2. Створення моделі бізнес-процесу.

Теоретичну (методологічну) основу процесно-орієнтованого підходу складає новий напрямок в теорії менеджменту – реінжиніринг бізнес-процесів.

Бізнес-процеси — це ділові, адміністративні, технологічні процедури функціонування підприємства, до яких належать: документообіг, управління фінансовими, матеріальними потоками, персоналом, організаційно-господарськими і технологічними процесами, процесами проектування виробів і т. ін.

Реінжиніринг бізнес-процесів – це кардинальне якісне переосмислення та кількісне перепроектування всіх бізнес-процесів в рамках економічного об’єкту на основі методів економічної оптимізації (наприклад, на основі використання методу функціонально-вартісного аналізу (Activity Based Costing).

Процесно-орієнтований підхід до побудови ЕІС передбачає створення моделей бізнес-процесів двох типів:

1) AS-IS (”як є”);

2) TO-BE (“як повинно бути”).

Реалізація процесно-орієнтованого за допомогою програмного продукту AllFusion Process Modeler (ВРWin).

Для виконання лабораторної роботи пропонується скористатися програмним продуктом AllFusion Process Modeler (ВРWin), котрий дозволяє будувати два типи бізнес-моделей (AS-IS та TO-BE) з використанням таких видів діаграм:

а) діаграм бізнес-процесів (Business Process Diagram або IDEF0)

б) діаграм потоків процесів (Process Flow Diagram або IDEF3)

в) діаграм потоків даних (Data Flow Diagram або DFD).

Основним елементом названих діаграм є робота (Activity), яка позначається наступним чином (сукупність прямокутника та чотирьох стрілок):

Запустити програму за допомогою команди Пуск/ AllFusion Process Modeler. У головному вікні програми виконати команду File/New (або натиснути екранну кнопку New Model) і у вікні, що відкриється, ввести ім’я моделі (наприклад, Модель процесу виробництва) і вибрати тип моделі IDEF0 (рис. 17).

Рис. 17. Вікно визначення типу моделі

У вікні Properies for New Models ввести реквізити студента (прізвище, код спеціальності, номер групи) (рис. 18). Після натискування ОК буде відкрито вікно контекстної діаграми (рис. 19).

Рис. 18. Вікно Properies for New Models

Рис. 19. Вікно контекстної діаграми

Для задавання області, цілі і погляду у моделі потрібно вибрати пункт меню Model/Model Properties, що відкриває діалог Model Properties. У вкладку Purpose потрібно внести ціль (наприклад, «Моделювання існуючого бізнес-процесу виготовлення виробу «А») і погляд (наприклад, «Начальник цеху») (рис. 20), а у вкладку Definition – визначення моделі (наприклад, «Навчальна модель існуючого процесу виготовлення виробу «А») і опис проблемної області (наприклад, «Цех») (рис. 21).

Рис. 20. Введення цілі і погляду моделі

Рис. 21. Введення визначення моделі і області моделювання

Створення контекстної діаграми.

У вікні контекстної діаграми правою кнопкою миші клацнути на прямокутнику роботи і у контекстному меню вибрати команду Name, після чого ввести ім’я роботи (наприклад, «Процес виробництва виробу «А»») у вкладці Name вікна властивостей роботи (рис. 22). У вкладці Font того ж вікна можна указати збільшений розмір шрифта (рис. 23); у вкладці Color вибрати колір зображення роботи і встановити його для нових робіт (перемикач Set as default for new Activities).

Рис. 22. Введення імені роботи

Рис. 23. Визначення розміру шрифта

Створити у контекстній діаграмі стрілки входу, керування, виходу і механізму, наприклад:

входу: «Матеріали», «Покупні комплектувальні вироби», «Допоміжні матеріали»;

керування: «Заявка на виробництво», «Організаційні правила і процедури»;

механізму: «Начальник цеху», «Робітники», «Пакувальник», «Обладнання»;

виходу: «Виріб «А»», «Накладні», «Звіт за місяць».

У сі стрілки у контекстній діаграмі є граничними. Для внесення у діаграму граничної стрілки входу потрібно:

• натиснути на екранну кнопку на панелі інструменті (Precedence Arrow Tool), що активізує режим рисування стрілок;

• підвести курсор до лівого боку вікна діаграми, поки не з’явиться початкова темна смуга;

• клацнути по смузі (звідки виходить стрілка), а потім по лівій частині роботи (де закінчується стрілка);

• клацнути правою кнопкою по лінії стрілки, у контекстному меню вибрати Name і ввести ім’я стрілки у вкладці Name вікна Arrow Properties.

Аналогічно зображуються стрілки керування, виходу і механізму.

Після створення стрілок можна збільшити розмір шрифта для їхніх найменувань, клацнувши правою кнопкою миші на стрілці і вибравши у контекстному меню команду Font. Визначений розмір шрифта можна встановити одночасно для всіх стрілок моделі за допомогою перемикача All Arrows in this model (рис. 24). Після цього за потреби упорядкувати розташування стрілок і написів. Для цього на панелі інструментів клацнути на кнопці Pointer Tool і потім перемістити об’єкти за допомогою миші.

В результаті контекстна діаграма набере вигляду (рис.25).

Рис. 24. Вибір шрифта для найменувань стрілок

Рис. 25. Контекстна діаграма

Створити звіт з моделі (рис. 26), для чого активізувати команду Tools/Reports/Model Reports, вибрати у вікні Model Report елементи звіту за допомогою перемикачів. Для перегляду звіту натиснути екранну кнопку Preview.

Рис. 26. Звіт з моделі

С творення діаграми декомпозиції.

На панелі інструментів натиснути кнопку (Go to Child Diagram), потім у вікні Activity Box Count (рис. 27) визначити нотацію нової діаграми і кількість робіт на ній (наприклад, 5).

Рис. 27. Визначення кількості робіт у діаграмі декомпозиції

У результаті буде створено дочірню діаграму з незв’язаними граничними стрілками (рис. 28).

Рис. 28. Діаграма декомпозиції з незв’язаними стрілками

Ввести найменування і визначення робіт. Для цього клацнути правою кнопкою миші на прямокутнику роботи і вибрати у контекстному меню команду Name. У вкладці Name вікна Activity Properties ввести назву роботи, а у вкладці Definition – більш докладне визначення роботи. Повторити ці дії для всіх робіт діаграми декомпозиції. Переглянути і відредагувати введену інформацію можна у словнику робіт, який відкривається за командою Dictionary/Activity (рис. 29).

Рис. 29. Фрагмент словника робіт

Зв’язати граничні стрілки з відповідними роботами. Для цього необхідно перейти в режим рисування стрілок за допомогою кнопки Precedence Arrow Tool. Для зв’язування стрілок входу, керування або механізму клацнути по наконечнику стрілки і по відповідному сегменту роботи. Для зв’язування стрілки виходу необхідно клацнути по сегменту виходу роботи і потім по стрілці. Переміщати стрілки можливо за допомогою миші після натиснення кнопки Pointer Tool.

Для розгалуження стрілки необхідно у режимі введення стрілки (після натиснення кнопки Precedence Arrow Tool) клацнути по фрагменту стрілки і по відповідному сегменту роботи. Для злиття двох стрілок виходу необхідно у режимі введення стрілки спочатку клацнути по сегменту виходу роботи, а потім по відповідному фрагменту стрілки.

Створити у діаграмі внутрішні стрілки для зв’язування робіт між собою. Для створення внутрішньої стрілки необхідно в режимі рисування стрілок клацнути по сегменту (наприклад, виходу) однієї роботи і потім по сегменту (наприклад, входу) іншої. Потім клацнути правою кнопкою по стрілці і у контекстному меню вибрати команду Name, після чого ввести найменування стрілки. Приклад сформованої діаграми декомпозиції показано на рис. 30.

Рис. 30. Діаграма декомпозиції

Створення діаграми декомпозиції другого рівня.

У вкладці Activities вікна навігатора моделі Model Explorer (рис. 31) клацнути правою кнопкою миші на імені роботи, що підлягає декомпозиції і у контекстному меню вибрати команду Decompose. У вікні Activity Box Count встановити кількість робіт. У діаграмі, що буде створено, ввести найменування і визначення робіт, з’єднати граничні і створити внутрішні стрілки. У разі створення на діаграмі нових граничних стрілок необхідно здійснити їх тунелювання за допомогою команди контекстного меню Arrow Tunnel. Приклад діаграми декомпозиції другого рівня наведено на рис. 32.

Рис. 31. Вибір роботи для декомпозиції у Model Explorer

Рис. 32. Діаграма декомпозиції другого рівня

Створення діаграми дерева вузлів.

Вибрати пункт меню Diagram/Add Node Tree і у вікні майстра побудови діаграми дерева вузлів на першому кроці ввести ім’я створюваної діаграми, вказати ім’я роботи вищого рівня і кількість рівнів (рис. 33). На другому кроці потрібно встановити опції для формування діаграми (рис. 34). Приклад діаграми дерева вузлів наведено на рис. 35.

Рис. 33. Перший крок створення діаграми дерева вузлів

Рис. 34. Другий крок створення діаграми дерева вузлів

Рис. 35. Діаграма дерева вузлів