2.2 Методи та інструменти розв'язання проблеми заборгованості в сша

Різке збільшення державного боргу США вже під час першого президентського терміну Рональда Рейгана (майже в 2 рази, з 834 млрд дол в 1980 до 1525 млрд дол в 1986 (в цінах 1982 року)) [11] викликало заклопотаність Конгресу, результатом якої стало прийняття в 1985 Закону про збалансований бюджет і контроль за дефіцитом в надзвичайних умовах (Акт Гремма-Рудман-Холлінгс). Закон передбачав щорічні заходи щодо зменшення дефіциту і досягненню збалансованого бюджету до 1991 року (надалі цей термін кілька разів продовжується).

З 2004 по 2007 рік знижувався дефіцит федерального бюджету, тобто, уряд США намагався наблизити витрати до реальних доходів. Однак зниження змінилося сильним зростанням, і на кінець 2009 року дефіцит бюджету збільшився вдвічі.

Сьогоднішній президент США Барак Обама запроваджує заходи з порятунку економіки і виведення країни з кризи, виділяючи гроші з бюджету на фінансування банків. Однак в останній його заяві прозвучало, що ці фінанси витрачаються не розумно, і, що чергове фінансування допоможе лише трейдерам і менеджерам з Wall Street, але не економіці країни. Крім того, для порятунку фінансового сектора президент ініціював створення «поганого» банку, який буде страхувати ненадійні активи, на що, за оцінками аналітиків, знадобиться ще близько 2 трлн. дол. Перспектива такої широкої роздачі грошей пов'язана з серйозними ризиками. Дефіцит бюджету США в 2009 році перевищив 1,3 трлн. дол У зв'язку з цим уряд не зможе фінансувати програму Обами за рахунок бюджетних коштів. Єдиний спосіб відшукати гроші на погашення боргу - це зовнішні позики під цінні папери держказначейства.

США нарощує борг за допомогою випуску державних цінних паперів. Аналітики міжнародного рейтингового агентства Moody's прогнозували, що до осені 2010 року обсяг зовнішнього боргу США досягне 9 трлн. дол, або 62% від ВВП країни.

Щоб розплачуватися за старими боргами, американці постійно влазять у нові. Коли підходить час погашувати облігації, вони випускають і продають нові боргові зобов'язання. За статистикою, кожну хвилину американський борговий сніговий ком приростає на 12,5 мільйона доларів.[]

Борг США росте по 1,4 млрд. дол на день, або майже по одному мільйону доларів за хвилину. За експертними оцінками, в 2050 році борг США складе 350 відсотків від річного ВВП.

Далі ситуація буде ставати все гіршою і гіршою так як кількість працездатного населення в процентному співвідношенні буде поступово зменшуватися. За чверть століття американців, які старші 65 років стане у двічі більше. Крім того, також збільшиться й кількість дітей. Борг США буде рости за рахунок поточних воєнних операцій на Близькому Сході. Десятирічне обслуговування обійдеться бюджету в 2,4 трлн. дол.

США можуть собі дозволити таку «розкіш» «Жити в борг» на відміну від інших країн, завдяки Федеральній резервній системі, яка є емітентом основної резервної валюти світу. США вже зараз не можуть обслуговувати свій борг. З точки зору простого економічного аналізу, Америка - абсолютно ненадійний боржник. В іншій ситуації ніхто б не позичав цій країні. Але всі розуміють, що якщо це припинити, то великі проблеми будуть не тільки в Америки, зупиниться світова економіка.

Таким чином, до тих пір поки американський долар є світовою резервною валютою, США фактично зможуть продовжувати фінансувати програми підтримки своєї економіки за рахунок фінансових ресурсів решти світу.

При цьому аналітики приходять до висновку, що незважаючи ні на що, економіка США залишається досить стабільною. У США ще жодного разу не відмовлялися платити і жодного разу не оголошували дефолту. Попит на американські боргові облігації залишається високим, що відстежується за котируваннями їх прибутковості, а значить,що і вартість залучення коштів для США низька. Цінні папери держказначейства інвестори зараз вважають найбезпечнішим активом. Таким чином, їх надійність забезпечується не стільки стійкістю економіки США, скільки довірою світу до неї.

Ще одним інструментом розв'язання проблеми заборгованості в США можна вважати підвищення планки державного боргу. За оцінками деяких аналітиків, загроза економічної кризи в країні на початок 2006 року була досить велика [10]. Перевищення державного боргу повинні були компенсувати кошти пенсійного фонду. Про це йшлося в листі, направленому в конгрес главою міністерства фінансів США Джоном Сноу. Крім того було відзначено, що вже до 20 березня 2006 можливе перевищення встановленого раніше стелі в $ 8,2 трильйона. У зв'язку з цим Сноу звернувся до законодавців з проханням негайно підвищити цей поріг.

Міністром фінансів США Тімоті Гайтнером був направлений в конгрес офіційний запит на збільшення законодавчого межі федерального боргу Сполучених Штатів понад чинного на той момент значення в 12,1 трлн дол Гайтнер прогнозував, що держборг США міг упертися в «стеля» вже в середині жовтня 2009 року [11].

17 грудня 2009 Конгрес підвищив планку держборгу на 290 млрд дол - до 12,4 трлн дол для фінансування витрат уряду США протягом ще шести тижнів. Дане підвищення дозволить уникнути дефолту за зобов'язаннями США в найближчому майбутньому [12].

21 січня 2010 сенатори від демократичної партії внесли законопроект про підвищення планки державного боргу США на 1,9 трлн дол - до 14,3 трлн дол Законопроект був прийнятий. Планка даного розміру боргу була досягнута на початку травня 2011. Верхня планка державного боргу США з 1940 року піднімалася близько ста разів.

Всім відомо те, що щорічне стрімке збільшення заборгованості США мало не призвело до дефолту у 2011році, тому для його запобігання уряд США запровадив низку заходів.

16 травня 2011 міністр фінансів США Т. Гайтнер повідомив конгрес, що державний борг країни досяг максимального встановленого законом рівня. За словами міністра, йому доводиться використовувати «різні бухгалтерські виверти» в якості заходів для запобігання дефолту [13]. 12 липня 2011 президент США Б. Обама заявив, що незабаром у федеральній казні може виявитися недостатньо грошей для своєчасної виплати пенсій 27 мільйонам пенсіонерів, якщо держборг не буде збільшений. 15 липня того ж року Обама заявив, що, якщо до ранку 16 липня Конгрес не збільшить ліміт держборгу, США можуть оголосити технічний дефолт.

29 липня Палата представників відмовилася голосувати з питання про борг США по законопроекту, що передбачав збільшення його планки до 15,2 трильйонів доларів. 30 липня Сенат США відхилив республіканський законопроект щодо підвищення стелі держборгу і скорочення бюджетного дефіциту: 59-ма голосами «проти», 41 «за». Останнім днем ??для законодавчого підвищення планки держборгу було 2 серпня 2011, оскільки 3 серпня були передбачені великі виплати за державними видатками, які нічим було обслуговувати.

2 серпня 2011 за 12:00 до можливого оголошення дефолту Сенат США проголосував за збільшення держборгу на 2,4 трильйона доларів, тим самим дефолт був відкладений. Держборг склав в той день більше 14,3 трлн дол . В той же день, 2 серпня, президент США Барак Обама встиг підписати прийнятий закон про держборг, запобігши технічний дефолт [14]. В той же і на наступний день були розміщені нові державні облігації США на кілька сот мільярдів доларів.

Незважаючи на домовленість між республіканцями (більшість у Конгресі) і демократами (президент), «підвішена» протягом з 16 травня по 2 серпня ситуація зі збільшенням стелі боргу привела в результаті побоювань інвесторів дефолту США [21] до нестабільності фондових ринків; ціна золота ще 18 липня встановила світовий рекорд, перевищивши 1600 доларів за унцію, а кредитний рейтинг США був знижений [15] S & P 4 серпня з максимального «ААА» до «АА +» із прогнозом «негативний» на тлі проблем з держборгом і зростанням дефіциту держбюджету.

3 серпня 2011 в результаті нових запозичень, згідно агентству S & P, державний борг Сполучених Штатів Америки перевищив валовий внутрішній продукт США.

4 серпня 2011 рейтингове агентство Standard & Poor's вперше (з 1860-х років) знизило кредитний рейтинг США як держави. Це обвалило світові фондові ринки, а ціна на золото поставила новий світовий рекорд, перевищивши 1700 доларів за унцію [15].

Розділ 3. Динаміка формування зовнішнього боргу України та шляхи його реструктуризації

3.1 Оцінка динаміки та структури зовнішнього боргу України

Зовнішній борг України почав формуватись вже на початковому етапі своєї незалежності у 1991 році. Саме формування державного боргу пройшло 6 етапів, а саме:[16]

1. Перший етап формування проходив з 1991року по 1994рік. В цей період до фінансування дефіциту бюджету залучаються виключно прямі кредити Національного банку та утворення зовнішнього боргу шляхом надання урядових гарантій за іноземними кредитами. Політика у сфetрі зовнішніх позик характеризувалась хаотичністю та неузгодженістю. На цьому eтапі Україна не вдавалась до позик у міжнародних фінансових організацій та комерційних позик.

2. Другий етап - 1995 - 1996 рр. Зoвнішній державний борг зростав висoкими темпами і формувався за рахунок отримання зовнішніх позик від міжнародних фінансових організацій

3. Третій етап сформувався в період 1997 - перша половина 1998 року. Цей період характеризувався активним урядoвим позичанням як на внутрішньoму, так і на зовнішньому ринках капіталу, на який Україна вийшла в серпні 1997 року. Також Україна почала залучати зовнішні комерційні позики. Сильно зменшились надходження від міжнародних фінансових організацій, через гальмування Україною реформування економіки.

4. Четвертий етап це друга половина 1997 року - 2000 рік. На цьому етапі був обмежений доступ України до іноземних ринків капіталів. Загроза настання неплатоспроможності країни. В цeй період вперше було здійснено низку операцій щодо реструктуризації частин внутрішнього та зовнішнього боргу України. Успішне проведення реструктуризації комерційного боргу в квiтнi 2000 року дозволило не лише скоротити державний борг на 152 млн дол. США, а й зменшити загальний обсяг виплат в 2000 році на 900 млн дол. США. Міністерствo фiнансів здiйснило реструктуризацію боргових зобов'язань перед НБУ. Державні цінні пaпери, які були випущені у 1998-2000 рoках та підлягали погашенню у 2000-2004 роках, були замінені на процентні облігації з терміном погашення протягом 2002-2010 років.

5. П'ятий етап проходив нa протязі 2001-2007 років. Цей період ще називають періодом економічного зростання. Прямий державний та гарантований державою борг поступово зменшується до 12,2% від валового внутрішнього продукту України. Упрaвління державним боргом в цей період характеризується переходом від антикризового управління до проведення виваженої боргової політики, націленої на зменшення боргового навантаження на економіку держави. Укрaїна прaгне реалізувати на практиці довгострокові механізми вирішення бoргових прoблем. Здійснено 6 суверенних випусків ОЗДП на зовнішніх ринках капіталу задля фінансування державного бюджету.

6. Шостий етап формування державного боргу (2008-2009рр.) Глобальна фінансова криза ліквідності. Падіння експортної виручки, відновлення співпраці з МВФ, зростання прямого державного боргу до 29,8% від ВВП. Цей етап можна назвати періодом загрози втрати боргової безпеки.

Боргова зобов'язаність і надалі продовжує збільшуватись, і тому на сьогоднішній день дослідники виділити наступний, сьомий етап формування державного боргу України (2009 - 2011 рр.) Всі економічні негаразди в Україні, спричинені світовою фінансовою кризою та політичною нестабільністю. У 2010 році МВФ виділив Україні стабілізаційний кредит задля допомоги економіці країни. Сьогодні Україна стоїть на порозі значного зростання боргового тягаря, здатного вже в найближчому майбутньому істотно підвищити фiнансові ризики й посилити депресивний тиск на всіх економічних агентів.

[Табл. 3.1.]

Етапи формування зовнішнього боргу в Україні
І етап	1991 - 1994 рр
ІІ етап	1995 - 1996 рр
ІІІ етап	1997р - І пол. 1998 р
IV етап	ІІ пол. 1997р - 2000 р
V етап	2001 - 2007 рр.
VI етап	2008 - 2009 рр.
VII етап	2009 - 2011 рр.

Структурнo дeржавний борг України складaється з внутрішнього і зовнішнього. У 1992 рoці прийнято Закон "Про дeржaвний внутрішній борг України", яким визначeно, що дeржавним внутрішнім боргом України є строкові боргові зoбов'язання уряду України у грошовій формі. Дeржавний внутрішній бoрг гарантується всім майном, щ пeребуває у загальнодержавній власності.

Державний зовнішній бoрг -- це бoргові зoбов'язання держави перед нерезидентами щoдо пoвернення пoзичених кoштiв (основна сума боргу) та вiдсотків за ними.

До складу зовнішнього державного боргу України включаються такі основні види заборгованості (за джерелами фінансування)[17]:

- Зобов'язання за позиками, які надані міжнародними фінансовими організаціями (МВФ, ВБ, ЄС, ЄБРР);

- Заборгованість перед зарубіжними державами (Росії, Туркменістану, Японії, ФРН, США та ін.);

- Зобов'язання за позиками, наданими закордонними комерційними банками (фідуціарні кредити);

- Заборгованість фізичним та юридичним особам-нерезидентам з обслуговування та погашення внутрішніх і зовнішніх позик.

- Виходячи з критеріїв мети залучення і використання коштів, зовнішній борг України поділяється на такі групи:

- Кредити, залучені з метою фінансування дефіциту державного бюджету та підтримку платіжного балансу країни;

- Пов'язані кредити, надані в рамках міждержавних та міжурядових домовленостей;

- Інвестиційні кредити, залучені суб'єктами господарської діяльності під державні гарантії;

- Довгострокові негарантовані кредити, залучені недержавними позичальниками в рамках власних проектів розвитку.

Загальна сума українського боргу перед МВФ зросла до 12 млрд 660 млн доларів.[18] Затверджена 28 липня програма stand by для України загальним обсягом понад 15 мільярдів доларів стала четвертою за обсягом серед програм допомоги МВФ, які діють нині. Вона поступається за розмірами лише Греції, Румунії та Угорщині. Нині на Україну припадає кожен п'ятий долар заборгованості всіх країн перед МВФ за стандартними кредитними програмами. [19]

Нещодавно свою кредитну статистику оприлюднив також Світовий банк.[20] Україна у списку боржників СБ - на десятому місці. Вона винна банку більше, ніж Росія, - понад 3 мільярди доларів. Світовий банк заявляє про ризик розірвання угоди «stand by» між Україною і Міжнародним Валютним Фондом через велику суму заборгованості та невиконання Україною вимог поставлених МВФ.

Україна реструктуризувала 18,96 млн євро свого боргу Франції. Про це повідомило Міністерство фінансів. Борг реструктуризовано терміном на 12 років із 3-річним пільговим періодом із процентною ставкою 5,8% річних,.

Сума в 18,96 млн. євро є частиною українського боргу Франції, а загальна сума 35,5млнєвро.

В результаті підписання угоди з Урядом Японії загальна сума сплачених штрафних відсотків за несвоєчасне здійснення платежів склала 45,75 млн. ієн, загальна сума нарахованої та сплаченої пені за відстрочення платежів із сплати відсотків за оригінальними контрактами - 12,6 млн. ієн, а додаткові витрати на обслуговування реструктуризованого боргу перед цією країною становитимуть 1357,2 млн. ієн. [21]

Валовий зовнішній борг країни включає всі види заборгованості резидентів України перед нерезидентами, які класифікуються за чотирма основними секторами економіки:

- сектор державного управління;

- органи грошово-кредитного регулювання;

- банки;

- інші сектори.

Динаміку валового обсягу зовнішніх зобов'язань України в І півріччі 2011 року характеризували:

· розміщення урядом облігацій зовнішньої державної позики на 2.8 млрд. дол. США;

· випуск під гарантії уряду єврооблігацій інших секторів економіки (на 0.7 млрд. дол. США); накопичення короткострокового боргу інших секторів за торговими кредитами та простроченою заборгованістю (2.9 млрд. дол. США);

· подальше скорочення зовнішньої заборгованості банківського сектору (0.6 млрд. дол. США).

Рис.3.1.(динаміка валового зовнішнього богру України)

*за даними Нацфонального банку України

Як можемо бачити з вище наведеного графіку, то валовий зовнішній борг у % до ВВП найвищих показників досяг у 2010 післякризовому році, він перетнув позначку 120млрд.дол.США.

Протягом І півріччя 2011 року обсяг валового зовнішнього боргу України збільшився на 6.0 млрд. дол. США (на 5.1%) і за станом на 01.07.2011 р. дорівнює 123.4 млрд. дол. США. Стосовно ВВП борг скоротився до 81.9% порівняно з 85.0% на початок року[22].

За рахунок операцій платіжного балансу в І півріччі 2011 року обсяг зовнішнього боргу України збільшився на 4.5 млрд. дол. США. Курсові різниці та інші зміни збільшили обсяг боргу на 1.5 млрд. дол. США. Майже три чверті приросту валового зовнішнього боргу у звітному періоді було забезпечено зовнішніми залученнями уряду, державних банків та компаній. Рис.3.2.(приріст обсягів валового зовнішнього боргу України)

Далі проаналізуємо зміни зовнішньої заборгованості України по кожному сектору. І так, перший сектор який ми будемо аналізувати буде сектор державного управління.

Майже три чверті приросту валового зовнішнього боргу у звітному періоді було забезпечено зовнішніми залученнями Уряду, державних банків та компаній. Зовнішній борг секторів державного управління (далі - ДУ) та органів грошово-кредитного регулювання (далі - ОГКР) збільшився на 2.6 млрд. дол. США (на 8.0%) - до 35.1 млрд. дол. США (23.5% від ВВП), у тому числі за рахунок курсової різниці - на 0.9 млрд. дол. США. Протягом першого півріччя 2011 року Уряд розмістив ОЗДП на 2.8 млрд. дол. США. Одночасно відбулося планове погашення ОЗДП 2004 року на 600 млн. дол. США. Протягом першого півріччя 2011 року Уряд розмістив ОЗДП на 2.8 млрд. дол. США. Одночасно відбулося планове погашення ОЗДП 2004 року на 600 млн. дол. США. Інвестиції нерезидентів в облігації внутрішньої державної позики (далі - ОВДП) скоротилися на 0.3 млрд. дол. США. Зобов'язання ОГКР перед МВФ зросли за звітний період на 0.3 млрд. дол. США до 7.8 млрд. дол. США за рахунок зміни курсу спеціальних прав запозичень.

Рис.3.3. (заборгованість державного сектору)

*за офіційними даними Національного Банку

Заборгованість банківського сектору ми можемо спостерігати за діаграмою, яка буде нижче наведена. На графіку видно, що у першому півріччі 2011 року українські банки продовжили скорочувати свої зовнішні боргові зобов'язання. З початку року вони зменшилися на 0.6 млрд. дол. США - до 27.5 млрд. дол. США (18.4% від ВВП). З кінця 2008 року борг банківського сектору скоротився майже на третину (на 12 млрд. дол. США). Протягом звітного півріччя спостерігалося зменшення зовнішніх зобов'язань банків за кредитами (переважно довгостроковими) на 1.8 млрд. дол. США (на 9.3%). Одночасно зобов'язання за валютою та депозитами нерезидентів в українських банках зросли на 0.9 млрд. дол. США.

Рис.3.4.(заборгованість банківського сектору)

*за офіційними даними Національного Банку

У цілому чисте зменшення боргу банків за рахунок операцій становило 0.8 млрд. дол. США, у той час як курсова різниця та інші зміни протягом першого півріччя 2011 року збільшили його на 0.2 млрд. дол. США[22].

І нарешті проаналізуємо зовнішню заборгованість за іншими секторами. Знову ж таки звертаємось за даними до Національного Банку України, які відображено на

рис.3.5. (заборгованість інших секторів економіки) [22].

*за офіційними даними Національного Банку

Зовнішній борг інших секторів економіки (включно з міжфірмовим боргом) за перше півріччя 2011 року зріс на 4.1 млрд. дол. США (на 7.2%) - до 60.8 млрд. дол. США (40.7% від ВВП). За рахунок власне операцій обсяг боргу зріс на 3.6 млрд. дол. США, а за рахунок курсової різниці та інших змін - на 0.5 млрд.дол.США. Звітний період відзначився: зростанням кредиторської заборгованості підприємств за зовнішньоторговельними операціями (на 2 млрд. дол. США - до 15.8 млрд. дол. США); накопиченням простроченої заборгованості за негарантованими кредитами до 4.7 млрд. дол. США порівняно з 3.8 млрд. дол США на початок року; залученням під гарантії Уряду 0.7 млрд. дол. США за єврооблігаціями на фінансування інфраструктурних проектів.

Короткострокова складова боргу інших секторів внаслідок швидкого накопичення зобов'язань за торговими кредитами та простроченою заборгованістю зросла до 36.1% порівняно з 33.5% на початок 2011 року.

Узагальнюючи всі показники зовнішньої заборгованості України по різних секторах економіки за останні 3 роки і беручи за основу методологію МВФ [додаток В] можна зробити аналіз наступним чином. З кожним роком заборгованість країни зростала. Взагалі заборгованість України має стабільну тенденцію зростання. Якщо взяти до уваги 2009 - 2011роки, то за цей період зовнішня заборгованість збільшилася на 22840 млн. дол. США. За останній 2011 рік валовий зовнішній борг збільшився на 8890 млн. дол. США. Ці показники ще в черговий раз підтверджують негайну необхідність в імплементації нових діючих заходів щодо покращення кризової ситуації в Україні.