- •1. Технологічна частина
- •2. Насосні станції II підйому
- •3. Подача води з рчв у водопровідну мережу міста
- •4. Режим роботи насосних станцій при пожежі
- •5. Вибір кількості насосів, що встановлюють на станції
- •6. Розрахунок діаметра підрізування робочого колеса
- •10. Паралельна робота насосів
- •7. Перерахування характеристик насоса на новий діаметр робочого колеса
- •8. Спільна робота насосів і трубопроводів
- •9. Розрахунок характеристики трубопроводу
- •Список літератури
3. Подача води з рчв у водопровідну мережу міста
Режим роботи НС визначається залежно від режиму водоспоживання населеного пункту. При заданій величині Кгодина вивчають сполучений графік добового водоспоживання населеного пункту і східчастої роботи насосної станції. Приймають дво− чи триступінчасту роботу насосів. Аналізують забезпеченість подачі в різні години доби.
У системах водопостачання без напірно-регулюючих ємностей насоси кожного ступеня підбирають з розрахунку на годину найбільшого водоспоживання в добу максимального водоспоживання.
Розглянемо режим роботи насосної станції в системі водопостачання середнього за величиною населеного пункту з коефіцієнтом годинної нерівномірності водоспоживання Кгод.=1,9.
Визначають максимальну продуктивність Qмакс кожної групи робочих насосів (годинна і секундна).
(3.1)
(3.2)
Рис. 2.1
(3.3)
(3.4)
Повний напір насосів, м:
Н=Нг+hwвс+hwн+hнс+ Нсв, (3.5)
де: Нг = Zпоч- ZРЧВ=148-138=10 м, − геометричний напір;
Zпоч − відмітка землі на початку водогінної мережі, м;
ZРЧВ − відмітка мінімального рівня води в РЧВ, м;
hwвс − втрати напору у всмоктувальних трубах, м (вважаємо, що вони увійшли в hнс );
hwн − втрати напору в напірних трубах, м;
(3.6)
3444,3+344,43=3788,73
де hlн і hмн − втрати напору в напірних трубах по довжині і місцеві, м.
,
м=3,87-890=3444,3 (3.7)
,
м.=0,1-3444,3=3444,43
(3.8)
Lн − довжина напірного водовода.
Нсв − необхідний вільний напір на початку мережі, м;
hнс − втрати напору в НС, м, (6-8м).
Ступінь подачі води |
Qвс, л/с |
Dвс, мм |
1000i |
I |
132,08 |
450 |
1,85 |
II |
190,71 |
450 |
3,65 |
Ступінь подачі води |
Qнап, л/с |
Dнап, мм |
1000i |
I |
66,04 |
300 |
3,87 |
II |
95,36 |
300 |
7,7 |
НтрI=10+0+3,79+7+18=38,79м;
НтрII=10+0+7,54+7+18=42,54м;
Аналіз роботи НСII виконують на два розрахункові випадки:
Максимального водоспоживання міста;
Гасіння пожежі.
У насосних станціях II підйому число всмоктувальних труб приймають не менше двох. Так, у системах з двома всмоктувальними трубопроводами кожний з них розраховують на витрату:
(3.9)
У насосних станціях II підйому приймають два напірних трубопроводи, кожний з яких розраховують на ту ж витрату, що й всмоктувальні труби.
4. Режим роботи насосних станцій при пожежі
При проектуванні систем водопостачання міст усі споруди, у тому числі насосні станції, повинні бути розраховані на подачу води для гасіння пожежі, запас якої знаходиться в резервуарах чистої води. Протипожежні водопроводи, як правило, поєднуються з господарсько − питними, за способами гасіння пожежі розрізняють водопроводи низького і високого тиску. Перша система застосовується звичайно на промислових об’єктах, друга − у населених пунктах.
У водопроводах низького тиску підвищення напору виробляється на час гасіння пожежі. Напір для одержання пожежних струменів у цих місцях мережі створюються пересувними пожежними насосами, які підвозять воду до місця пожежі і забирають воду з мережі через вуличні гідранти, при цьому напір у будь-якій точці мережі повинний бути не менше 10 метрів.
Під час гасіння пожежі НСII підйому повинна збільшити не тільки кількість подаваної води (подача насосів Qc), але в деяких випадках і напір Н.
Для цього на НСII підйому передбачається розміщення спеціальних пожежних насосів, що включаються в роботу при виникненні пожежі замість господарських чи насосів на додаток до них.
Повний напір насосів у момент пожежі, м:
Hn=Hгn+hwвсn +hwHn+Hсвn=10+0+13,90+12=35,9, (4.1)
де: Hгn − геометричний напір при пожежі, м;
hwвсn − втрати напору у всмоктувальній трубі при пожежі, м;
hwHn − втрати напору у водоводах і мережі при пожежі на ділянці від НСII до розрахункової точки пожежі, м;
Hсвn − вільний напір у розрахунковій точці пожежі, м.
П’єзометрична лінія при пожежі може пройти нижче чи вище рівня води в баці водонапірної башти. При цьому на період пожежі вежу відключають.
Залежно від співвідношення втрат напору hwHn і величини вільного напору Hсвn, напір насосів при пожежі Hn може бути більше, дорівнювати чи менше напору в системі при максимальному водоспоживанні Н.
При розрахунку водопроводів на випадок пожежі припускають, що пожежа може виникнути в годину максимального водоспоживання міста, у найбільш вилучених від джерел живлення і високо розташованих точках території міста.
Насосні станції II підйому в момент виникнення пожежі повинні забезпечити в місті подачу Qc’, л/с, рівну сумі двох величин:
Qc’=Q cмакс +Qп=190,71+70=260,71, (4.2)
де: Q cмакс − максимальна секундна подача НСII в годину максимального водоспоживання, л/с;
Qп − секундна подача НСII при розрахунковій витраті води на гасіння пожежі, л/с.
Розрахункову витрату води на зовнішнє пожежегасіння в населених пунктах приймають відповідно до вимог СНіП залежно від числа жителів і поверховості будинків у місті.
Розрахункова кількість мешканців у місті, чол.,
, (4.3)
де Qсут − розрахункова (середня за рік) добова витрата води на господарсько-питні потреби в місті, м3/доб:
; (4.4)
де:
−
витрата води за добу максимального
водоспоживання, м3/доб;
− коефіцієнт
добової нерівномірності водоспоживання
(приймається 1,1-1,3);
qж − питоме середньодобове (за рік) водоспоживання на господарсько − питні потреби населення, л/доб, чол.; приймається в залежності від рівня благоустрою будинків та інших умов (табл. 4.1).
Таблиця 4.1 – Норми питомого водопостачання
Рівень благоустрою районів житлової забудови |
Питоме господарсько − митне водоспоживання в населених пунктах на одного жителя середньодобове (за рік), qж л/доб |
Забудова будинками, обладнаними внутрішнім водопроводом і каналізацією без ванн З ванними і місцевими водонагрівачами З централізованим гарячим водопостачанням |
125-160 160-230
230-350 |
При відомому числі жителів і прийнятому характері районів житлової забудови міста за табл. СНіП визначають розрахункові данні щодо витрати води на зовнішнє пожежегасіння:
n − розрахункова кількість одночасних пожеж;
qп − витрата води на одну пожежу л/с.
Секундна подача насосів НСII на гасіння пожежі, л/с,
(4.5)
При визначенні режиму роботи насосів НСII у момент виникнення пожежі розглядають три основних випадки, що розрізняються співвідношенням необхідного напору при пожежі Нп і напору, що розвивається господарськими насосами Н:
Нп>Н;
Нп=Н;
Нп<Н.
Необхідний напір при пожежегасінні Нп більше напору господарських насосів Н. У НС II встановлюють протипожежні насоси необхідної подачі Qп і напору Нп, що включаються в момент виникнення пожежі і забезпечують у місті максимальне водоспоживання Qcмакс і протипожежну витрату Qп. У період роботи пожежних насосів господарські насоси виключають.
