- •Висновки.
- •3. Розглянути під мікроскопом голову свинячого ціп'яка і замалювоти її, позначивши присоски та гачки.
- •8. Висновки.
- •Висновки.
- •Висновки.
- •Записати класифікацію об'єктів вивчення латинською та українською мовами.
- •Висновки.
- •Висновки.
- •Записати класифікацію об'єктів вивчення латинською та українською мовами.
- •Висновки.
- •Висновки.
- •Висновки.
- •19.Висновки.
- •Висновки.
- •Висновки. Порівняльна характеристика класів губок
Записати класифікацію об'єктів вивчення латинською і українською мовами.
Розглянути зовнішню будову різноманітних морських зірок. Знайти верхній
аборальний) та нижній (оральний) боки, центральний диск та 5 променів (рук). На аборальному боці в одному з інтеррадіусів знайти мадрепову пластинку, а на оральному- ротовий отвір та амбулатральні ніжки, розташовані в амбулакральних борозенках. Під стереомікроскопом розглянути покриви аборальної і оральної частин, знайти голки та їх видозміни (педиципярії), шкірні зябра, амбулакральні ніжки. Побачене замалювати і позначити деталі будови.
Ознайомитись з морфологією офіури, знайти центральний диск, промені, аборальну та оральну частини, ротовий отвір та буроальні щілини. Розглянути скелет центрального диска та рук. Замалювати зовнішній вигляд офіури.
Ознайомитись з морфологією морського їжака. Знайти оральну та аборальну частини. На оральному боці знайти перистом, а на аборальному - перипрокт. На перистомі навколо ротового отвору розглянути педицелярії, а по його краях - зовнішні зябра у вигляді мішкоподібних виростів. Видалити голки з одного боку морського їжака та ознайомитись з його скелетом: розглянути ряди парних більш дрібних продірявлених платівок (амбулакральних або радіальних) та більших цільних (інтерамбулакральних та інтеррадіальних).
На аборальному боці морського їжака знайти непарні генітальні платівки і серед них - продірявлену мадрепорову, а також між генітальними - дрібніші окулярні, якими закінчується ряди амбулакральних платівок. Розглянути аристотелів ліхтар. Замалювати зовнішній вигляд морського їжака, позначивши деталі будови.
Ознайомитись із зовнішньою будовою неправильних морських їжаків.
Розглянути зовнішню будову морського огірка. Знайти черевний бік з трьома рядами амбулакральних ніжок (тривіум), на спинній - з двома рядами (бівіум). На передньому кінці тіла розглянути розгалужені щупальці з роздутими ампулами у їх основі, що оточують ротовий отвір. Замалювати зовнішню будову голотурі
Розглянути сухі препарати морських їжаків.
Скласти порівняльну таблицю класів голкошкірих.
Висновки. Порівняльна характеристика класів губок
Ознаки |
Вапнякові губки(Саlсаrеа),підклас Саlcinea |
Скляні губки(Нехасtinеllida,підклас Synplasma |
Звичайні губки(Demospogiae),підклас Сellularia.50-90% всіх губок |
Вид стгікул |
Вапнякові спікули характерні тільки для вапнякових губок(СаСОз) |
У скляних губок спікули кремнеземні (віОг) |
У звичайних губок спікули кремнеземніСБіСЬ) |
Розміщення спікул |
У вапнякових губок аксіальної нитки в клітинах немає. |
Спікули будуються навколо аксіальної нитки всередині клітини(4-х кутні) |
Спікули будуються навколо аксіальної нитки всередині клітини(3- 6 кутні) |
Утворення спікул |
Спікули утворюються позаклітинно |
Спікули утворюються у КЛІТИНІ.ЗОВНІШНІЙ скелет ЯВЛЯЄ собою СИНЦИТІЙ($уі1-раЗОМ),ТИП будови тканин з неявним відмежуванням клітин.Між клітитинами перемички. |
Спікули утворюються у клітині |
Будова спікул |
Спікули мають 3-4-вісну будову. |
Спікули мають 3-6 вісну будову. |
Спікули мають 1-4 вісну будову. |
Розміри спікул |
Спікули можуть бути до 10 см за розміром. |
Спікули можуть бути до 2м за розміром. |
Спікули можуть бути приблизно до 200мкм. |
Поділ спікул |
Спікули не поділяються на мегасклери та мікросклери (різноманітна форма). |
Спікули поділяються на мегасклери та мікросклери. |
Спікули поділяються на мегасклери та мікросклери. |
Колаген |
У вапнякових губок наявний вільний колаген. |
У скляних губок наявний вільний колаген. |
У скляних губок наявний вільний колаген,який має 2 форми: 1)з шороховатими фібрилами2)з гладенькими фібрилами. |
Тип іригаційної системи |
Губки типу аскон,сикон,лейкон |
Губки типу сикон |
Губки типу лейкон.Привідні канали щоїойі-просодуси,вивідні канали арЬос1и5- афодуси;отвір в привідний канал рговоруїе- прозопіль;в вивідний ароруїе-апопіль. |
Наявність спонгіну |
Спонгіну немає. |
Спонгіну немає. |
Присутній спонгін(це вид колагену що містить йод).Поєднується зі спікулами |
Личинка губок |
Личинка амфібластула. |
Личинка паренхімула. |
Личинка паренхімула проте зустрічається амфібластула і целобластула з порожниною. |
Ряди |
Ряд Ноmосоеlа |
Ряд Нехаsterophora |
Ряд Нарlosclerida |
|
Ряд Неtегосоеlа |
Ряд Аmphidiscophora |
Ряд Аgеlasida |
|
|
|
Ряд Наdromerida |
|
|
|
Ряд Аstrophorida |
Цікаво знати:В порожнині скляних губок Еuplectella marshalli та Еuplectella oweni постійно живуть рачки Spongicola.B кожній губці заключена пара таки рачків,самець і самка. Вони потрапляють в порожнину губки,ще в стадії личинки і в дорослій стадії вже не можуть вийти на свободу.
Губки мають дивовижну здатність до самовідновлення. Якщо їх протерти через кісею,то із отриманої речовини за рахунок зєднання окремих клітин утворюється багато нових правильно побудованих маленьких губок. Цікавий варіант цього досліда заключається в одночасному протирані через кісею губок, що належать до трьох різних родів(микроціона,стілотіелла,лізодендорікс).Із клітинної субстанції,отриманої в результаті протирання через кісею,утворилися губки різних видів. Це значить що змішування клітин різних видів не відбувалося.
Губки проганяючи воду через своє тіло звільнюють її від різних частинок. Наприклад невеличка Suberites domuncula? яка проживає в морі,пропускає через себе і очищу 240л води за годину-це в 40 тисяч разів більше від розміру її тіла. Чистота морської води в значній мірі залежить від губок.
