- •1, Основні теоретичні положення
- •2. Методика проведення роботи
- •2. 1. Методика обробки хімічних аналізів підземних вод
- •2.1.2. Визначення жорсткості води
- •2.1.3. Визначення мінералізації води
- •Класифікація природних вод за мінералізацією
- •2.1.4. Визначення реакції води
- •2.1.5. Визначення агресивності природних вод
- •2.2.1. Вираз хімічного складу природної води у вигляді формул
- •2.2.3. Графічні методи зображення хімічного складу води
- •2.3. Методика оцінки якості води для питних цілей
- •3. Вихідні данні і порядок виконання роботи
- •4. Форма звітності
2.1.2. Визначення жорсткості води
Після проведення перерахунків хімічного аналізу води визначаються основні види жорсткість води.
Жорсткість води це властивість води, яка обумовлена наявністю в ній солей кальцію і магнію. Виражається жорсткість у мгекв/л. Розрізняють п’ять видів жорсткості: загальну (Жз), карбонатну (Жк), не карбонатну (Жнк), усувну і неусувну.
Загальна жорсткість обумовлена наявністю усіх солей кальцію і магнію і визначається складанням мгекв/л цих іонів:
Жз=[Са2+]+[Мg2+]
Карбонатна жорсткість обумовлена гідрокарбонатними і карбонатними солями кальцію і магнію. Карбонатна жорсткість рівна кількості мгекв/л гідрокарбонатних і карбонатних іонів:
Жк=[СО32-]+[НСО3-]
Некарбонатна жорсткість обумовлена хлоридами, сульфатами та іншими не карбонатними солями кальцію і магнію. Вона дорівнює різниці між загальною та карбонатною жорсткістю:
Жнк= Жз – Жк
Усувна жорсткість відповідає тій частині кальцію і магнію, яка при кип’ятінні випаде в осадок, а різниця між загальною жорсткістю і усувною є неусувною жорсткістю.
Виходячи зі значення загальної жорсткості визначають групу води за жорсткістю. До першої групи відносяться дуже м’які води з Жз менше 1,5 мг·екв/л; до другої – м’які з Жз=1,5 – 3 мг·екв/л; до третьої – помірно жорсткі з Жз= 3 – 6 мг·екв/л; четверта група – жорсткі з Жз= 6 – 9 мг·екв/л; п’ята – дуже жорсткі Жз більше 9 мг·екв/л
2.1.3. Визначення мінералізації води
Для визначення мінералізації води використовують хімічні аналізи води, які надані у іонній формі і визначається як сума всіх виявлених при хімічному аналізі води мінеральних речовин. Мінералізацію також оцінюють масою сухого залишку, вилученого після випаровування 1 л води і висушеного при температурі 110оС, і виражають у мг/л. Далі визначають групу води за мінералізацією за допомогою таблиці 2.
Таблиця 2
Класифікація природних вод за мінералізацією
Загальна мінералізація в мг/л |
Характеристика |
Хімічний склад |
менше 200 |
ультра прісні |
звично гідрокарбонатні |
200-500 |
прісні |
|
500-1 000 |
води с відносно підвищеною мінералізацією |
гідрокарбонатно-сульфатні |
1 000-3 000 |
солонуваті |
сульфатно-хлоридні |
3 000-10 000 |
солоні |
|
10 000-35 000 |
води підвищеної солоності |
головним чином хлоридні |
35 000-50 000 |
води перехідні до розсолів |
хлоридні |
50 000-400 000 |
розсоли |
2.1.4. Визначення реакції води
Визначення реакції води проводиться у лабораторії і надається разом з хімічним аналізом води. Водневий показник визначається активністю або концентрацією іонів водню у воді. Вона виражається показником рН, котрий представляє десятинний логарифм концентрації іонів водню взятий з позитивним знаком. В природних водах рН змінюється в межах від 1,8 до 11,0. За показником рН природні води підрозділяються на наступні групи: 1) дуже кислі води – рН менше 5; 2) кислі – рН=5-7; 3) нейтральні – рН=7; 4) лужні – рН=7-9; 5) високо лужні рН більше 9.
