Модель рівноваги товарного ринку, або модель Сея:
AS=AD,
де, AS – сукупна (агрегована) пропозиція;
AD – сукупний (агрегований) попит.
Модель національних рахунків. Вона констатує, що обсяг загальних національних витрат дорівнює національному доходу країни:
AE = Ni,
де, AE – сукупні витрати;
Ni – національний дохід.
3. Модель рівноваги заощаджень та інвестицій. Якщо частина отриманого доходу не споживається, а заощаджується, то закон Сея і рівновага товарного ринку не порушуються при умові, що заощадження у повному обсязі будуть надані підприємницькому сектору у формі інвестицій. Посередником у цьому процесі може бути банківська система. Рівновага заощаджень та інвестицій встановлюється завдяки коливанням процентної ставки як ціни ресурсів фінансового ринку.
S=I,
де, S – національні заощадження;
I – сукупні інвестиції.
Рис. 1.4. Економічний кругообіг грошових та матеріальних потоків
4. Модель рівноваги грошових та матеріальних потоків. Ця модель ґрунтується на основному рівнянні монетаризму:
M*V = P*Y,
де, M – середньорічна маса грошей, що перебувають в обігу;
V – швидкість обігу грошей, що визначається як кількість оборотів грошової одиниці протягом року;
Y – реальний ВВП;
P – загальний рівень цін, розрахований як дефлятор ВВП.
Економіка ринкового типу розвивається нерівномірно, періоди зростання змінюються спадами. Коливання економіки, що мають систематичний характер, називаються економічними циклами. У процесі циклічних коливань змінюється ринкова кон’юнктура, тобто співвідношення сукупного попиту і сукупної пропозиції.
Економічні цикли мають такі характеристики:
1) тривалість циклу:
• столітні цикли;
• довгі хвилі, або цикли Кондратьєва (40-60 років);
• будівельні цикли, або цикли Кузнєца (17-18 років);
• великі цикли ділової активності, або цикли Жуглара (8-10 років);
• малі цикли ділової активності, або цикли Кітчена (3-4 роки);
• сезонні короткострокові коливання ділової активності та короткострокові галузеві коливання;
2) фази циклу (рис. 1.5). Сучасне моделювання економічного циклу виділяє дві його фази та дві поворотні точки. Основною фазою є зростання економіки, яке за певних умов перетворюється у перегрівання економіки, після чого наступає падіння виробництва.
Рис. 1.5. Фази економічного циклу
Якщо падіння триває менше 6 місяців, воно називається рецесією.Падіння тривалістю від 6 до 12 місяців називається спадом, понад 12 місяців – депресією;
3) амплітуда циклічних коливань означає швидкість піднесення та глибину спадів упродовж ділового циклу.
4) макроекономічні показники на різних фазах циклу мають неоднаковий напрям дії. За цим критерієм розрізняють:
• проциклічні показники – зменшуються в умовах спаду та збільшуються на фазі піднесення, наприклад, реальний обсяг ВВП, рівень зайнятості;
• антициклічні (контрциклічні) – збільшуються при спаді та зменшуються при піднесенні, наприклад, обсяг товарно-матеріальних запасів в економіці;
• ациклічні показники – їх рівень не залежить від циклічних коливань, наприклад, урожайність зернових у сільському господарстві;
5) упродовж ділового циклу змінюються співвідношення попиту та пропозиції товарів, сукупних доходів і витрат економіки. За таких умов виникає макроекономічна нестабільність.
6) для згладжування циклічних коливань за кейнсіанською теорією залежно від фази ділового циклу вживаються відповідні заходи короткострокового антициклічного регулювання економіки:
• на фазі циклічного спаду застосовується антикризове регулювання, яке в макроекономіці отримало назву стимулюючої (експансійної) економічної політики;
• для ліквідації макроекономічної нестабільності при економічному бумі держава використовує антиінфляційне регулювання, яке називається стримуючою або рестрикційною (від слова рестрикція, що означає жорсткі заходи) економічною політикою.
Тестові завдання
1.Що вивчає макроекономіка?
А) Закономірності розвитку промислового виробництва.
Б)Умови економічного зростання країни.
В) Закономірності функціонування національної економіки.
Г) Економічну політику держави.
2. Об’єктом макроекономіки є:
А) Економічні ресурси країни.
Б)Основний капітал.
В) Економічна система.
Г) Приватна економіка.
3. Об'єкти макроекономічного аналізу характеризують:
А) Агреговані величини.
Б) Ймовірні величини.
В) Порівняльні величини.
Г)Відносні величини.
4. Нормативна функція макроекономіки спрямована на обґрунтування:
А) Рекомендацій щодо подальшого економічного розвитку.
Б) Економічної політики держави.
В) Наслідків економічної кризи.
Г) Шляхів забезпечення економічного зростання.
5. Позитивна функція макроекономіки спрямована на вивчення:
А) Фактичного стану виробництва.
Б) Шляхів подолання спаду виробництва.
В) Факторів економічного зростання.
Г) Методів державного регулювання економіки.
6. Макроекономічні моделі показують:
А) Об'єктивне зростання показників.
Б) Взаємозв'язок між макропоказниками.
В) Зв'язок між державними суб'єктами.
Г) Зв'язок між екзогенними величинами.
7. У який період макроекономічний аналіз виділився як окрема галузь знань?
А) XVIII ст.;
Б) XIX ст.;
В) XX ст.;
Г) Правильні відповіді (А) і (Б).
8. Макроекономіка досліджує економічні процеси на рівні:
А) Підприємства;
Б) Галузі виробництва;
В) Окремого ринку;
Г) Національної економіки.
9. Макроекономіка не вивчає:
А) Механізм інфляції;
Б) Окремого споживача;
В) Економічне зростання;
Г) Економічну політику держави.
10. До основних макроекономічних цілей суспільства можна віднести:
А) Економічне зростання;
Б) Повну зайнятість;
В) Стабільний рівень цін;
Г) Усі відповіді правильні.
11. Фундаментальна суперечність людського суспільства:
А) Суперечність між матеріальними потребами людей та економічними ресурсами;
Б) Суперечність між матеріальними потребами суспільства та економічною політикою держави;
В) Суперечність між рівнем економічного розвитку країни та інтелектуальним рівнем нації;
Г) Суперечність між матеріальними потребами суспільства та економічною системою.
12. До матеіальних ресурсів відносять:
А) Земля;
Б) Праця;
В) Капітал;
Г) Правильні відповіді (А) і (В).
13. Якщо наведена крива виробничих можливостей переміститься ліворуч, то можна стверджувати, що:
А) Удосконалилася технологія виробництва;
Б) Повніше стали використовуватися ресурси;
В) Неповно стали використовуватися виробничі можливості;
Г) Збільшився обсяг задіяного реального капіталу.
14. Розподільчу ефективність характеризує:
А) Зв’язок між кількістю ресурсів, витрачених у процесі виробництва, і кількістю товарів отриманих в результаті використання цих ресурсів;
Б) Максимальна віддача від залучених у виробництво ресурсів;
В) Залучення ресурсів до виробництва саме тих товарів та послуг, які найбажаніші й найпотрібніші для суспільства;
Г) Використання усіх наявних для виробництва ресурсів.
15. Яке з тверджень поділяють прихильники ліберальної філософії макроекономіки?
А) Зрівняльний розподіл доходів творить ефективну національну економіку;
Б) Ефективною є лише приватна власність, всі ж інші форми власності мало результативні;
В) Національна економіка не мае автоматичного механізму, який забезпечує повну зайнятість ресурсів;
Г) Уряд через бюджетно-податкову політику має впливати на сукупну пропозицію.
16. Яке з тверджень поділяють прихильники марксистської філософії макроекономіки?
А) Ринковий механізм спроможний збалансувати національну економіку;
Б) Ринковий механізм неспроможний збалансувати національну економіку;
В) Центральне державне планування не забезпечує ефективний розподіл ресурсів в економіці;
Г) Найбільш ефективною є приватна власність.
17. Який постулат не поділяють прихильники кейнсіанської філософії макроекономіки?
А) Приватна власність є високоефективною;
Б) Ринкова система не має автоматичного механізму, який забезпечує повну зайнятість ресурсів;
В) Обсяг національного виробництва й рівень зайнятості визначаються чинниками попиту;
Г) Обсяг національного виробництва й рівень зайнятості визначаються чинниками пропозиції.
18. Яке твердження неправильне?
А) Платежі фірм домогосподарствам за ресурси називають доходами домогосподарств;
Б) Різницю між валовими та чистими інвестиціями називають амортизацією;
В) До реальних змінних відносять кількісні змінні та відносні (порівняльні) ціни;
Г) Поєднання в аналізі номінальних і реальних змінних називають класичною дихотомією.
19. Яке твердження правильне?
А) Модель є спрощеною теоретичною схемою впливу екзогенних змінних на ендогенні;
Б) Макроекономіка вивчає поведінку окремих економічних субєктів на ринках ресурсів;
В) Позитивна економіка вивчає те, що повинно бути;
Г) домогосподарства є юридичними особами, що виробляють товари та послуги з метою задоволення своїх потреб.
20. Яка ознака не характеризує вітчизняну модель ринкової економіки?
А) Значна питома вага державного сектора;
Б) Наявність ефективного приватного власника;
В) Відсутність ефективного приватного власника;
Г) Високий рівень тіньової економіки.
Питання для самоконтролю
1. Охарактеризуйте економічну систему як об’єкт макроекономіки.
2. Охарактеризуйте предмет макроекономіки.
3. Охарактеризуйте основні етапи розвитку макроекономіки як науки.
4. Назвіть основні макроекономічні суб’єкти та охарактеризуйте їх взаємодію.
5. Охарактеризуйте основні методи макроекономічного аналізу.
6. Охарактеризуйте основні економічні моделі.
8. Охарактеризуйте основні риси моделі економічного кругообігу.
9. Розкрийте зміст макроекономічної політики
10. Назвіть основні цілі макроекономічної політики та охарактеризуйте її інструментарій.
Рекомендована література
1. Аналітична економія: макроекономіка і мікроекономіка: Навч. посіб.: У 2 кн. / За ред. С. Панчишина і П. Островерха. – Кн. 1. Вступ до аналітичної економіки. Макроекономіка. – К.: Знання. – 2006.– 723 с.
2. Базилевич В. Д., Базилевич К. С., Баластрик Л. О. Макроекономіка: Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. – К.: Знання, 2004. – 851 с.
3. Базілінська О. Я. Макроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 442 с.
4. Батура О.В., Івашина О. Ф., Новикова Л. Ф. Макроекономіка: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 236 с.
5. Вініченко І. І., Гончаренко О. В., Дацій Н. В., Корецька С. О. Макроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 176 с.
6. Круш П. В., Тульчинська С. О. Макроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 400 с.
7. Макроекономіка: Навчальний посібник. / О. Я. Базілінська. – К.: ЦУЛ, 2005. – 448 с.
8. Мельникова В. І., Климова Н. І. Макроекономіка: Навчальний посібник. – 2-е видання, виправлене і доповнене. – К.: ВД „Професіонал”, 2005. – 400 с.
9. Мэнкью Н. Г. Принципи макроэкономики: Учебник для вузов. 2-е изд. / Пер. с англ. – СПб.: Питер, 2006. – 576 с.
10. Панчишин С. М. Макроекономіка: Навчальний посібник. Вид. 3-те, стереотипне. – К.: Либідь, 2005. – 616 c.