Родина гречкові –polygonaceae Діагностичні ознаки:
Листки почергові, прості, черешкові або сидячі.
Плівчасті прилистки зростаються в розтруб (1), що охоплює стебло.
Мал. 2 Діагностичні ознаки гречкових
Квітки дрібні, двостатеві, зрідка одностатеві, у колосовидних, китицеподібних, волотевих суцвіттях або зібрані в пазушні пучки (2).
Оцвітина проста, із 4-6 вільних або зрослих у різному ступені квітколистків, що залишаються і розростаються або не розростаються при плоді (3).
Тичинок 3-9, в одному чи двох колах.
Гінецей псевдо-монокарпний, утворений 2-4 плодолистками.
Зав'язь верхня, одногнізда, з одним насінним зачатком.
Формула квітки: * Р(3-6)А6-9, 3+3 G (2-4)
Плід псевдомонокарпний горіхоподібний, дво-, чотири-, найчастіше тригранний, іноді крилатий.
Анатомічні ознаки - анізоцитні продихи (4), секреторні залозки (5), схизогенні секреторні вмістища (6). у паренхімі - кристали оксалату кальцію зірчастої форми - друзи (7),
Епідерма - з пучковими волосками (8).
Гірчак звичайний (спориш звичайний) -Polygonum aviculare
Використовують траву.
Хімічний склад: полісахариди, пектин, флавоноїди, кумарини, дубильні речовини, органічні кислоти, сапоніни, лігнановий глікозид авікулін, вітамін С, каротин, розчинні сполуки кремнієвої кислоти, залізо тощо.
Дія: діуретична, антимікробна, протизапальна, в'яжуча, кровоспинна, заспокійлива, метаболічна, протиалергічна, загальнозміцнююча.
Застосування: настій трави при хронічних захворюваннях сечовивідних шляхів, ослабленні фільтраційної функції ниркових клубочків і появі в сечі великої кількості солей щавлевої кислоти, при кровотечах, розладах діяльності шлунково-кишкового тракту, печінки. Препарати зменшують проникність стінок судин і підвищують здатність крові до зсідання, знижують артеріальний тиск, поглиблюють дихання, виводять з сечею токсичні продукти обміну, надлишок іонів натрію і хлору, тонізують м'язи матки і зупиняють кровотечі. Трава входить до складу препаратів марелін і фітоліт, збору за прописом Здренка (симптоматичного засобу при злоякісних новоутвореннях) та загальнозміцнюючої лікувально-профілактичної суміші. Зовнішньо - при ексудативному діатезі, вугрях, фурункулах, дерматиті. У народній медицині - при захворюваннях дихальних шляхів, набряках різного походження.
Гречка їстівна (г. звичайна, г. справжня) -Fagopyrum sagittatum (F.esculentum)
Використовують насіння, квітки, верхівки пагонів.
Хімічний склад: квітки і пагони містять дубильні речовини, рутин (біля 2,5 %) та інші флавоноїди; насіння багате на білок, крохмаль, цукор, органічні кислоти, вітаміни (В,, В2, Р, РР), макро- і мікроелементи.
Дія: загальнозміцнююча, антибактеріальна, протистоцидна, глистогінна, вітрогінна, проносна, жовчогінна.
Застосування: отримують препарати рутин, аскорутин, урутин, рутамін та інші, які виявляють Р-вітамінну активність - підтримують еластичність, функціональні властивості судин, попереджують атеросклероз. їх рекомендують при гіпертонії, геморагічних діатезах, ревматизмі, ендокардиті, крововиливах в сітківку ока тощо. Настій квіток та збори з квітками гречки діють як відхаркувальні засоби. З насіння виробляють крупи - цінний дієтичний продукт, показаний при недокрів'ї, захворюваннях шлунково-кишкового тракту і нирок, розладах нервової системи. В народній медицині настоєм квіток лікують бронхіт, а розтерте сухе листя використовують як присипку.
Щавель кислий (щ. домашній) - Rumex acetosa (R. domesticus)
Використовують прикореневе листя, корені, траву.
Хімічний склад: пуринові та фенольні сполуки, органічні кислоти, вітаміни, білки, ліпіди, солі заліза, калію тощо.
Дія: антимікробна, протизапальна, в'яжуча, кровоспинна, діуретична, травна.
Застосування: при набряках, для стимулювання перистальтики кишок, діяльності печінки і жовчного міхура, зміцнення капілярів, при запаленнях ясен, шкіри тощо. Свіжий сік - жовчогінний засіб, порошок з коріння, настій трави з корінням у великих дозах - проносні засоби, а у малих - в'яжучі.