- •Розділ 1
- •1. Загальні відомості про господарство на час складання курсової роботи
- •2. Характеристика кліматичних умов
- •3. Урожайність сільськогосподарських культур в господарстві за останні 3 роки та на час складання плану удобрення у сівозміні
- •3. Урожайність основних сільськогосподарських культур в господарстві, ц/га
- •4. Прийняті в господарстві сівозміни
- •План накопичення органічних добрив у господарстві
- •Розрахунки потреби вапна та вапняних матеріалів для польової сівозміни
- •Розділ 2
- •Виробництво і нагромадження гною
- •5. Розрахунки нагромадження підстилкового гною в господарстві
- •План використання добрив у сівозміні
- •Балансово-розрахунковий метод встановлення норм мінеральних добрив Розрахунок норм мінеральних добрив на заплановану урожайність балансово-розрахунковим методом*
- •Винос елементів живлення плановим урожаєм Винос npk плановим врожаєм сільськогосподарських культур (дані планового врожаю використовуються з таблиці 3 курсової роботи)
- •Баланс елеметів живлення у сівозміні Баланс npk та забезпечення потреби в них рослин польової сівозміни, кг/га
- •12. Окупність добрив приростом урожайності сільськогосподарських культур, кг на 1кг д.Р.
- •13. Агрономічне обгрунтування плану використання добрив у сівозміні
- •Розділ 2 Виробництво і нагромадження органічних добрив у господарстві
- •5. Виробництво і нагромадження гною
- •6. Накопичення органічних добрив в господарстві
- •Хімічна меліорація грунтів полів сівозміни
- •8. План використання добрив у сівозміні
- •Орієнтовні норми мінеральних добрив під основні с.-г. Культури
- •Винос поживних речовин із грунту врожаями с.-г. Культур та коефіцієнти їх використання
- •Примірний вміст елементів живлення в органічних добривах та коефіцієнти використання поживних речовин с.-г. Культурами
- •Без внесення органічних добрив
- •З внесенням органічних добрив
- •10. Визначення балансу поживних речовин у грунтах сівозміни
- •Оріентовна урожайність сільськогосподарських культур без добрив, ц/га
- •Нормативи балансу поживних речовин у сівозміні (у % від виносу урожаєм) залежно від вмісту рухомих форм p2o5 і k2o в дерново-підзолистих та сірих лісових грунтах
- •13. Агрономічне обґрунтування плану використання добрив у сівозміні
- •12. Оцінка системи удобрення
- •Нормативна окупність (агрохімічна ефективність 1кг д.Р.) мінеральних добрив приростом врожайності сільськогосподарських культур
- •Рекомендована література
6. Накопичення органічних добрив в господарстві
Розраховують всі органічні добрива в перерахунку на гній, що можуть бути використані в господарстві (табл. 6). Виписують гній підстилковий, що накопичується в господарстві з врахуванням втрат (табл. 5), гноївку.
Розраховують надходження органіки з соломою. Для цього визначають урожайність соломи – урожайність зерна озимої пшениці чи жита за останній рік множать на коефіцієнт 1,2-1,8 та на коефіцієнт 3,5 (1 т соломи за кількістю органічної речовини при додадтковому внесенні на кожну тонну 7-10 кг азоту еквівалентна 3,5 т гною).
При розрахунках вирощування сидеральних культур вказується, яка культура, її врожайність та кількість органічної речовини, що надійде в грунт при умові, що 1 т зеленої маси сидератів еквівалентна 0,8 т гною. Солома та сидерати використовуються на площі 15-20% від площі орних земель.
Сумуються всі види органічних добрив, записується в колонку – всього органічних добрив – ділиться на площу орних земель і знаходиться насиченість органічними добривами (це кількість цих добрив, що припадає на 1 га орних земель).
Хімічна меліорація грунтів полів сівозміни
Ефективність мінеральних добрив різко знижується при їх використанні на кислих грунтах. Тому в господарстві в кожній сівозміні відповідно до матеріалів агрохімічного обстеження виділяють поля, на яких необхідно проводити вапнування, встановлюють послідовність вапнування грунтів на окремих полях сівозміни з урахуванням ступеня їх кислотності, ступеня насиченості грунту основами і відношення окремих сільськогосподарських культур до реакції грунту.
Потребу грунту у вапнуванні в курсовій роботі, (табл.7) студент встановлює для польової сівозміни, для якої розробляється план удобрення (табл.8 курсової роботи).
Найбільш точно оптимальна норма вапна (100% СаСО3), особливо на сірих лісових ґрунтах, чорноземах вилугуваних, опідзолених та осолоділих, що містять понад 3% гумусу, обчислюється за гідролітичною кислотністю за формулою:
норма СаСО3=
,
т/га
де – 0,5 кількість СаСО3, необхідних для нейтралізації 1мг.екв кислотності в 1кг грунту, кг;
–
величина гідролітичної
кислотності, мг.екв/100г грунту;
S – площа 1га, 10000м2;
h – глибина орного шару, м;
d – щільність грунту, т/м3;
1000 – для перерахунку в тонни.
У випадку, коли вапняний матеріал заорюють на глибину 0,25м, а щільність грунту становить 1,2 т/м3, формула визначення норми 100% вапна буде мати такий вигляд:
норма СаСО3, т/га = *1,5
Якщо дані про гідролітичну кислотність відсутні, норму вапна визначають за обмінною кислотністю (pHКCl) (табл. 1 додатку). Ця норма становить ¾ норми СаСО3 за гідролітичною кислотністю. Враховуючи це, в тих сівозмінах де потрібно, норму СаСО3 збільшують на 25%.
Таблиця 1
Норма вапна (СаСО3, т/га), встановлена за pHКCl, що складає ¾ від норми, встановленої за гідролітичною кислотністю
Гранулометричний склад грунту |
Кислотність грунту (pHКCl) |
|||||
сівозміна з льоном і картоплею |
бурякова сівозміна |
|||||
до 4,5 |
4,6-5,0 |
5,1-5,5 |
до 4,5 |
4,6-5,0 |
5,1-5,5 |
|
Піщані |
3,0 |
2,0 |
1,0 |
3,7 |
2,5 |
1,2 |
Супіщані |
3,5 |
2,5 |
1,5 |
4,4 |
3,1 |
1,9 |
Легкосуглинкові |
4,5 |
3,5 |
2,5 |
5,6 |
4,4 |
3,1 |
Середньосуглинкові |
5,0 |
4,5 |
3,5 |
5,9 |
5,6 |
4,4 |
У сівозмінах з картоплею, житом, люпином, вівсом на легких ґрунтах бажано підтримувати pHКCl на рівні 5,5-5,7, а у сівозмінах з буряками, ячменем, озимою пшеницею – 6,5-6,7.
Оптимальне значення pHКCl для грунтів різного гранулометричного складу, допустимий рівень збільшення pHКCl за разовим внесенням вапна наведено в табл. 2 додатку.
Таблиця 2
Оптимальне значення pHКCl залежно від гранулометричного складу грунту
Вміст гумусу, % |
Гранулометричний склад грунту |
||||||||
піщаний |
зв’язано- піщаний |
супіщаний |
легко-суглинковий |
середньо-суглинковий |
важко-суглинковий |
глини легкі |
глини середні |
глини важкі |
|
1 |
5,5-5,6 |
5,6-5,7 |
5,7-5,8 |
5,8-6,0 |
6,0-6,1 |
6,1-6,3 |
6,3-6,5 |
6,5-6,7 |
7,0 |
3,5 |
5,4-5,5 |
5,5-5,6 |
5,6-5,7 |
5,7-5,9 |
5,9-6,0 |
6,0-6,2 |
6,2-6,5 |
6,5-6,6 |
6,8 |
Допустимий рівень збільшення pHКCl за один прийом вапнування |
|||||||||
1 |
0,5 |
0,6 |
0,7-0,8 |
0,9 |
- |
- |
1,0 |
- |
- |
3,5 |
0,7 |
0,8 |
0,9-1,0 |
1,1 |
- |
- |
1,2 |
- |
- |
При вапнуванні слід пам’ятати, що 1т СаСО3 знижує кислотність піщаних та супіщаних грунтів в межах відповідно на 0,20-0,12 pHКCl, а суглинкових та глинистих значно менше – близько 0,08 pHКCl.
В польових зернових сівозмінах з багаторічними травами необхідно вапнувати повною нормою вапна під покривну культуру або під найбільш чутливі до кислотності культури: цукрові буряки, озиму пшеницю, ячмінь, горох, кукурудзу.
У сівозміні з картоплею або льоном-довгунцем норма вапна складає ¾ від повної за гідролітичною кислотністю, а вапнування бажано проводити до садіння картоплі або посіву льону. У випадку, коли вапнування проводять повною нормою вапна, ці культури розміщують на провапнованому полі через 4-5 років після хімічної меліорації. Це запобігає ураженню бульб картоплі паршою звичайною, а льону – судинним бактеріозом.
В овочевих і кормових сівозмінах одноразово вносять повну норму вапна під капусту або під коренеплоди, конюшину, зернові, бобові.
Норма вапняного матеріалу обраховується за формулою:
,
де: Д – норма вапняного матеріалу, т/га;
С – норма чистого (100%) абсолютно сухого СаСО3, що визначили за обмінною чи гідролітичною кислотністю, т/га;
в – вологість вапняного матеріалу, %;
д – наявність домішок діаметром більше 1мм, %;
-
вміст СаСО3 у
вапняному матеріалі.
Нейтралізуюча здатність вапняних матеріалів наведена в табл. 3 додатку.
Таблиця 3
Нейтралізуюча здатність вапняних матеріалів
№ п/п |
Назва вапняного матеріалу |
Нейтралізуюча здатність |
Хімічний склад |
Доміш-ки |
Вологість |
% |
|||||
1 |
Вапняне борошно (мелений вапняк) |
85-100 |
СаСО3 |
0-15 (глина, пісок) |
у пилящих не більше 1,5, в слабко-пилящих 4-6 |
2 |
Доломітове борошно |
85-100 |
СаСО3, MgСО3 |
0-15 |
до 4 |
3 |
Молота крейда |
90-100 |
СаСО3 |
до 10 |
- |
4 |
Палене вапно (негашене) |
до 178 |
СаО |
0-10 |
- |
5 |
Палене вапно (гашене) |
до 135 |
Са(ОН)2 |
0-10 |
- |
6 |
Озерне вапно |
80-100 |
СаСО3 |
0-20 |
до 30 |
7 |
Вапняні туфи (джерельне вапно) |
75-96 |
СаСО3 |
5-25 |
до 30 |
8 |
Мергель |
25-75 |
СаСО3 іноді MgСО3 |
10-25 |
до 12 |
9 |
Торфотуфи (карбонатизований торф) |
10-50 |
СаСО3 |
50 (торф) |
до 30 |
10 |
Дефекат |
І – клас 60 ІІ– клас 40 |
СаСО3+ Са(ОН)2 |
- |
25-30 |
11 |
Цементний пил |
не менше 60 |
СаСО3 СаО силікати |
- |
- |
12 |
Сланцева зола |
60 |
СаСО3+ MgСО3+ MgSiО3+ СаО+MgО+ Са(ОН)2 |
- |
- |
Черговість проведення вапнування на полях, що потребують цього заходу, залежить від ступеня кислотності та чутливості культури до реакції грунту.
В поясненні до плану вапнування необхідно вказати строки і способи внесення вапняних матеріалів, вказати форми і норми їх.
