2 Українська держава гетьмана п.Скоропадського (1918 р)

На з’їзді хліборобів – землевласників за підтримки окупаційної адміністрації владу було передано генералу П.Скоропадському, який проголосив себе гетьманом України, зосередив у своїх руках законодавчу, виконавчу та судову владу; керував зовнішньою політикою був головнокомандуючим армії та флоту.

Внутрішня політика:

Політико-адміністративний устрій:

• Україна перетворювалась на державу монархічного типу на чолі з гетьманом;

• Структура влади: Гетьман – Рада міністрів (Ф.Лизогуб) – губернські й повітові старости –градоначальники в містах;

Економічний розвиток:

• Відновлена приватна власність, в тому числі й на землю;

• Повернення націоналізованих підприємств попереднім власниками;

• Скасовано 8-годинний робочий день, заборона страйків;

• Запровадження гривні, відкриття українських банків;

Національно-культурний розвиток:

• визнання української мови державною;

• українізація освіти: відкриття українського університету в Кам’янці-Подільському, засновано українські кафедри в університетах, відкрито 150 гімназій тощо;

• створено Українську Академію наук на чолі з В.Вернадським;

• засновано український архів, державну бібліотеку, галерею мистецтв, український театр;

Військова справа:

• організовано дивізій загальною кількістю 65 тис.;

• спроба відновлення українського козацтва.

Зовнішня політика

• установлення дипломатичних відносин з 12 країнами;

• підписано перемир’я з Радянською Росією;

Причини падіння гетьманату:

- поразка Німеччини у Першій світовій війні;

- залежність України від окупантів;

- відсутність дієздатної армії;

- відновлення старих порядків, що призвело до наростання соціальної напруги;

- вузька соціальна база (буржуазія, поміщики, заможні селяни):

- виникнення опозиції.

3 Директорія унр

Опозицію гетьману утворили УНС на чолі з В.Винниченком та УНДС на чолі з А.Ніковським. 13 листопада 1918 р. для керівництва повстанням проти гетьмана створено Директорію УНР – тимчасовий орган державної влади під час повстання, а після перемоги – найвищий орган державної влади України. До її складу увійшли: В.Винниченко (голова), С.Петлюра (головний отаман військ), Ф.Швець , А.Макаренко, О.Андріївський.

Повстання почалося з Білої Церкви, дуже швидко війська Директорії увійшли до Києва – 18 грудня 1918 р.

Внутрішня політика Директорії:

Політична діяльність:

• скасування Гетьманщини, відновлення УНР;

• влада належить трудовому народу (причому виборчих прав була позбавлена і інтелігенція);

• законодавча влада належить Трудовому конгресу;

• створено уряд – Рада народних міністрів на чолі з В.Чеховським;

• розквіт отаманщини;

• 22 січня 1919 р. проголошено Акт соборності УНР та ЗУНР;

Соціально-економічний розвиток:

• ліквідація приватної власності;

• аграрна реформа (конфіскація поміщицьких земель) – проводилась дуже повільно;

• відновлення 8-голинного робочого дня, встановлення робітничого контролю за виробництвом;

Але в умовах громадянської війни та інтервенції соціально-економічні перетворення були відкладені.