1.2 Сутність та об’єкти стандартизації

В Україні здійснюється державна система стандартизації, яка регулюється різними нормативними документами. Основними з них є такі. По-перше, діє Декрет Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» (1993 р.). Він визначає правові та економічні основи систем стандартизації, установлює організаційні форми їх функціонування на території України. По-друге, Закон України «Про стандартизацію» (2001 р.), який установлює правові та організаційні засади стандартизації в Україні, спрямований на забезпечення єдиної технічної політики у цій сфері. Та, по-третє, Закон України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» (2005 р.). Цей Закон визначає правові та організаційні засади розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності, а також основоположні принципи державної політики у сфері стандартизації, технічного регулювання та оцінки відповідності. Треба відзначити, що дія вказаних нормативних документів поширюється на підприємства, установи й організації незалежно від форм власності та видів діяльності, що діють на території України, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності. Але не поширюється на деякі види діяльності - ядерні матеріали, фармацевтичну продукцію, стандарти медичного обслуговування, бухгалтерського обліку, освіти, а також інші соціальні стандарти, сфера дії яких установлюється відповідними законами.

У навчальній літературі та міжнародних документах існують різні визначення сутності стандартизації, що пов’язано з багатогранністю цього поняття. У Законі України «Про стандартизацію» наведено таке визначення. Стандартизація - діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву.

Таким чином, коротко можна сказати, що стандартизація є процесом формування та застосування норм для упорядкованого підходу до специфічних областей діяльності. Цей процес ґрунтується на вигоді і кооперації всіх зацікавлених сторін з метою досягнення функціональної наміченої працездатності, а також виконання всіх вимог техніки безпеки.

Виникає питання: що є об’єктами стандартизації? Об'єктами стандартизації є продукція, процеси та послуги, але не всі з них є об’єктами стандартизації. З точки зору доцільності об'єктами стандартизації має виступати все те, що має перспективу багаторазового застосування, використовується в різних сферах господарювання (тобто конкретна продукція, послуга, робота, технологія, методи, терміни, позначення і т.п.). Більш детально, це зокрема матеріали, складники, обладнання, системи, їх сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність, персонал і органи, а також вимоги до термінології, позначення, фасування, пакування, маркування, етикетування, системи управління якістю і системи екологічного управління.