2)Засади розподілу доходів і видатків між ланками бюджетної системи України

Доходи і видатки місцевих бюджетів поділяються на :

-         Доходи і видатки, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів;

-         Доходи і видатки, які не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів ( доходи бюджету розвитку).

Поточний бюджет і бюджет розвитку – це одна з класифікацій частин бюджету, так само як поділ його на загальні і спеціальні фонди, якщо загальний фонд бюджету це власне сам бюджет (його доходна та видаткова частина в цілому), а спеціальний фонд можна визначити як «міні-бюджет» в складі бюджету, бюджет на визначену конкретну мету ( доходи і видатки передбачені на будівництво якогось об’єкту, витрати на іншу мету з чітко визначеними надходженнями саме на цю мету).

Поточний бюджет і бюджет розвитку – поділ бюджету (його доходів і видатків) на фінансування поточних проблем, тобто тих об’єктів (підприємств, установ, організацій) які вже існують і працюють.

Бюджет розвитку – доходи і видатки на розширення-відтворення (інвестиції на будівництво нових підприємств і об’єктів) та розширення і збільшення, модернізація наявних об’єктів, а також наукові та інші дослідження та технічні розробки, які дадуть відповідні результати в майбутньому.

Доходи місцевих бюджетів, які враховуються при визначені коштів бюджетних трансфертів (кошик доходів):

1.     Податок з доходів фізичних осіб ( в частинах визначених бюджетним кодексом, бюджетом кожного рівня);

2.     50% зборів за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення;

3.     50% збору за спеціальне водокористування ( ресурсів державного значення);

4.     50% за користування надрами загальнодержавного значення;

5.     Плата за ліцензії, сертифікати та патенти на певні види господарської діяльності;

6.     Плата за ліцензії на право експорту \ імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів ( тільки для Києва та Севастополя);

7.     Плата за державну реєстрацію, державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам (державне мито з господарських спорів іде повністю до державного бюджету, а решта за належністю судів);

Доходи, які не враховуються при визначені коштів міжбюджетних трансфертів ( ст. 69 БК):

1.     Фіксований податок;

2.     Податок на прибуток підприємств комунальної власності;

3.      Платежі за використання природних ресурсів місцевого значення;

4.     Плата за землю;

5.     Податок на промисел;

6.     Плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності;

7.     Місцеві податки і збори.

Видатки місцевих бюджетів включають бюджетні призначення на конкретні цілі пов’язані з реалізацією місцевих програм ( ст. 89 БК).

БК передбачає систему міжбюджетних трансфертів:

1.     Дотації вирівнювання:

2.     Субвенції

3.     Кошти, що передаються до державного бюджету та місцевих бюджетів до інших бюджетів

4.     Додаткові дотації

Розрахунок обсягів видатків для визначення обсягів міжбюджетних трансфертів здійснюється за допомогою двох показників:

1.     Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості для місцевих бюджетів

2.     Корегуючий коефіцієнт до фінансового нормативу бюджетної забезпеченості