4. Види цінних паперів

Акції (від лат. actio – дія, дозвіл) – цінні папери, випущені акціонерними товариствами, які засвідчують вкладення певної кількості капіталу і дають право їхньому власникові на отримання певного доходу (дивіденду) з прибутку акціонерного товариства (табл.4).

Таблица 4. Класифікація акцій.

На пред’явника		Іменні		Привілейовані (власник акції має право на фіксовану частку доходу – дивіденд)
В иди акцій
Прості (розмір дивідендів визначається не одразу, а після отримання прибутку)		З правом голосу		Без права голосу

Облігація (від лат. obligo – зобов'язання) – документ, засвідчує передачу грошей у борг на певний строк із право отримання щорічного фіксованого доходу та зобов'язання повернення суми боргу у визначений строк.

Вексель (від нім. Wechsel – розмін) – письмове боргове зобов'язання за встановленою законом формою, яке видається позичальником (боржником, векселедавачем) кредитору (век-селеотримувачу), що надає останньому право вимагати від боржника повернення зазначеної у векселі суми в певний строк.

Варрант – цінний папір, що випускається разом з облігацією чи привілейованою акцією і дає її власникові право на додаткові пільги у визначений час.

Ваучер – майновий купон, що видається в процесі приватизації державного майна для придбання акцій підприємств, які підлягають приватизації.

Сертифікат (депозитний) – фінансовий документ, випущений банком, який засвідчує наявність грошового депозиту і зобов'язання виплатити цю суму тримачеві сертифіката у певний строк. Це цінний папір на пред'явника. Процент за депозитні сертифікати сплачується щорічно або одночасно із погашенням. Термін “сертифікат” походить від латинського certum, що означає “правильно”, та facio – “роблю”.

Коносамент (від франц. connaissement від connaitre – знати, розуміти) – розписка, що видається агентом транспортного

Термін “фрахт” походить від німецького fracht, тобто “вантаж”, і вживається на позначення:

1. вантажу;

2. плати за перевезення вантажу водними шляхами або плати за використання суден протягом визначеного часу.

Найбільший міжнародний фрахтовий центр знаходиться в Лондоні. Досить могутні фрахтові біржі знаходяться в Гамбурзі, Генуї, Токіо, Нью-Йорку, Гонконзі.

Розглянуті вище біржі називаються спеціалізованими.

Універсальна біржа – біржа, яка здійснює операції не тільки з широким асортиментом товарів, а й з валютою, цінними паперами та фрахтовими контрактами.

Отже, біржі – це ринкові структури, де укладаються угоди, здійснюються біржові операції (табл.5).

Таблица 5. Класифікація біржових операцій.

Ф’ючерсні		Форвардні
Види біржових операцій (угод)
Угоди з премією (опціони)		Онкольні

Угода (операція) – домовленість про взаємну передачу прав вен зобов'язань стосовно біржового товару, яка супроводжується передачею фінансового інструмента (банківських документів чи грошей) від однієї особи до іншої.

Форвардна угода – строкова угода за готівковою формою розрахунку, відповідно до якої покупець і продавець погоджуються на поставку товару обумовленої якості та кількості (або валюти) на певну дату в майбутньому. Ціна товару, курс валюти тощо фіксуються в момент укладання угоди

Ф’ючерсні угоди – угоди про купівлю-продаж фінансових інструментів або товарів обумовленої марки на біржах за умови підприємства (судна, літака тощо) відправникові вантажу, яка засвідчує прийняття вантажу для перевезення і зобов'язання і видати його в пункті призначення тримачеві коносаменту. Передача коносаменту здійснюється за правилами передачі цінних паперів (іменний, ордерний або на пред'явника) і рівнозначна передачі самого вантажу.

На первинному ринку цінних паперів відбувається розміщення щойно випущених цінних паперів. Емітентами можуть бути: державні органи влади різних рівнів, підприємства, організації, іноземні юридичні особи.

Вторинний ринок цінних паперів забезпечує перепродаж раніше випущених цінних паперів через фондову біржу і позабіржовий оборот. Громадяни та юридичні особи, що купують цінні папери від свого імені й за свій рахунок, є інвесторами.

Валютна біржа – біржа, що здійснює на регулярній та впорядкованій основі купівлю-продаж іноземної валюти за ринковими цінами.

Курс, який встановлюється на біржі, називають офіційним курсом. Він лежить в основі розрахунків комерційних банків із клієнтами. У роботі валютної біржі беруть участь представники держави.

Біржовим валютним товаром є валюта і золото.

Біржа праці – державна структура, яка опосередковує стосунки між роботодавцями і найманою робочою силою.

Функції служби зайнятості:

• вивчення і прогнозування ситуації на ринку праці;

• організація громадських робіт;

• організація перекваліфікації кадрів за вимогами ринку;

• виплата допомоги з безробіття;

• відшкодування (часткове) витрат, пов’язаних зі зміною місця роботи.

Фрахтова біржа – постійно діючий ринок, на якому даються угоди щодо фрахтування та від фрахтування суден.

Тут концентрується інформація про:

• попит і пропозицію на тоннаж;

• рівень фрахтових ставок;

• умови договору фрахтування.

оплати їх за узгодженою ціною через певний проміжок часу після укладання угоди. Ф'ючерсні угоди укладаються не з метою купівлі чи продажу, а з метою страхування (хеджування) угоди стосовно наявного товару, або з метою отримання різниці від перепродажу ф'ючерсної угоди, або для отримання прибутку від зміни цін і курсів, що відбуваються на кінець ліквідаційного періоду.

Ф'ючерсні угоди найчастіше використовують для продажу товарів великими партіями з характерною для них тенденцією до значних коливань цін (сільськогосподарські та сировинні товари), валюти, акцій, облігацій, для банківських вкладів, іпотеки і т. ін.

Функції ф'ючерсних угод:

• зменшення ризику, пов'язаного з різким коливанням цін;

• забезпечення стійкості одиниць господарювання;

• гарантування передбачуваності господарської діяльності;

• здешевлення кредиту.

Онкольні угоди – система купівлі реального товару або цінних паперів, за якою ціна не фіксується аж до вимоги покупця . Продавець страхує себе хеджуванням продажу. Ціна, за якою він закриває хедж, стає ціною закупівлі реального товару.

Хедж – строкова угода, укладена для страхування від можливого коливання цін.

Опціон – договірне зобов'язання купити або продати певний вид цінностей чи фінансових прав за встановленою на момент підписання угоди ціною в межах певного періоду. В обмін на отримання такого права покупець опціону сплачує продавцеві певну суму – премію. Ризик покупця опціону обмежений цією премією, а ризик продавця зменшується на величину отриманої премії.

Опціон на купівлю дає право, але не зобов'язує купити ф'ючерсний контракт, товар або іншу цінність за певною ціною. Використовується при грі на підвищення, дає змогу після сплати невеликої премії отримати необмежений прибуток від підвищення цін.

Опціон на продаж дає право, але не зобов'язує продавати ф'ючерсний контракт або інші цінності за визначеною ціною. Використовується цей опціон при грі на пониження і після сплати невеликої премії забезпечує необмежений прибуток від зниження цін.

Аукціон – форма організації реалізації товарів та послуг, що ґрунтується на проведенні публічних торгів, де право купити має той, хто пропонує найвищу ціну.

Головні суб'єкти аукціону:

• власник цінностей (продавець);

• організатор аукціону;

• покупець.

Первинна (вихідна) ціна визначається угодою між організатором аукціону і власником – продавцем. Торги на аукціоні веде аукціоніст, який має певні повноваження оголошувати найвищу ціну під час торгів.

Види аукціонів:

• товарні – реалізують вироби мистецтва, ювелірні вироби, хутра та інші унікальні вироби;

• валютні – один із методів організації валютного ринку країни. Це публічні валютні торги. Об'єкт валютного аукціону

• валютні відрахування організацій. Мета валютного аукціону

• - надання можливостей купити валюту тим суб'єктам господарювання, які не мають можливості заробити її або отримати з 11, централізованих фондів.