2. Основні напрямки участі соціального педагога в керівництві школою

Участь в управлінні школою соціальний педагог здійснює по трьох основних напрямах|направленнях|.

1. Консультування адміністрації. Діяльність як радник адміністрації припускає|передбачає|:

проведення соціологічних і соціально-психологічних досліджень як в педагогічному і дитячому колективах, так і серед батьків. Результати таких досліджень забезпечують ухвалення|прийняття,приймання| більш продуманих і обґрунтованих управлінських рішень|розв'язань,вирішень,розв'язувань|;

участь у вирішенні конфліктів. Практика показує, що рівень конфліктності у взаємодії школи з|із| батьками і дітьми дуже часто перевищує бажаний рівень і в більшості випадків конфлікти обумовлені нерозумінням соціальних причин виниклої напруженості.

2. Методична робота. Вона входить в прямі обов'язки будь-якого фахівця|спеціаліста| педагогічного колективу. В рамках|у рамках| цієї діяльності соціальний педагог:

проводить з|із| вчителями|учителями| заняття, на яких він повинен навчити|виучити| їх прийомам соціометричного| контролю за міжособовою атмосферою в класі, допомогти в діагностиці чинників|факторів| ризику (відчужені, відторгнені, бойкотовані), сприяти ефективному розподілу ролей в колективі учнів з метою компенсувати негативні впливи соціальної стихії і др.;

бере участь в роботі консиліумів.

3. Позашкільна взаємодія. Даний напрям|направлення| діяльності соціального педагога включає:

участь від імені школи в роботі місцевих органів влади і самоврядування|самоуправління| з питань соціального розвитку і рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| соціально-педагогічних проблем, в розробці і обговоренні регіональних і місцевих соціальних програм і проектів і т. п.;

взаємодія з|із| органами управління і установами освіти|утворення|, соціального захисту, охорони здоров'я, комісіями у справах неповнолітніх і ін. для вирішення конкретних соціально-педагогічних проблем;

співпраця|співробітництво| з|із| громадськими і іншими організаціями, які можуть| сприяти в рішенні|розв'язанні,вирішенні,розв'язуванні| тих або інших соціально-педагогічних проблем.

3. Напрямки участі соціального педагога у виховному процесі

Участь у виховному процесі припускає|передбачає| два основні напрями|направлення|:

1. Внутрішньошкільний моніторинг. Він забезпечує виявлення і діагностування соціально-педагогічних проблем і включає:

поточне спостереження за загальною|спільною| ситуацією в школі, класних колективах, групах учнів, за взаєминами|взаємостосунками| між вчителями|учителями|, що вчаться, батьками і т.д.;

аналіз і прогнозування конкретних проблемних соціально-педагогічних ситуацій.

2. Соціально-педагогічна реабілітація. Даний напрям|направлення| є|з'являється,являється| ведучим в діяльності соціального педагога. Воно вимагає індивідуальної роботи з|із| конкретним учнем, де від соціального педагога чекають найбільших успіхів, досягнутих особистими|особовими| зусиллями. І це зрозуміло, бо скільки ні проводь заходів на користь дезадаптованих, «проблемних» дітей, реальні показники праці складаються з|із| живих|жвавих| дитячих доль. Цей напрям|направлення| реалізується в різних видах діяльності:

соціально-педагогічна підтримка здійснюється в співпраці|співробітництві| з|із| органами місцевого самоврядування|самоуправління| і різними відомствами, які володіють необхідними повноваженнями для пристрою|устрою| дитини|дитяти| і коштами на його утримання, а також з|із| громадськістю, у розпорядженні якої є|наявний| фонди|фундації| і волонтери. У сукупності це дозволяє витягувати неповнолітніх з|із| важкої|скрутної| або небезпечної ситуації, поміщати в притулок|приют|, передавати в іншу сім'ю або інтернат, якщо потрібно діяти рішуче, а якщо надія на оздоровлення обстановки в сім'ї не втрачена — включати батьків в реабілітаційні програми різних соціальних установ, центрів і т.п.;

соціальний контроль, в якому реалізується функція школи як одного з суб'єктів системи профілактики дитячої бездоглядності і правопорушень, здійснюється у взаємодії з|із| комісією у справах неповнолітніх і захисту їх прав (з|із| підвідомчими їй установами). Цей напрям|направлення| діяльності припускає|передбачає| певний позитивний вплив з боку школи на прилеглий до неї мікрорайон, протидію субкультурі маргінальної орієнтації, яка все рішучіше залучає до своєї сфери неповнолітніх. Звичайно, така діяльність вимагає від соціального педагога особливих умінь, нерідко|незрідка| особистої|особової| мужності, але|та| головне, готовності заступитися за інтереси учня в протидії соціальної стихії, від якої неможливо відгородитися постовими на вході в школу. Тому фахівцю|спеціалісту| доводиться освоювати спеціальні методики роботи, форми співпраці|співробітництва| з|із| авторитетними силами суспільства|товариства| і держави, без підтримки яких він не зможе вирішувати такі|настільки| складні задачі;

педагогічна реабілітація є соціальною підтримкою усередині учбово-виховного процесу. Вона припускає|передбачає|, з одного боку, добування засобів|коштів| на наднормативні|понаднормативні| заняття з|із| дітьми, з|із| іншою — поліпшення|покращання| соціально-психологічного статусу неуспішного учня. При цьому соціальний педагог, по суті, виступає|вирушає| захисником особи|особистості| дитини|дитяти| від байдуже відштовхуючого|відразливого| середовища|середи|, оскільки діти, як відомо, не люблять|кохають| невдах. Він символізує гуманізм колективу, виступає|вирушає| покровителем|заступником| відчужених і таких, що витісняються. Діючи на стику стихійних і організованих сил в первинному учбовому колективі, соціальний педагог своїм авторитетом і умінням полегшує тиск|тиснення| на слабкого|слабого| і залучає невдах до того, що До. Д.Ушинський називав корпоративним духом конкретної освітньої установи;

психопрофілактика| направлена|спрямована| на виявлення учнів, шкільна дезадаптація яких викликана|спричинена| обмеженими можливостями|спроможностями| їх здоров'я. Такі діти повинні перебувати на окремому обліку|урахуванні|, особливо в тих випадках, коли встає питання про переклад|переведення,переказ| їх в клас корекції. Очевидно, що при цьому обов'язковою є|з'являється,являється| співпраця|співробітництво| з|із| шкільним психологом або дитячим лікарем|лікаркою|. Завдання|задача| соціального педагога в роботі з|із| цією категорією дітей — своєчасно узяти їх під контроль, прийняти і затвердити план реабілітаційних заходів, простежити за його реалізацією, з|із| тим щоб зробити все можливе для запобігання перекладу|переведенню,переказу| дитини|дитяти| в коректувальний клас.