Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vidpovidi_na_bileti_MS_1-36_2.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆
  1. Охарактеризувати протиспірохетні засоби, назвати покази до їх застосування та шляхи введення.

   Препарати цієї групи хіміотерапевтичних засобів використовують для лікування інфекційних захворювань, збудниками яких є патогенні спірохети (сифіліс, поворотний тиф) і лептоспіри (лептоспірози). Першими засобами лікування цих захворювань були препарати миш’яку, препарати ртуті тощо. Тепер, через їх високу токсичність і недостатню ефективність, вони не застосовуються.

У наш час провідне значення в лікуванні спірохетозних захворювань, зокрема сифілісу, отримали антибіотики, перш за все, препарати бензилпеніциліну-натрієва, калієва і новокаїнова солі і біциліни. Вони проявляють швидку і активну трепонемоцидну дію, без розвитку стійкості збудника. Призначають їх курсами, тривалість яких визначається формою і стадією захворювання.

Якщо у хворого на сифіліс наявна непереносимість цього антибіотика, використовуються інші – макроліди, рідше тетрацикліни.

Еритроміцин є препаратом вибору для лікування сифілісу при непереносимості хворими біосин­тетичних пеніцилінів.

На відміну від вказаних антибіотиків, ці комплексні сполуки проявляють бактеріостатичний ефект лише відносно збудників сифілісу. Їм притаманна також протизапальна і розсмоктуюча дія.

Як за активністю, так і за швидкістю настання лікувального ефекту, препарати вісмуту значно поступаються антибіотикам. Оскільки бійохінол і бісмоверол не всмоктуються в ШКТ – їх уводять хворим тільки внутрішньом’язово.

Бійохінол – суспензія 8 % йодвісмуту хініну в нейтралізованій персиковій олії, цегельно-червоного кольору. При зберіганні випадає в осад того ж кольору. Тому перед застосуванням препарат підігрівають на водяній бані до 40°С і старанно збовтують.

Застосовується також при залишкових явищах несифілітич­них уражень ЦНС (менінгіти, травми голови, арахноенцефаліти).

Бісмоверол – 7 % суспензія вісмутової солі моновісмутової кислоти в олії, білого кольору. При зберіганні випадає осад білого кольору. Ін’єкції проводяться так, як і бійохінолу.

Механізм протиспірохетозної дії препаратів вісмуту зводиться до блокади сульфгідрильних груп ферментів спірохет, через оболонки яких вони легко проникають. Це призводить до порушення життєдіяльності спірохет і їх загибелі.

Побічна дія препаратів проявляється ознаками ураження тих органів, в яких накопичуються іони вісмуту – нирок, печінки, кровотворної системи. Депонування їх у слизових оболонках ротової порожнини призводить до розвитку гінгівіту, стоматиту, появи сірої смужки на яснах навколо зубів. З профілактичною метою рекомендують часті полоскання рота. Для лікування уражень внутрішніх органів використовують унітіол.

Протипоказані препарати вісмуту при ураженнях слизової оболонки рота, захворюваннях нирок, печінки тощо.

  1. Виписати рецепт на розчин еуфіліну 2% для в/в введення.

Recipe: Solutionis Euphyllini 2% - 10 ml

Da tales doses numero 10 in ampullis

Signa. По 10мл в/в на 10 мл фізрозчину при бронхоспазмі повільно.

БІЛЕТ №22