4.2. Трасування внутрішньоквартальних каналізаційних мереж

Трасування внутрішньоквартальної каналізації, так само, як і внутрішньоквартального водопроводу, спочатку виконують в олівці на синьці фрагмента планування кварталу, а потім наносять на аркуш.

Каналізаційною мережею потрібно відвести стічні води від каналізаційного колодязя KKI-I і всіх будинків у міський каналізаційний колектор, скидаючи їх в одному місці колектора.

У місцях зміни діаметра, на поворотах, які по ходу руху рідини повинні мати прямій або тупий кут, при зміні ухилу й приєднанні однієї або декількох труб, а також на прямих ділянках мережі при діаметрі труб до 150 мм через кожні 35 м, при діаметрі до 450 мм через кожні 50 м улаштовують оглядові колодязі.

Каналізаційні труби між колодязями прокладають тільки по прямої лінії. На відстані 1...2 м від червоної лінії вглиб двору влаштовують контрольний колодязь (ККК).

Каналізаційну, мережа можна прокладати по випускних колодязях, розташованим в існуючих і проектованого будинків (див. рис. 1).

При трасуванні самопливної каналізаційної мережі необхідно максимально використати ухил рельєфу місцевості, тобто каналізаційну мережу, по можливості, потрібно прокладати по ухилі місцевості. Обсяг грабарств при цьому буде мінімальним.

4.3. Гідравлічний розрахунок внутрішньоквартальної каналізаційної мережі

У результаті розрахунку на розрахункових ділянках потрібно визначити: витрата, діаметр, ухил труби, а на початку й кінці кожної ділянки - оцінки дна лотка й рівня води (стічної рідини).

Гідравлічний розрахунок ведеться в наступному порядку.

1. Внутрішньоквартальну (дворову) каналізаційну мережу, протрасовану на плані фрагмента кварталу (див. рис. 1), розбивають на розрахункові ділянки від колодязя KKI-I до підключення її до міського колектора. Нумерують тільки ті точки, у яких відбувається зміна розрахункової витрати. Там, де траса проходить по випускних колодязях існуючих і проектованих будинків, від колодязя до колодязя витрата змінюється, але з метою скорочення розрахункових ділянок варто приймати, що вся витрата стічної рідини від будинку надходить у той колодязь, що першим зустрічається на шляху руху стоку.

Границям ділянок привласнюють порядковий номер від першого колодязя (KK1-1) до міського колектора (див. рис.1), а розрахункові ділянки нумерують цифрами 1-2, 2-3 і т.д.

При визначенні розрахункових витрат потрібно мати на увазі, що водовідведення тісно зв'язано й визначається тими ж закономірностями, що й режим водоспоживання, тому добові q^г, годинні й секундні витрати стоків можна обчислити за методикою визначення витрат у системі водопостачання.

У таких приймачах стічної рідини, як умивальники, мийки, вся вода, що випливає з водопроводу, відразу попадає в каналізаційну мережу, і розрахункові витрати в обох системах рівні. У ваннах і змивних бачках наповнення з водопроводу йде повільно, а спорожнювання після процедури - зі значними секундними витратами. Розрахункові витрати стоків при малому числі приладів вище, ніж у системі водопостачання. При великій кількості приладів витрати окремих приладів накладаються, осереднюються й наближаються до витрат у системі водопостачання.

Гідравлічний розрахунок каналізаційної мережі ведуть по максимальній секундній витраті згідно [1]:

а) при загальній максимальній секундній витраті води в мережах холодного й гарячого водопостачання, що обслуговують групу приладів, максимальний секундна витрата стічних вод, л/с:

б) в інших випадках:

де q^tot - загальна максимальна розрахункова витрата води, обумовлена по (1) аналогічно визначенню витрат у системі водопостачання, л/с:

q^tot=5q₀

- витрата стоків від санітарно-технічного приладу з найбільшим водовідведенням (див. дод. I), л/с.

При визначенні розрахункової витрати на ділянці 1-2, тобто витрати, що надходить у колодязь КKI-I від жителів сусіднього кварталу, допускається приймати N = U .

2. Після обчислення розрахункових витрат на ділянках визначають діаметри й ухили трубопроводів, оцінки дна лотка й рівня води, а також глибини каналізаційних колодязів.

При цьому варто керуватися вимогами [6]:

мінімальний діаметр внутрішньоквартальної каналізаційної мережі - 150 мм;

мінімальні припустимі ухили:

для труб діаметром 150 мм - 0,008;

для труб діаметром 200 мм - 0,007 (для труб більших діаметрів можна використати спрощену формулу

розрахункові швидкості й наповнення залежно від діаметра труби:

Діаметр мм	Швидкість vміп при наповненні H/D
	0,6	0,7	0,75
150...…250	0,7
300...…400		0,8
450...…500			0,9

Тут - швидкості, що самоочищають, які дозволяють транспортувати по трубопроводах зважені речовини, що перебувають у стічній рідині, без випадання їх в осад, чим запобігає замулюванню трубопроводів.

Для гідравлічного розрахунку каналізаційних мереж використовують таблиці А.А.Лукіних [7], витримки з яких наведені в дод. 8.