- •Основи технології та екологічної безпеки Теплових та атомних електростанцій
- •Тема 1. Енергетика і типи електростанцій
- •1.1. Енергетичні ресурси, види електростанцій.
- •1.2. Види споживання енергії і графіки навантажень електростанцій.
- •1.3. Типи тес і аес.
- •Тема 2. Схеми паротурбінних енергетичних установок електростанцій
- •2.1. Схеми конденсаційних електростанцій на органічному і ядерному паливі.
- •2.2. Схеми теплоелектроцентралей.
- •3.1. Показники теплової економічності кес.
- •Тема 3. Показники теплової та загальної економічності електростанцій
- •3.2. Показники теплової економічності тец
- •3.3. Показники загальної економічності електростанцій.
- •Тема 5. Регенеративний підігрів живильної води на тес і аес
- •5.1. Вплив регенеративного підігріву на теплову економічність.
- •5.2. Типи регенеративних підігрівачів.
- •Тема 7. Відпустка теплоти з електростанцій
- •7.1. Споживачі технологічної пари.
- •7.2. Відпустка пари від турбін з протитиском.
- •7.3. Режими роботи турбін типу р і пт.
- •7.4. Поповнення втрат конденсату.
- •7.5. Застосування пароперетворюючої установки.
- •7.6. Відпустка тепла на опалення, вентиляцію і побутові потреби.
- •7.7. Система теплопостачання.
- •Тема 8: Елементи принципових теплових схем електростанцій
- •8.1. Регенеративні підігрівачі.
- •8.3. Деаератори.
- •8.5. Конденсатори.
- •8.6. Сепаратори і промперегрівачі аес з турбіною насиченої пари.
- •8.7. Випарники і пароперегрівачі.
- •8.8. Мережеві підігрівачи.
- •Тема 9. Водний режим електростанцій.
- •9.1. Поведінка домішок по тракту електростанції.
- •9.2. Вивод домішок з тракту електростанції.
- •9.3. Особливості вхр реакторних контурів аес.
- •Тема 14. Технічне водопостачання електростанцій
- •14.1. Споживачі технічної води на електростанції
- •14.2. Системи технічного водопостачання.
- •14.3. Споруди і пристрої систем водопостачання
- •14.4. Вибір системи водопостачання тес і аес
- •Тема 16. Вибір майданчиків для будівництва електростанцій. Генеральний план тес і аес
- •16.1. Загальні принципи розміщення електростанцій і вибір майданчиків
- •16.2. Генеральний план електростанцій
7.3. Режими роботи турбін типу р і пт.
Турбіни типу ПТ, що мають як промисловий так і опалювальний відбори, дозволяють працювати в будь-якому з численних режимів як по тепловому, так і по електричному графікам. Вони встановлюються на промислових ТЕЦ в доповнення до турбін типу Р і передають на їхній промисловий відбір частину навантаження по технологічній парі. В той же час опалювальний відбір використовується для підігріва мережевої, сирої і хімічно очищеної води. Турбіни типу ПТ встановлюються також на чисто опалювальних ТЕЦ, і в цьому випадку їхній промисловий відбір використовується для задоволення споживачів технологічної пари, що знаходяться поблизу ТЕЦ, і для покриття власних потреб ТЕЦ.
Для регулювання тиску опалювального відбору встановлюється поворотна діафрагма.
Режим звичайно задається наступними даними:
Дп, Рп, Дт, Рт, Nтурб.
Дп, Рп – витрата технологічної пари і її тиск;
Дт, Рт – витрата пари на опалення і її тиск;
Nтурб – потужність турбіни.
Є обмеження значень Дп і Дт, що зв'язані балансами потоку пари і потужності. В типові характеристики, узагальнюючі результати іспитів турбін і заводські розрахунки, включені графічні характеристики турбін, що називаються діаграмами режимів. По діаграмі режимів можна знайти До по заданим Дп, Дт, Nтурб. При цьому діаграма побудована для номінальних значень промислових і опалювальних відборов. Для приведення До до заданих Рп і Рт додаються поправочні криві.
7.4. Поповнення втрат конденсату.
Крупні промислові ТЕЦ відпускають щогодини велику кількість технологічної пари (до 3500 т/ч). Повернення конденсату складає усього 35%. Тому треба мати обезсолюючі установки відповідної великої продуктивності. Слід враховувати можливість аварійного забруднення зворотного конденсату на виробництві, що примушує скидати такий конденсат. В випадках аварійного зливу конденсата ефективними виявляються резервні ємності знесоленої води, що дозволять зберегти відпустку пари на потрібному рівні. Знесолену воду треба деаерувати, підігріти і подати в деаератори з Р=0,6 МПа.
Перша ступінь підігріва – це підігрів сирої води, що іде на обезсолюючу установку. Підігрів сирої води можна здійснити у вбудованих пучках конденсаторів турбін, утилізуя при цьому теплоту пари, що надходить в конденсатор.
Підігрів знесоленої води до t=100 0С можно здійснювати в мережевих підігрівачях і після цього деаерувати в атмосферному деаераторі разом з зворотнім конденсатом. Далі цю суміш зворотного конденсата і знесоленої води підігрівають до t=140-150 0С в пароводяному підігрівачі паром промислового відбору. При менших витратах додаткової води використовують опалювальний відбір.
Крупні обезсолюючі установки надто громіздкі і вимагають нейтралізації промивних вод. Тому при порівняльно низькій якості вихідної води термічна водопідготовка стає економічно конкурентноспроможною з хімічним знесоленням.
7.5. Застосування пароперетворюючої установки.
Тепло на технологічні потреби подається споживачу звичайно з паром, що відбираються або безпосередно від ПТУ, або від спеціальних апаратів, що називаються пароперетворювачами. В схемах з пароперетворювачами від турбіни пара, що відбирається, конденсується в цих апаратах, а конденсат, що утворився, вертається в систему регенерації підігріва. Споживачу при цьому подається вторинний пар, що генерується у пароперетворювачі хімічно обробленої води.
Тиск в відборі повинен бути вище тиску пари, що генерується, а це пов'язано з недовиробіткомл електроенергії. Однак при цьому зберігається весь конденсат, що утвориться з гріючої пари.
Застосовувати схему з пароперетворювачем має сенс, коли більша частина конденсата пари втрачається у споживача або цей конденсат забруднюється. В інших випадках доцільно застосовувати схеми без пароперетворювача.
Вибір тієї або інший схеми може бути проведений на основі техніко-економічних розрахунків.
Схема включення пароперетворювача наведена на рис.7.5.:
Рис.7.5. Схема включення пароперетворювача.
1-підвод гріючої пари; 2-відвод вторинної пари; 3-пароперегрівач; 4- пароперетворювач; 5-охолоджувач конденсату; 6-охолоджувач продувки; 7-підігрівач живильної води пароперетворювачів; 8-живильний насос; 9-підвод пару до підігрівача та деаератора; 10-деаератор.
Для того щоб не переривати подачу пари споживачу при зупинці турбіни, звичайно до пароперетворювача підводиться резервна лінія, що гріє пар від редукційно-охолоджувальної установки.
Звичайно тепло з паром подається промисловим підприємствам, що знаходяться поблизу електростанцій і тиск не перевищує 1,6 МПа. Конструктивно пароперетворювач подібній випарнику пари.
Атомна ТЕЦ не може бути одноконтурною. Однак навіть при двоконтурній схемі з реактором з водою під тиском не можна відводити пар споживачам безпосередно з відборів турбіни, бо при появі протічок радіоактивний пар може потрапити до споживача. На такій АЕС відпустка пари може вироблятися тільки через пароперетворювач. При триконтурній схемі радіоактивні речовини навіть при появі протічок в ПГ не можуть потрапити в робоче середовище. Тому пар може подаватися споживачу безпосередно від турбіни.
Так на Шевченківській АЕС, де встановлений реактор на швидких нейтронах з натрієвим теплоносієм, пара, що відпрацювала в турбінах, подається в пристрій, в якому виробляється дистилят морської води. Дистилят виробляється в кількості, необхідній для забезпечення водою населення міста і підприємств.
