1.4.4 Розподіл станків за продуктивністю.
а) Розподіляємо дані за зменшенням середньої продуктивності. Одержуємо результати, що наведені у таблиці 1.2.
Рисунок 1.1
Таблиця 1.2
№ |
х7 |
х11 |
х6 |
х2 |
х12 |
х5 |
х1 |
х8 |
х9 |
х10 |
х3 |
х4 |
Xs |
18,73 |
18,40 |
17,87 |
17,60 |
15,93 |
15,53 |
14,00 |
13,93 |
13,87 |
13,47 |
11,20 |
8,80 |
D |
7,50 |
6,40 |
3,70 |
11,26 |
2,50 |
6,12 |
5,43 |
18,35 |
10,41 |
23,55 |
26,46 |
17,89 |
б) Обираємо, як найменш продуктивні, останні 3 елементи. Перевіряємо однорідність дисперсій (таблиця 1.3). Як випливає з даних таблиці 1.3, дисперсії даної групі є однорідними, оскільки розрахункові значення критерію Фішера для усіх можливих випадках менше критичного значення.
Таблиця 1.3
Відношення |
х3/х10 |
х10/х4 |
х3/х4 |
Fcr(0,05;14;14) |
Fp |
1,12 |
1,32 |
1,48 |
2,48 |
Висновок |
Одн. |
Одн. |
Одн. |
|
в) Вилучаємо стовпці х3,х4,х10, проводимо їх дисперсійний аналіз за допомогою програми Пакет Анализа. Одержуємо такі результати:
Группы |
Счет |
Сумма |
Среднее |
Дисперсия |
х10 |
15 |
202 |
13,46667 |
23,552381 |
х3 |
15 |
168 |
11,2 |
26,4571429 |
х4 |
15 |
132 |
8,8 |
17,8857143 |
Источник вариации |
SS |
df |
MS |
F |
P |
F кр |
Между группами |
163,38 |
2 |
81,69 |
3,61 |
0,0358 |
3,22 |
Внутри групп |
950,53 |
42 |
22,63 |
|
|
|
Итого |
1113,91 |
44 |
|
|
|
|
З них випливає, що розраховане значення критерію Фішера перевищує критичне, тому набір, що аналізували, не є однорідним.
г) Аналізуємо х3 та х4. Результат дисперсійного аналізу:
Источник вариации |
SS |
df |
MS |
F |
Р |
F кр |
Между группами |
43,2 |
1 |
43,20 |
1,95 |
0,17 |
4,20 |
Внутри групп |
620,8 |
28 |
22,17 |
|
||
Итого |
664 |
29 |
|
|||
У цьому випадку між групова та внутрішньо групова дисперсії однорідні, тобто група однорідна. Тому, як найменш продуктивні обираємо станки 3 та 4.
д) Відокремимо групу найбільш ефективних станків:
№ |
х7 |
х11 |
х6 |
х2 |
Xs |
18,73 |
18,40 |
17,87 |
17,60 |
D |
7,50 |
6,40 |
3,70 |
11,26 |
Перевіримо однорідність дисперсій. Для цього використаємо критерій Кохрена: відношення максимальної дисперсії до сумі дисперсій по усім групам:
Ця величина має розподіл Кохрена з числом ступенів волі mi-1 і n (mi – кількість елементів в групі, що має найбільшу дисперсію, n – кількість груп.
Таблицю критичних точок розподілу Кохрена для рівня значимості 0,05 наведено у додатку А.
Для даних, наведених вище, знаходимо:
- сума усіх дисперсій: 28,85;
- максимальна дисперсія : 11,26
Q = 11,26/28,85 = 0,3903
Кількість ступенів волі: f=15-1 =14 (убік по таблиці) і q=4 (кількість груп, униз по таблиці)
По таблиці для n=4 знаходимо: q=4, f = 10, Q = 0,4884, f=16, Q = 0,4366
Значення для f=14 можна знайти інтерполяцією:
Qcr = 0,4884 +(0,4366-0,4884)*(14-10)/(16-10)=0,4519
Розраховане значення менше за критичне, тому можна вважати, що дисперсії ї однорідними.
д) Перевіряємо однорідність середніх, проводячи дисперсійний аналіз, як це описано у пп. в). Одержано результат:
Источник вариации |
SS |
df |
MS |
F |
P |
F кр |
Между группами |
11,78 |
3 |
3,93 |
0,54 |
0,65 |
2,77 |
Внутри групп |
403,87 |
56 |
7,21 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Итого |
415,65 |
59 |
|
|
|
|
Як випливає з результатів, група є однорідною.
Для сукупності х7, х11, х6 одержуємо результат дисперсійного аналізу:
е) Робімо спробу влучити до групи ефективних станків додатково наступний за рангом станок 12. Результат дисперсійного аналізу:
Источник вариации |
SS |
df |
MS |
F |
P |
F кр |
Между группами |
70,75 |
4 |
17,69 |
2,82 |
0,03 |
2,50 |
Внутри групп |
438,80 |
70 |
6,27 |
|
|
|
Итого |
509,55 |
74 |
|
|
|
|
Влучення привело до появи неоднорідності: розраховане значення F виявилось більшим за критичне.
1.4.5 Висновок: усі станки можна розділити на 3 групи:
а) найбільш ефективні: станки № 2,6,7,11, що створюють однорідну групу
б) найменш ефективні станки № 3 та 4, що створюють однорідну групу
в) проміжні станки – № 1,5,8,9,10,12 – що займають проміжне положення. Ця група на однорідність не перевірялась.
1.5 Вхідні дані і порядок виконання роботи
1.5.1 Вхідні дані генеруються програмою-генератором. Під керівництвом викладача слід генерувати дані та копіювати їх у свою робочу книгу.
1.5.2 При виконанні роботи додержуватися етапів та принципів, що наведені у розділі 1.4
1.5.3 Звіт про роботу оформляти у електронному вигляді, у формати Word. Він повинен містити:
- мету роботи;
- вхідні дані
- стисле описання принципів дисперсійного аналізу з наведенням основних формул;
- описання ходу виконання завдання з наведенням результатів;
- висновки (навести розподіл станків)
1.5.4 До звіту додається робоча книга Excel з результатами розрахунків.
1.5.5 На захисті студент повинен надати пояснення до розрахунків і підготувати відповіді на контрольні запитання.
1.6 Контрольні запитання
1 У чому полягає суть дисперсійного аналізу?
2 Яка теорема лежить у основі дисперсійного аналізу, у чому її зміст?
3 Як підрахувати кількість ступенів волі у компонентів загальної дисперсії?
4 Які початкові умови можливості використання дисперсійного аналізу?
5 Що є першим етапом дисперсійного аналізу? У чому полягає його зміст?
6 Які критерії можна використовувати для встановлення однорідності дисперсій?
7 Який критерій використовується для встановлення значимості впливу рівня фактору, як його можна розрахувати у Excel?