4. Анотування і реферування наукових текстів.

Під час опрацювання наукової літератури може виникнути потреба зафіксувати існування тієї чи іншої праці, а також у найкоротшому вигляді визначити її зміст. У такому разі пи­шуть анотацію. Вона може бути корисною для написання наукового дослідження, зокрема курсової або дипломної роботи. Анотацію складають на ті джерела, які не мають безпосереднього стосунку до виконуваного дослідження, але з якими необхідно ознайомитися для загального уявлення про стан вивчення проб­леми. Анотація складається з опису бібліографічних ознак кни­ги, короткого викладу змісту, вказівок, для кого ця книга при­значена. Здебільшого книги мають уже готову анотацію, нею можна скористатися. Якщо ж анотації немає або читач зна­йомиться зі статтею, анотацію складають самостійно. Подаємо зразок анотації статті.

Алекс Сундаков. Фінансові аспекти зовнішньої торгівлі України.— Банківська справа.— 1996.— № 3.— С. 27—33.

У статті Постійного Представника Міжнародного валютного фонду в Україні розглядаються показники зовнішньої торгівлі України в загальному контексті державної еконо­мічної програми. Розроблено прогноз розвитку економіки України на найближчі роки. Надано рекомендації щодо деяких пріоритетних напрямків економічної політики

5. Реферат як жанр академічного письма. Складові реферату.

Реферат — одна з поширених форм наукової роботи, над якою доводиться працювати і учням, і студентам, і викладачам, і серйозним ученим. Будь-яка праця науково-дослідницького характеру може включати реферативну частину, яка містить кри­тичний огляд наукової літератури, виклад змісту концепцій та їх аналіз тощо. Така реферативна частина обов'язково є в курсових і дипломних роботах. Головна вимога до неї — не вдаватись до плагіату, тобто не видавати чиїсь думки, міркування, висновки за свої. Тому в реферативних частинах роботи слід зазначати авторів концепцій, робити точні посилання і т. ін.

Реферат може існувати і як окрема робота, що являє собою стислий виклад книги чи іншого першоджерела з метою фік­сування інформації. Реферати наукових праць, зокрема, праць іноземними мовами, публікуються в спеціальних реферативних журналах. Поява таких робіт в умовах зростання потоку інфор­мації викликана потребою скоротити час на пошуки необхідної літератури. Реферат допомагає скласти загальне уявлення про книгу і вирішити, чи треба її детально вивчати. Такий реферат не має на меті переконати читати в достовірності результатів, а отже, й не передбачає розгорнених обгрунтувань, доказів, обгово­рення концепцій тощо. Реферат як вторинний виклад інформації не можна вважати заміною першоджерела, він лише дозволяє читачеві ознайомитися з новою літературою.

Існують різні види рефератів. За кількістю реферованих першоджерел виділяють реферати монографічні, які складають за однією працею, і оглядові, які передають зміст кількох праць на одну тему. За повнотою викладу реферати бувають інформативні (реферати-конспекти), які в узагальненому вигляді подають усі основні положення праці, ілюстративний матеріал, а також найважливішу аргументацію, та індикативні (реферати-резюме), в які не включають другорядні відомості, а передають лише най­важливіше.

За укладачами реферати поділяються на реферати, складені авторами (наприклад, автореферати дисертацій, дипломних ро­біт), і реферати, складені неавторами (укладачами їх можуть бути спеціалісти з даної галузі знань).

Реферат може бути не лише джерелом інформації про нову лі­тературу, а й самостійним різновидом навчальної роботи в школі чи вузі. Це може бути письмова робота або зроблена за нею допо­відь. У такому випадку визначається тема, яку студент розкриває на основі вивчення кількох наукових праць. Пишучи реферат, автор аналізує зміст цих праць, що дозволяє роздобути всю інфор­мацію стосовно обраної теми і систематизувати її. Для того щоб скласти реферат, необхідно володіти певними навичками цієї рооти. Треба знайти золоту середину, щоб передати інформацію в повному обсязі і водночас не дублювати загальновідомої інформації, яка заважає зосередитися на головному (історія питання, посилання, за винятком тих, які є предметом обговорення в рефераті або які необхідні для встановлення пріоритету). Слід сконцентрувати увагу на тому, що є новим у реферованих джерелах. Як і більшість наукових текстів, реферат складається зі вступу, головної частини, висновків, списку використаної літератури. У вступі необхідно прокоментувати тему реферата: визначити її місце у проблематиці науки, обгрунтувати актуальність, сформулювати мету роботи. В основній частині викладають головні положення те]§и, вилучені з прореферованих праць. Слід прагнути до якомога повнішого розкриття теми, показу різних її аспектів. У висновках роблять короткий підсумок, вказують напрямки практичного застосування описаної інформації.

Написання реферату є важливою ланкою в роботі учня чи студента, який повинен навчитися критично аналізувати наукову літературу, зіставляти теоретичні погляди, формувати власну наукову позицію, а крім того досконало володіти науковим сти­лем мовлення, оформляти бібліографічний апарат.