2. Пізнавальний туризм
Пізнавальний туризм - подорожування з метою ознайомлення з історико-культурними, археологічними та архітектурними визначними місцями, відвідання музеїв, картинних галерей, театрів, фестивалів тощо. Процес пізнання вищевказаних об'єктів часто відбувається на екскурсіях, тому цей вид туризму ще називають екскурсійним.
Найбільші потоки туристів, подорожуючих з пізнавальною метою, спостерігаються в Європу, Азію та на Близький Схід. Для невеликих груп туристів можна організовувати пізнавальні тури у вигляді одноденних екскурсій з відвідуванням пам'ятників культури.
Екскурсія – це процес наочного пізнання навколишнього світу. Особливість такого процесу полягає у тому, що він передбачає ознайомлення з об'єктами в місцях їхнього розташування. Саме тому екскурсанти змушені пересуватись до них.
Будь-яка оглядова або тематична екскурсія – цілеспрямований, заздалегідь запрограмований процес пізнання об'єктів, які є основою для розкриття теми. Організатори екскурсії задовго до її початку повинні мати чітке уявлення про те, що учасники екскурсії повинні побачити, почути й відчути, до яких висновків вони мають прийти.
Екскурсійне пізнання передбачає наявність двох основних елементів: показу й розповіді. Причому показ має провідний характер, а розповідь – підпорядкована показу. Правильне поєднання цих елементів дозволяє досягти головної мети екскурсії розкриття теми.
Екскурсія має свої ознаки, які говорять про її подібність з іншими формами пізнання чи ж підкреслюють її суттєві відмінність від них.
Загальновизнаними ознаками для всіх екскурсій є:
Наявність екскурсантів (групи чи індивідуалів).
Наявність екскурсовода, який проводить екскурсію
Тривалість проведення від однієї академічної години (45хв.) до однієї доби.
Наочність, первинність зорового прийняття та супровідний характер розповіді, показ екскурсійних об'єктів у місці їхнього розташування.
Пересування учасників екскурсії за заздалегідь встановленим маршрутом.
Цілеспрямованість показу об'єктів, наявність певної теми.
Активна пізнавальна діяльність учасників (спостереження, вивчення, дослідження об'єктів).
Відсутність хоча б однієї з названих вище семи ознак позбавляє права називати проведений захід екскурсією. Усі екскурсії можна класифікувати залежно від:
змісту;
складу учасників;
місця проведення;
- способу пересування;
- форми проведення.
За змістом екскурсії поділяються на оглядові та тематичні.
Оглядова екскурсія охоплює й розкриває декілька тем одразу, тобто є багатотематичною. Вона повинна давати екскурсантові загальне уявлення про край, область, місто, тому матеріал на оглядових екскурсіях викладається в загальних рисах. Така екскурсія передбачає огляд різнопланових об’єктів: пам'яток історії, культури та архітектури, природних об’єктів, місць визначних подій, підприємств тощо. Головне, що їх об’єднує, - це те, що через них можна ознайомитись з краєм, областю, містом, пізнати їх історію та сьогодення. Як правило, в оглядових екскурсіях використовуються одночасно історичний і сучасний матеріал. Хронологічні межі оглядової екскурсії - "від першої згадки до сьогодення" (можуть також розглядатися перспективи). Оглядові екскурсії передують тематичним.
Тематичні екскурсії, на відміну від оглядових, охоплюють лише одну тему. Вони поділяються на такі групи:
- культово-релігійні;
історичні;
природознавчі;
мистецтвознавчі;
літературні;
виробничі;
архітектурні.
Кожна із цих груп поділяється на підгрупи.
- природознавчі екскурсії, які передбачають ознайомлення з унікальними природними об'єктами, цікавими і доступними для спостереження, поділяються на:
- зоогеографічні (ознайомлення з тваринним світом краю, регіону);
- ботанічні (ознайомлення з рослинним світом);
- геолого-геоморфологічні (ознайомлення із земною корою, рельєфом, печерами, каньйонами, скелями);
- гідрологічні (ознайомлення з різними водоймами, водоспадами);
- ландшафтні (ознайомлення з унікальними природними комплексами, ландшафтами, національними природними парками, заповідниками…).
Історичні екскурсії поділяються на такі підгрупи: історико-краєзнавчі (наприклад, "Історія виникнення міста Львова", "З історії київського Подолу" та ін.);
-археологічні (наприклад, у Херсонесі з демонстрацією історичних джерел - розкопок);
-етнографічні; воєнно-історичні (наприклад, місце Корсунської битви та ін.). Виробничі екскурсії поділяються на:
-виробничо-історичні;
виробничо-економічні;
виробничо-технічні;
професійно-орієнтаційні для учнів.
Мистецтвознавчі об'єднують такі підгрупи екскурсій:
- театральні (наприклад, "Полтава театральна" тощо);
- історико-музейні з оглядом творів монументальної скульптури, присвячених діячам історії, культури і науки;
- музейні – екскурсії в картинні галереї, музеї, в майстерні художників та скульпторів, у виставкові зали, по народних художніх промислах, місцями життя діячів мистецтва ("Шевченко в Києві", "Крушельницька у Львові" та ін.).
Літературні екскурсії насамперед групують у такий спосіб:
літературно-біографічні – екскурсії місцями, що зберігають пам'ять про життя і творчість письменника, драматурга ("Чехов у Ялті" тощо);
історико-літературні, які розкривають певні періоди розвитку української національної літератури ("Літературний Харків 20-х рр. XX ст.", "Письменники Тернополя" та ін.); - літературно-художні екскурсії чи екскурсії місцями, описаними в творах певного письменника ("Біла гвардія" (Київ), "Слідами героїв Франка" (Галичина) тощо).
Архітектурні - передбачають огляд пам'яток архітектури певного періоду (наприклад, "Уманська садиба XVII ст."), уявлення про творчість одного архітектора, планування і забудова міст за генеральними планами, новобудови (огляд сучасної архітектури і процесу зведення будинків і цілих районів). Подібні екскурсії іноді відносять до групи виробничих.
Тематичні екскурсії певного виду рідко існують ізольовано одна від одної. Історичний матеріал використовується в екскурсіях на архітектурно-містобудівні теми; елементи природознавчих екскурсій знаходять своє місце в екскурсіях майже кожної групи тематичних екскурсій. Усе залежить від конкретних умов проведення екскурсії, ресурсів пізнавального плану певного міста, регіону.
За складом учасників екскурсії поділяються на:
індивідуальні
групові;
екскурсії для місцевого населення;
екскурсії для туристів;
екскурсії для школярів та студентів;
екскурсії для інвалідів…
За місцем проведення :
міські ;
заміські
За способом пересування:
пішохідні;
з використанням транспортних засобів;
комбіновані.
Деякі екскурсійні установи використовують для проведення екскурсій тролейбуси, трамваї, річкові і морські теплоходи, потяги метрополітену.
За формою проведення:
звичайні;
екскурсії-масовки (її учасники пересуваються по маршруту одночасно 10-20-ма автобусами, в кожному з яких працює свій екскурсовод; такі екскурсії можуть включати масові театралізовані заходи, фольклорні свята),
-прогулянки (сполучає елементи пізнавання з елементами відпочинку, проводиться в лісі, парку, на морі, річці й ін.),
- уроки, обговорення, або лекції де розповідь переважає над оглядом;
з використанням аудіо та відео матеріалів (присвячується музичній темі з прослуховуванням музичних творів у салоні автобуса)…
Підготовка екскурсії здійснюється у кілька етапів:
вибір теми екскурсії;
розробка нової екскурсії;
підготовка екскурсовода до проведення даної екскурсії.
Оптимальна тривалість екскурсійного пізнання становить 2-3 год., т а з інтересом сприймається не більше 15 об’єктів.