2. Довгострокове (оперативне) прогнозування

Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, опрацювання планів роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів.

Для довгострокового (оперативного) прогнозування використовуються такі дані:

- загальна кількість НХР для об’єктів, які розташовані в небезпечних районах (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів тощо). У цьому разі приймається розлив НХР „вільно”, (при „вільному" виливі НХР висота шару (h) вважається такою, що не перевищує 0,05м, при виливі "у піддон" (обваловану місцевість) висота шару приймається h=Н─0,2м, де Н─висота обвалування,(м).;

- метеорологічні дані: швидкість вітру в приземному шарі - 1 м/с, температура повітря 20⁰С, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) - інверсія, напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360 град.;

- середня щільність населення для цієї місцевості;

- площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ)

S(змхз)=3,14×Г²;

- площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ)

S(пзхз)=0,11×Г²;

- ступінь заповнення ємності (ємностей) приймається 70% від паспортного об’єму ємності;

- ємності з НХР при аваріях руйнуються повністю;

- при аваріях на продуктопроводах (аміакопроводах тощо) кількість НХР, що може бути викинута, приймається за її кількість між відтинувачами (для продуктопроводів об’єм НХР приймається 300-500 т);

- заходи щодо захисту населення детальніше плануються на глибину зони можливого хімічного забруднення, яка утворюється протягом перших 4 годин після початку аварії.

3. Аварійне прогнозування

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого забруднення.

3.1. Вихідні дані при аварійному прогнозуванні:

- тип і кількість НХР на об'єкті Q, (т);

- умови зберігання НХР: у ємностях (обваловані, не обваловані), трубопроводах;

- висота обвалування ємності Н, (м); .

- метеоумови: напрямок (азимут) і швидкість вітру (V,м/с), температура повітря (°С), ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП): інверсія, ізотермія, конвекція;

- характер місцевості: відкрита, закрита (довжина забудови, лісового масиву, км);

- кількість людей на об’єкті (в населеному пункті), що може опинитися в зоні можливого зараження;

- забезпеченість населення засобами захисту, (%).

3.2. Параметри які визначаються при проведенні аварійного прогнозування:

1. Глибина прогнозованої зони хімічного зараження, Гпзхз, км;

2. Ширина прогнозованої зони хімічного зараження, Шпзхз, км;

3. Площа прогнозованої зони зараження, Sпзхз, км²;

4. Площа зони можливого хімічного зараження Sзмхз, км².

5. Час підходу хмари зараженого повітря до заданого об’єкта (населеного пункту), tniдх., год (хв);

6. Час вражаючої дії фактора зараження НХР, typ, год;

7. Можливі втрати людей в осередку хімічного ураження, В, осіб.

Прогнозування і оцінка хімічної обстановки здійснюється з використанням таблиць і розрахунків. Усі розрахунки виконуються на термін не більше 4 годин після початку аварії (taв=4год)- тривалість збереження сталих метеоумов. Після цього прогноз має бути уточненим.