сучасному суспільстві (у науковій, технічній, політичній, діловій, освітній та інших галузях життя людства). У цій ролі мова має універсальний характер: нею можна передавати все те, що виражається, наприклад, мімікою, жестами чи символами, тоді як кожен із цих засобів спілкування не може конкурувати з мовою за степенем виразності.

2) Мислетвірна-попереднє формування і висловлювання думки.

3)пізнавальна- Гносеологічна (пізнавальна) функція мови виражається в тому, що вона є своєрідним засобом пізнання навколишнього світу. На відміну від інших істот людина користується не лише індивідуальним досвідом ізнаннями, а й усім набутком своїх попередників і сучасників, тобто суспільним досвідом. Але за умови досконалого знання мови, й далеко не однієї.

4)професійна-безграмотоного користування мовою у професії неможливо сьогодні говорити про високий чи службовий рівень спеціал.

5)Волюнтативна-впливає на співрозмовника через форми вітання

3.Терміни у професіональному мовленні

Терміни-це слова,або словосполучення,що чітко і однозначно позначає наукове чи спец.поняття.

Групи термінологічної лексики:

-математичну (множення, кут, дільник, квадрат);

-фізичну (молекула, електрон, калорія, енергія, вольт);

-літературознавчу (драма, поема, анапест, сюжет, персонаж);

-філософську (метафізика, базис, діалектика);

-фінансову (банк, кредит, дебет, баланс, фінансувати);

-хімічну (азот, водень, кисень, іонізація, хімічна реакція, оксиди);

-біологічну (рецептор, клітина, тичинка);

-медичну (хірургія, ін'єкція, пеніцилін, грип, термометр);

-музичну (соло, тріо, квінтет, октава, балалайка);

-морську (катер, боцман, кубрик, капітан);

-залізничну (купе, експрес, провідник, тамбур, начальник тяги);

-спортивну (футбол, тайм, гол, аут, шахи, гросмейстер, шах, ферзевий гамбіт) та ін.

Ознаки терміна:

1)Системність

2)наявність визначення

3)однозначність

4)стилістична нейтральність

5)відсутність образності і суб’єктивно оцінних відтінків

4.Власне українська та іншомовна лексика у професійному мовленні

Є в укр..мові слова, які властиві тільки їй(лютий,жовтень,рада)-це так звані власне укр.слова. І якщо вливаються в інших мовах,то сприймаються як українізми.Складають 90%суч.укр.мови.

Іншомовні слова джерелом поповнення лексики суч.укр.мови,зокрема її діловою мовлення є іншомовні слова(рентабельне,прибуткове)

Запозичення:

-з польської(пан,пані)

-грецька(історія,нація)

–латинська(декан,професор)

-французька(кафе,екран)

-італійська(макарони)

5.Мова,українська мова,національна мова,державна мова

Мова-це ідеальна система матеріальних одиниць(звуків,слів,моделей,речень) яка існувала поза часом і простором.

Укр. мова - єдина нац. мова укр. народу відповідно до ст.10 Конституції України відповідно до прийнятої Верховної Ради 1996 року.

Державна мова-це закріп. законодавством мова вживання якої обов’язкове в державних установах,діловодстві,закладах освіти,науки,культури.

Національна мова- мова соціально-історичної спільноти людей, спільна мова нації, яка разом з іншими ознаками (спільність території, культури, економічного життя та ін.) характеризує конкретну націю. Національна мова виявляє постійну тенденцію до єдності й обов'язково має літературну форму існування. Це мова, яка складалася на території держави багато тисячоліть.