Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка нова агрохімія дороблана.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
819 Кб
Скачать
☆

6. Накопичення органічних добрив в господарстві

Розраховують всі органічні добрива в перерахунку на гній, що можуть бути використані в господарстві (табл. 6). Виписують гній підстилковий, що накопичується в господарстві з врахуванням втрат (табл. 5), гноївку.

Розраховують надходження органіки з соломою. Для цього визначають урожайність соломи – урожайність зерна озимої пшениці чи жита за останній рік множать на коефіцієнт 1,2-1,8 та на коефіцієнт 3,5 (1 т соломи за кількістю органічної речовини при додадтковому внесенні на кожну тонну 7-10 кг азоту еквівалентна 3,5 т гною).

При розрахунках вирощування сидеральних культур вказується, яка культура, її врожайність та кількість органічної речовини, що надійде в грунт при умові, що 1 т зеленої маси сидератів еквівалентна 0,8 т гною. Солома та сидерати використовуються на площі 15-20% від площі орних земель.

Сумуються всі види органічних добрив, записується в колонку – всього органічних добрив – ділиться на площу орних земель і знаходиться насиченість органічними добривами (це кількість цих добрив, що припадає на 1 га орних земель).

    1. Хімічна меліорація грунтів полів сівозміни

Ефективність мінеральних добрив різко знижується при їх використанні на кислих грунтах. Тому в господарстві в кожній сівозміні відповідно до матеріалів агрохімічного обстеження виділяють поля, на яких необхідно проводити вапнування, встановлюють послідовність вапнування грунтів на окремих полях сівозміни з урахуванням ступеня їх кислотності, ступеня насиченості грунту основами і відношення окремих сільськогосподарських культур до реакції грунту.

Потребу грунту у вапнуванні в курсовій роботі, (табл.7) студент встановлює для польової сівозміни, для якої розробляється план удобрення (табл.8 курсової роботи).

Найбільш точно оптимальна норма вапна (100% СаСО3), особливо на сірих лісових ґрунтах, чорноземах вилугуваних, опідзолених та осолоділих, що містять понад 3% гумусу, обчислюється за гідролітичною кислотністю за формулою:

норма СаСО3= , т/га

де – 0,5 кількість СаСО3, необхідних для нейтралізації 1мг.екв кислотності в 1кг грунту, кг;

– величина гідролітичної кислотності, мг.екв/100г грунту;

S – площа 1га, 10000м2;

h – глибина орного шару, м;

d – щільність грунту, т/м3;

1000 – для перерахунку в тонни.

У випадку, коли вапняний матеріал заорюють на глибину 0,25м, а щільність грунту становить 1,2 т/м3, формула визначення норми 100% вапна буде мати такий вигляд:

норма СаСО3, т/га = *1,5

Якщо дані про гідролітичну кислотність відсутні, норму вапна визначають за обмінною кислотністю (pHКCl) (табл. 1 додатку). Ця норма становить ¾ норми СаСО3 за гідролітичною кислотністю. Враховуючи це, в тих сівозмінах де потрібно, норму СаСО3 збільшують на 25%.

Таблиця 1

Норма вапна (СаСО3, т/га), встановлена за pHКCl, що складає ¾ від норми, встановленої за гідролітичною кислотністю

Гранулометричний склад грунту

Кислотність грунту (pHКCl)

сівозміна з льоном і картоплею

бурякова сівозміна

до 4,5

4,6-5,0

5,1-5,5

до 4,5

4,6-5,0

5,1-5,5

Піщані

3,0

2,0

1,0

3,7

2,5

1,2

Супіщані

3,5

2,5

1,5

4,4

3,1

1,9

Легкосуглинкові

4,5

3,5

2,5

5,6

4,4

3,1

Середньосуглинкові

5,0

4,5

3,5

5,9

5,6

4,4

У сівозмінах з картоплею, житом, люпином, вівсом на легких ґрунтах бажано підтримувати pHКCl на рівні 5,5-5,7, а у сівозмінах з буряками, ячменем, озимою пшеницею – 6,5-6,7.

Оптимальне значення pHКCl для грунтів різного гранулометричного складу, допустимий рівень збільшення pHКCl за разовим внесенням вапна наведено в табл. 2 додатку.

Таблиця 2

Оптимальне значення pHКCl залежно від гранулометричного складу грунту

Вміст гумусу, %

Гранулометричний склад грунту

піщаний

зв’язано- піщаний

супіщаний

легко-суглинковий

середньо-суглинковий

важко-суглинковий

глини легкі

глини середні

глини важкі

1

5,5-5,6

5,6-5,7

5,7-5,8

5,8-6,0

6,0-6,1

6,1-6,3

6,3-6,5

6,5-6,7

7,0

3,5

5,4-5,5

5,5-5,6

5,6-5,7

5,7-5,9

5,9-6,0

6,0-6,2

6,2-6,5

6,5-6,6

6,8

Допустимий рівень збільшення pHКCl за один прийом вапнування

1

0,5

0,6

0,7-0,8

0,9

-

-

1,0

-

-

3,5

0,7

0,8

0,9-1,0

1,1

-

-

1,2

-

-

При вапнуванні слід пам’ятати, що 1т СаСО3 знижує кислотність піщаних та супіщаних грунтів в межах відповідно на 0,20-0,12 pHКCl, а суглинкових та глинистих значно менше – близько 0,08 pHКCl.

В польових зернових сівозмінах з багаторічними травами необхідно вапнувати повною нормою вапна під покривну культуру або під найбільш чутливі до кислотності культури: цукрові буряки, озиму пшеницю, ячмінь, горох, кукурудзу.

У сівозміні з картоплею або льоном-довгунцем норма вапна складає ¾ від повної за гідролітичною кислотністю, а вапнування бажано проводити до садіння картоплі або посіву льону. У випадку, коли вапнування проводять повною нормою вапна, ці культури розміщують на провапнованому полі через 4-5 років після хімічної меліорації. Це запобігає ураженню бульб картоплі паршою звичайною, а льону – судинним бактеріозом.

В овочевих і кормових сівозмінах одноразово вносять повну норму вапна під капусту або під коренеплоди, конюшину, зернові, бобові.

Норма вапняного матеріалу обраховується за формулою:

,

де: Д – норма вапняного матеріалу, т/га;

С – норма чистого (100%) абсолютно сухого СаСО3, що визначили за обмінною чи гідролітичною кислотністю, т/га;

в – вологість вапняного матеріалу, %;

д – наявність домішок діаметром більше 1мм, %;

- вміст СаСО3 у вапняному матеріалі.

Нейтралізуюча здатність вапняних матеріалів наведена в табл. 3 додатку.

Таблиця 3

Нейтралізуюча здатність вапняних матеріалів

№ п/п

Назва вапняного матеріалу

Нейтралізуюча здатність

Хімічний склад

Доміш-ки

Вологість

%

1

Вапняне борошно (мелений вапняк)

85-100

СаСО3

0-15 (глина, пісок)

у пилящих не більше 1,5,

в слабко-пилящих 4-6

2

Доломітове борошно

85-100

СаСО3, MgСО3

0-15

до 4

3

Молота крейда

90-100

СаСО3

до 10

-

4

Палене вапно (негашене)

до 178

СаО

0-10

-

5

Палене вапно (гашене)

до 135

Са(ОН)2

0-10

-

6

Озерне вапно

80-100

СаСО3

0-20

до 30

7

Вапняні туфи (джерельне вапно)

75-96

СаСО3

5-25

до 30

8

Мергель

25-75

СаСО3 іноді MgСО3

10-25

до 12

9

Торфотуфи (карбонатизований торф)

10-50

СаСО3

50 (торф)

до 30

10

Дефекат

І – клас 60

ІІ– клас 40

СаСО3+

Са(ОН)2

-

25-30

11

Цементний пил

не менше 60

СаСО3 СаО силікати

-

-

12

Сланцева зола

60

СаСО3+

MgСО3+

MgSiО3+ СаО+MgО+ Са(ОН)2

-

-

Черговість проведення вапнування на полях, що потребують цього заходу, залежить від ступеня кислотності та чутливості культури до реакції грунту.

В поясненні до плану вапнування необхідно вказати строки і способи внесення вапняних матеріалів, вказати форми і норми їх.