Основна частина:

Дослідження показують, що у згуртованих колективах, коли є сприятливі умови соціально-психологічної адаптації, труднощі оволодіння військовою спеціальністю зустрічаються у 3-4 рази рідше, ніж у підрозділах з несприятливим морально-психологічним кліматом.

Коли молода людина зустрічається з новим для себе видом праці – військовим, то в нього відбувається зміна старих форм та способів поведінки, встановлюються нові навички, звички та ціннісні орієнтації. Засвоєння нових умов життя та діяльності пов’язано із значними затратами нової енергії, підвищенням збудження, напругою, нервозністю, переживанням негативних емоцій, конфліктністю у взаємовідносинах.

Оскільки процес адаптації до армійських умов представляє собою взаємодію молодого воїна з оточуючим його соціальним середовищем, можна виділити перед усім фактори особистісні і фактори зовнішні.

Для розуміння особистісних факторів в ході адаптації до армійських умов офіцеру слід знати соціальний досвід юнака, основні мотиви служби, рівень загального розвитку, здібності до оволодіння спеціальністю, типологічні особливості особистості та характеру.

Адаптація до дисципліни, статутного порядку протікає значно скоріше у тих, хто має схильність до військової служби, у кого є зацікавленість до спеціальності.

Загальна освіта та технічні здібності полегшують процес адаптації тільки в тому разі, коли воїн попадає у згуртований колектив і служба приносить йому задоволення. І навпаки, якщо спеціальність та службові обов’язки не приносять солдату радощів, то адаптація проходить складно.

Серед зовнішніх факторів, які впливають на адаптацію молодого солдата в нових умов, можна назвати оволодіння технікою та озброєнням, навчання та бойове чергування, стиль керівництва та систему взаємовідносин у колективі.

Велике значення у процесі соціально-психологічної адаптації має спрямованість ціннісних орієнтацій молодої людини.

Не всі молоді воїни успішно проходять адаптацію. У реальному житті ми зустрічаємось з молодими людьми, які приносять у армію психологію бездуховності, егоїзму, негативного відношення до виконання військового обов’язку. Виявляються проблеми у вихованні в сім’ї, на підприємстві та інші фактори. Таким людям важко доводиться у здорових військових колективах. Деякі вимушено пристосовуються до незвичайних для них вимог Інші, які використовують ситуацію перехідного періоду, низький рівень правопорядку та дисципліни, самовільно лишають свої військові частини та тікають додому, до рідних та друзів, а то і взагалі, як вони говорять “погуляти”.

Адаптація – це процес пристосування особи до оточуючих умов, який проявляється у забезпеченні умов, що сприяють реалізації його потреб, бажань, життєвих цілей.

Адаптація воїна до армійських умов включає:

• придбання військово-технічних знань і навичок, оволодіння спеціальністю та пристосування до умов технічного обслуговування (воєнно-технічна адаптація);

• вивчення особистої зброї, формування навичок стрільби та озброєної боротьби із противником (бойова адаптація);

• входження у конкретній військовий колектив, встановлення взаємовідносин з командирами, старшими та рівними за посадою (соціальна адаптація);

• зміни психіки особистості під впливом нових факторів оточення та змін умов діяльності (психологічна адаптація).

На процес адаптації солдат першого періоду служби впливають наступні чинники:

• якісні чинники особистості молодого солдата, його темперамент, життєві переконання, ціннісні орієнтації;

• чинники знань та вміння командирів і начальників управляти процесами життєдіяльності військових колективів;

• інтенсивність учбово-бойової діяльності, якість організації служби військ, побуту та дозвілля особового складу;

• ступінь володіння командирами педагогічними навичками, їх виховні здібності, рівень авторитету у колективі підрозділу;

• якість організації контролю за внутришньоколективними відношеннями, своєчасне реагування офіцерів виховної роботи на процеси що проходять у колективах, з метою своєчасної їх корекції.

Соціально-психологічна адаптація (СПА) більшості молодих солдатів до військової служби включає два відносно самостійних процеси входження їх спочатку до колективів учбових підрозділів або підрозділів молодих солдатів у військових частинах (первинна СПА); в подальшому - до колективів штатних підрозділів (вторинна СПА).

Первинна СПА має ряд специфічних особливостей:

1. Процес первинної СПА проходить в умовах відриву від звичного соціально-психологічного середовища, що викликає у молодих людей, особливо спочатку, відчуття самотності, туги і т.п.

2. Нова обстановка, нові вимоги, велика кількість нових людей викликає у багатьох розгубленість, психологічну напругу, стресові реакції, депресію.

3. Вимоги командирів викликають внутрішнє заперечення, небажання підкорятися, що у деяких психічно нестійких осіб іноді виливається у відкриті форми протесту, конфлікти.

Найбільш важливою сферою первинної СПА молодих солдатів є їх адаптація до вимог командирів.

Головним механізмом СПА молодих солдатів виступає наслідування командирів. Одночасно іде процес оцінки особистості кожного командира, підмічаються сильні та слабкі сторони. Багато тут залежить від першого враження, яке створює той чи інший командир на молодих солдатів.

Вторинна СПА молодих солдатів до умов військової служби починається з моменту прибуття у штатні підрозділи і характеризується:

1. Одночасним входженням і закріпленням новачків у колективі з виконанням ними конкретних учбово-бойових задач.

2. Військовий колектив з несприятливим морально-психологічним кліматом сприймається як сильний стрес-фактор, що призводить до дезадаптації.

Морально-психологічне забезпечення адаптації військовослужбовців до умов військової служби – система організаційних, соціально-правових, психологічних, виховних заходів спрямованих на забезпечення безболісних змін психіки особистості під впливом нових факторів військової служби.

Підводячи підсумки першого питання можна сказати, що процес адаптації молодих військовослужбовців до умов військової служби надзвичайно складний і на нього впливає багато факторів. Найголовнішою задачею виховного процесу є забезпечення соціально-психологічної адаптації усіх категорій військовослужбовців у відповідності до їх військової спеціальності, індивідуальних нервово-психологічних особливостей та умов служби.