6. Синтаксомія рослинності України

за методом Браун-Бланке.

Як ми вже зазначали, в останні два десятиріччя внаслідок роз­робки синтаксономії рослинних угруповань України за методом Браун-Бланке отримані синтаксони, виділені в різних типах рослинності, згруповані в певну систему класифікаційних одиниць, яка відпрацьована з врахуванням наявних синтаксономічних схем та відображенням специфіки рослинного покриву країни (Соломаха, 1993, 1995, 1996). Розроблені синтаксономічні схеми супроводжуються фітоценотичними таблицями, тому ці матеріали досить придатні для подальшого використання. Отримані фітоценотичні матеріали можливо застосовувати в подальшому для створення прикладних типологій та зонувань використовувати з ресурсною метою.

Розробка повного продромусу рослинного покриву України за методом Браун-Бланке є досить складним завданням внаслідок декількох об'єктивних та суб'єктивних причин. По-перше, створення системи рослинних угруповань здійснюється протягом останніх десятиріч, що для вирішення такого завдання є досить коротким терміном. По-друге, в основу розроблюваних синтак­сономічних схем покладено досить різнорідний фітоценотичний матеріал, зібраний вітчизняними вченими на протязі всього періоду розвитку української фітоценології. Внаслідок того, що ці дані є різні за повнотою, а певна частина є комплексними за ра­хунок неправильного визначення меж рослинного угруповання, отримувані класифікаційні схеми є досить різнорідними. По-третє, отримані останнім часом геоботанічні матеріали є також різнорід­ними, тому що виконуються різними дослідниками. Уніфікація методичних підходів до опису рослинних угруповань дозволить створювати порівняльні синтаксономічні схеми.

Об'єднання та уніфікація наборів синтаксонів в єдину синтаксономічну схему були здійснені дещо раніше (Соломаха, 1996). Дана синтаксономічна схема є досить специфічною і придатною для роботи науковців, тому наведення загальних особливостей класів рослинності України дозволить попередньо ознайомитись з їх характеристиками.

І. Угруповання крайніх екстремальних екотопів

з примітивною організацією

1. Asplenietea trichomanis Br. Bl., in Meyer et Br.-Bl. 1934

corr. Oberd. 1977

Скельні угруповання, поширені в Українських Карпатах на флітових, карбонатних та силікатних породах

2. Asplenietea rupestris Br.-Bl. 1934

Угруповання тріщин скель Гірського Криму

3. Onosmo polyphyllae-Ptilostemetea Korzh. 1990 Угруповання гірських денудаційних схилів Південного берегу

Криму

4. Thlaspietea rotundifolii Вг.-Вl. 1947

Угруповання, поширені в субальпійському, альпійському та субнівальному поясах Українських Карпат та Гірського Криму на кам'янистих розсипах та щебенистих субстратах

5. Ammophiletea Вг.-Вl. et R.Тх. 1943

Угруповання піонерних дюн (авандюн) та морських узберіжь України

6. Thero-Suaedetea Vicherek 1973

Угруповання однорічників на сухих субстратах з хлоридно-содовим засоленням приморської смуги України

7. Thero-Salicornietea R.Тх. 1954 ар. R.Тх. et Оberd. 1958 Угруповання однорічних сукулентних галофітів на перезво­ложених засолених екотопах долин річок в степовій та лісостеповій зонах i по берегах лиманів приморської смуги України

8. Zosteretea Pignatti 1953

Угруповання субліторалей морів на піщаних та піщано-мулистих субстратах

9. Lemnetea R. Тх. 1955

Угруповання вільноплаваючих на поверхні або в товщі води невкорінених рослин